Подоляк Михайло Михайлович

Коротка біографія

Український політтехнолог, журналіст, антикризовий менеджер.

З квітня 2020 року радник Андрія Єрмака, керівника Офісу Президента України. Займає 3-те місце у рейтингу 100 найвпливовіших українців за версією журналу «Фокус».

Вік: 52 роки.

Освіта

Закінчив Мінський медичний інститут.

Кар'єра:

З 1991 року працював у газетах "FM-бульвар", "Народна воля", "Година", "Білоруська ділова газета", "Наша свобода".

2000 року став власником консалтингового бізнесу з інтересами в Україні та країнах ближнього зарубіжжя.

До 2004 року мешкав у Білорусі. 2004 року Михайло Подоляк працював заступником головного редактора опозиційної газети "Время".

Він регулярно публікував критичні матеріали проти білоруської влади. У червні цього ж року до нього прийшли працівники КДБ та вручили постанову, в якій було написано, що журналіст є загрозою національній безпеці та її депортувала до України.

Його позбавили права відвідувати Білорусь на 5 років.

2005 року працював редактором "Української газети".

У 2005 році забезпечував піар екс-порадника керівника СБУ, впливового бізнесмена Вадима Гриба.

З 2006 року співпрацював із сайтом "Обозреватель", ставши радником його власника Михайла Бродського .

У 2006 році Подоляк реєструє власну піар-компанію, яка надавала послуги українським, російським та білоруським політикам. Його послугами почав користуватися один із найвпливовіших регіоналів Сергій Льовочкін . Згодом став радником Юрія Іванющенка (відомий як Юра Єнакіївський).

Завдяки зв'язкам Подоляк став одним із небагатьох журналістів, кого запросили на інтерв'ю у Межигір'ї в червні 2011 року до Януковича .

У 2011 році став шеф-редактором видання Оглядач.

З 2013 року неофіційно працював на мера Києва Олександра Попова . Тоді ж залишивши роботу на сайті "Обозреватель".

На місцевих виборах 2015 року у Києві Подоляк займався просуванням "Руху за реформи" та його лідера Сергія Думчева.

Незважаючи на те, що Подоляк критикував президента Володимира Зеленського та його команду, керівник Офісу президента Андрій Єрмак запросив його на роботу до Офісу президента.

З квітня 2020 року Подоляк має власний кабінет на Банковій, де займається кризовою комунікацією.

Нагороди:

• Командор ордена Великого князя Литовського Гядимінаса (14 лютого 2023 року, Литва)
• Михайло Подоляк посів 3 місце у рейтингу 100 найвпливовіших українців за версією журналу «Фокус» у 2020 році.

Компромат та скандали:

У 2005 році він був головним редактором "Української газети". У червні видання опубликувало його статтю «Таємна вечеря»: вона стосувалася відруєння у 2004 році тоді ще кандидата у президенти Віктора Ющенко . Матеріал являв собою журналістське розслідування, викладене у художній формі. У ньому автор, опираючись на власні джерела, зробив припущення, що за відруєнням стояли близькі до Ющенка особини: заступник керівника штабу Блоку «Наша Україна» Давид Жванія та міністр транспорту та зв'язку, член партії Ющенка Євген Червоненко.

Після цього до редакції прийшли слідчі СБУ, щоб дізнатися, чи будуть у газеті ще виходити подібні матеріали про відрування Ющенко. Крім того, Генпрокуратура викликала Подоляка на допит у якості свідка у справі про відруєння. За словами самого журналіста, протягом 4 годин допиту його переважно живили про джерела інформації, які він відмовився називати. Також правоохоронці намагалися з'ясувати, хто заплатив за публікацію такої статті. Подоляк стверджує, що замовника не було, але через тиск виданню не вдалося опублікувати другу частину розслідування.

Підоляку приписують роботу на Юрія Іванющенка — політика та бізнесмена, якого ЗМІ називають донбаським кримінальним авторитетом Юрою Єнакіївським, наближеним до Віктора Януковича. У 2011 році Подоляк був одним зі спікерів на прес-конференції, присвяченій доказам того, що Іванющенко ніколи не притягався до кримінальної відповідальності та не був причетним до криміналітету. Зокрема, вони опиралися на довідку від МВС та книгу колишнього голови МВС Юрія Луценка «Донецька мафія», у якій не фігурувало прізвище Іванющенка. На думку учасників прес-конференції, регулярні публікації про належність Іванющенка до кримінального світу мали замовний характер.

Під час парламентських виборів 2012 року ЗМІ називали Михайла Подоляка таким, що «дивиться» від Сергія Льовочкіна по київських округах. У тому числі він працював із кандидатом у народні депутати зі скандального мажоритарного округу № 223 (Київ, Шевченківський район) Віктором Пилипишиним . На окрузі не змогли з першого разу встановити результати виборів та у грудні 2013 року провели перевибори. Пилипишин зрештою переміг та став депутатом Верховної Ради.

2015-го Подоляк був консультантом кандидата в мері Києва Сергія Думчева. Тоді нікому не відомий кандидат заполонив столицю своєю рекламою та зміг здобути на виборах 3,92% голосів. Подоляк був автором ідеї зробити носорога як безкомпромісну тварину тотемом партії Думчева «Рух за реформи».

2017 року Подоляк опублікував фейковий матеріал, що президент Литві Даля Грибаускайте не бажає спілкуватися з українським коллегою Петром Порошенком. В Адміністрації президента назвали цю статтю "фейковою мишею".

У мережі немає інформації про доходи та майно Подоляка. Водночас, відомо, що, наприклад, 2015 року Думчев заплатив за рекламу кампанію Подоляку 100 мільйонів гривень.

Сімейний стан:

Михайло Подоляк подружжя з Марією Подоляк (Дамаскіною) . У подружжя 2 сині та донька.

Старший брат Михайла - Володимир (1965-2024), був громадянином Росії, де проживав з 1987 року, і за даними ЗМІ був полковником ФСБ Росії. Михайло Подоляк не заперечував службу свого брата в російських спецслужбах, проте заявивши, що той станом на 2021 рік уже давно перебував на пенсії.