Віктор Орбан (Viktor Orban)

Коротка біографія

Угорський державний та політичний діяч.

Прем'єр-міністр Угорщини з 1998 по 2002 рік та з 2010 року. Лідер партії "Фідес - Угорський громадянський союз".

Вік: 61 рік

Освіта

Після закінчення середньої школи та військової служби (1981—1982) вступив на юридичний факультет Будапештського університету.

У 1987 закінчив університет, після чого протягом двох років жив у місті Сольнок, але їздив на роботу за 90 км до Будапешта, де був соціологом в інституті при міністерстві сільського господарства та харчової промисловості.

1989 року отримав стипендії Фонду Сороса і стажувався протягом року у Пембрук-коледжі Оксфорда.

Політична кар'єра

У 1988 році Орбан став одним із засновників партії «Союз молодих демократів» (Fiatal Demokratak Szovetsege, ФІДЕС).

16 червня 1989 року він виступив із промовою на церемонії перепоховання Імре Надя та інших лідерів Угорського повстання 1956 року, зажадавши проведення вільних виборів та виведення радянських військ з Угорщини (завершився 1991 року). Після цієї промови Орбан набув загальнонаціональної популярності.

У жовтні-листопаді 1956 року в Угорщині відбулися багатотисячні протестні демонстрації, учасники яких знесли 25-метровий пам'ятник Сталіну. Серед вимог протестувальників були виведення радянських військ та повернення в уряд Імре Надя. На тлі протестів партія вирішила призначити Надя главою уряду, проте повстання було придушене радянськими військами. 1958-го Імре Надь був страчений за «зраду батьківщини та організацію змови з метою повалення народно-демократичного ладу». Смертні вироки винесли й іншим учасникам повстання. 1989 року вирок Імре Надю було скасовано, і його оголосили національним героєм.

В 1990 Орбан був обраний депутатом Державних зборів (однопалатний парламент).

Через два роки він став віце-президентом ФІДЕС, 1993-го очолив партію.

Посада прем'єр-міністра

На виборах у 1998 році ФІДЕС перемогла з 28,18% голосів і отримала 148 із 386 місць у парламенті. Разом із двома партіями вона сформувала коаліційний уряд, і Віктор Орбан став прем'єр-міністром. На момент вступу на посаду йому було лише 35 років.

У 1999 році Угорщина була прийнята до НАТО.

На виборах 2002 року ФІДЕС зайняла друге місце, програвши з невеликим відривом Соцпартії, і Орбан пішов у відставку з посади прем'єра.

У 2006 році партія Орбана знову поступилася соціалістам.

На виборах 2010 року ФІДЕС у коаліції з Християнсько-демократичною народною партією отримала 52,7% та 263 місця у парламенті. Орбан знову став прем'єр-міністром.

У 2011 році парламент Угорщини ухвалив закон, який скоротив кількість депутатів з 386 до 199 осіб.

З ініціативи ФІДЕС у країні було прийнято нову Конституцію (набула чинності з 1 січня 2012 року). Згідно з документом, назва країни була змінена з "Угорська Республіка" на "Угорщина".

Попри критику, партія Орбана ще тричі перемагала на парламентських виборах: у 2014, 2018 та 2022 роках. Таким чином він зберігає посаду прем'єр-міністра з 2010 року.

Орбан часто протистоїть рішенням ЄС і ставить під сумнів ефективність політики Брюсселя.

Після початку міграційної кризи в Європі в 2014–2015 роках влада Угорщини почала проводити жорстку політику щодо мігрантів і біженців, які перетинають кордони країни. Будапешт виступив проти прийому мігрантів із півночі Африки та Близького Сходу.

У 2015 році в ЄС було запроваджено систему квот, згідно з якою біженці, які прибули до прикордонних європейських країн, розподіляються між іншими державами союзу пропорційно до величини населення. Проти такої системи виступили кілька країн, зокрема Угорщина.

У 2018 році угорський парламент схвалив запровадження кримінальної відповідальності за допомогу нелегальним мігрантам. Закон отримав неофіційну назву «Стоп Сорос», оскільки уряд Угорщини звинуватив фонд Джорджа Сороса «Відкрите суспільство» у розробці плану з повені країни нелегальними мігрантами. Через ухвалення документа Єврокомісія подала на Угорщину до суду.

«Компромісу з міграції не буде. Ні сьогодні, ні найближчими роками. Ми захищатимемо наші кордони як від мігрантів, так і від брюссельських бюрократів», — наголошував Орбан у жовтні 2023 року.

У червні 2024-го суд ЄС оштрафував Угорщину на €200 млн за порушення загальноєвропейських правил прийому мігрантів.

У 2021 році в Угорщині ухвалили закон, який заборонив на уроках статевого виховання у школах розповідати дітям про трансгендерний перехід чи гомосексуальність. Крім того, весь призначений для неповнолітніх контент, включаючи рекламу, не повинен зображати відносин ЛГБТ.

Позиція Орбана щодо Росії

Угорщина підтримує санкції проти росії починаючи з 2014 року, проте Орбан ставив під сумнів ефективність такої політики. 2014-го він висловив думку, що обмеження шкодять Євросоюзу більше, ніж росії.

24 лютого 2022 року Орбан засудив військову операцію в Україні. «Сьогодні вранці росія атакувала Україну із застосуванням військової сили. Разом із нашими союзниками щодо ЄС та НАТО ми засуджуємо військові дії росії», - сказав він.

При цьому політик висловлювався проти запровадження нових антиросійських санкцій, заявивши, що вони ефективні лише на папері. Він виступив проти ембарго ЄС на постачання російської нафти, порівнявши заборону з "атомною бомбою, яку хочуть скинути на угорську економіку". В результаті Угорщина добилася тимчасового дозволу на імпорт нафти з росії.

Орбан неодноразово закликав скасувати антиросійські санкції, щоб уникнути рецесії в Європі.

5 липня 2024 року Орбан відвідав росію, де провів тригодинні переговори з Володимиром Путіним. Сам Орбан заявив, що прибув до Москви в рамках мирної місії (за кілька днів до цього він відвідав Київ).

Позиція Орбана по Україні

Після початку бойових дій в Україні Орбан заявив, що не дозволить постачання зброї Києву. Відмову він пояснив тим, що армії Угорщини потрібні всі озброєння для захисту власних кордонів. Також Угорщина заборонила транзит зброї для України своєю територією.

Довгий час Угорщина виступала проти ухвалення України до ЄС. Орбан закликав зокрема вивчити можливі проблеми, пов'язані з помітними обсягами українського агроекспорту. У результаті Будапешт вирішив не заважати процесу, і в червні 2024 року Євросоюз розпочав переговори щодо вступу України.

У 2023 році Будапешт виступав проти направлення Україні фінансової допомоги у розмірі €18 млрд. Тільки після поступок з боку ЄС щодо виділення субсидій самої Угорщини це питання було врегульовано.

Також протягом кількох місяців Угорщина блокувала внесення поправок до бюджету ЄС на 2024–2027 роки, які передбачали надання Києву додаткової фінансової допомоги у розмірі €50 млрд. Брюсселю довелося піти на виконання деяких вимог Орбана (зокрема, що ЄС контролюватиме витрачання цих коштів Києвом), та 1 лютого 2024 року лідери всіх країн — членів спілки погодили допомогу Україною.

У червні 2024 року Угорщина відмовилася брати участь у місії НАТО по Україні (про неї було оголошено у квітні, йдеться не про вступ альянсу в конфлікт, а про навчання українських військових). При цьому країна не блокуватиме зусилля союзників по альянсу в цьому напрямку.

2 липня 2024 року Орбан вперше з 2015 року відвідав Київ. У ході свого візиту він запропонував президенту України Володимиру Зеленському встановити тимчасове припинення вогню, щоб використати паузу для підготовки мирних переговорів із росією. Український президент цю ідею відкинув.

Особисте життя

1986 року Орбан одружений з Аніко Леваї, юристом за фахом. У пари п'ятеро дітей: дочки Рахель, Шара, Роза та Флора, син Гашпар.