ПідтриматиРусский

Буданов – про переговори, війну і роботу з росією: прагматизм замість довіри

Підхід до росії без ілюзій: ключові акценти з інтерв’ю Буданова The Times

Галина Хомуляк
Галина Хомуляк

Редактор стрічки новин

Буданов

Кирило Буданов у розмові з The Times описав свою роль у нинішній системі ухвалення рішень як практичну й орієнтовану на результат. Логіка проста: не оцінювати опонента через призму довіри, а вибудовувати дії так, щоб вони приводили до конкретного ефекту.

Підхід до можливих контактів із російською стороною він формулює як суто інструментальний, будь-які методи розглядаються лише з точки зору результативності в контексті війни та переговорних процесів.

Окремий акцент зроблено на роботі з інформацією та аналітикою, яка залишилася з періоду керівництва воєнною розвідкою. Ці дані, за його логікою, допомагають точніше розуміти внутрішні процеси в росії, структуру ухвалення рішень і потенційні межі для будь-яких домовленостей.

"Я не маю довіряти нікому, я маю досягати результату. Будь-які способи, форми і методи роботи є прийнятними, якщо вони приводять до результату", – зазначив він.

Кремль продовжує намагатися ліквідувати його навіть попри участь у процесах, пов’язаних із контактами з російською стороною. Із серпня 2020 року зафіксовано щонайменше десять спроб замаху, що приписуються російським спецслужбам. На цьому тлі переговорний трек залишається частиною роботи, яка, за логікою, не виключає навіть тих форматів взаємодії, що раніше здавалися неможливими.

Мирний процес розглядається як один із потенційних інструментів завершення війни. Позиція ґрунтується на переконанні, що переговори мають сенс лише тоді, коли ведуть до конкретного результату, незалежно від складності сторін, які беруть у них участь.

Окремо згадується досвід багаторічної роботи з російською стороною, зокрема у форматах обміну полоненими. Саме ці механізми описуються як приклад того, що навіть у стані війни можливі обмежені канали комунікації.

Тема ядерної загрози залишається одним із головних ризиків. Росія технічно здатна застосувати ядерну зброю на будь-якій відстані, однак це питання політичного рішення, а не технічної готовності. Ознак безпосередньої підготовки до такого сценарію наразі не фіксується.

Окремий акцент зроблено на трансформації характеру війни. Майбутні бойові дії дедалі більше зміщуються у бік автономних систем і "розумних" дронів, прототипи яких уже використовуються Україною.

Внутрішній вимір війни також залишається критичним. Мобілізаційні процеси мають тривати, попри проблемні випадки у роботі ТЦК, оскільки відмова від них створює ризик втрати здатності до оборони.

У такій конфігурації війни ключовим фактором стає одночасне поєднання переговорних каналів, технологічної переваги та здатності підтримувати людський ресурс на тлі затяжного конфлікту.

Нагадаємо, ми писали, що читає, пʼє та в яких умовах працює голова Офісу Президента Кирило Буданов.

Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!

Інші новини