Костенко Ліна Василівна

Коротка біографія

Українська письменниця, поетеса-шістдесятниця. Лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989)

Вік: 92 роки

Освіта

З 1937 до 1941 рр. навчалася у школі № 100, що містилася в робітничому селищі на Трухановому острові, де на той час жила родина. Школу спалили в 1943 році разом з усім селищем. Цьому присвячено вірш «Я виросла у Київській Венеції».

Після закінчення середньої школи № 123 на Куренівці навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом — у Московському літературному інституті імені О. М. Горького, який закінчила 1956 року.

Біографія: 

Народилась у родині вчителів Василя Григоровича та Зінаїди Юхимівни Костенків.

1936 року родина переїхала із Ржищева до Києва. 

Життєвий шлях:

Була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на межі 1950—1960-х років. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія (1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.

Почесна професорка Києво-Могилянської академії, почесна докторка Львівського та Чернівецького університетів.

Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

У 2022 році українська письменниця Ліна Костенко стала кавалером Ордену Почесного легіону. Це найвища нагорода у Франції, яку присуджує президент республіки за військові або громадянські заслуги.

Родина:

Мати Оксани Пахльовської та Василя Цвіркунова, дружина Єжи Яна Пахльовського, Василя Цвіркунова.