Яценко Антон Володимирович

Коротка біографія

Український політик, парламентар чотирьох скликань (з 6-го по 9-те включно).

Вік: 46 років.

Освіта

У 1998 році закінчив Київський економічний інститут менеджменту, за спеціальністю "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства", кваліфікація – менеджер-економіст.

У 2002 році закінчив Київський національний економічний університет, за спеціальністю "Правознавство", кваліфікація – юрист.

Антон Яценко має науковий ступінь доктора економічних наук. 

Кар'єра

1998-2001 рр. - Секретаріат Верховної Ради України, помічник-консультант народного депутата України.

2002-2003 рр. - Завідувач інформаційно-аналітичного відділу Управління по суспільно-політичних питань Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента України.

2003-2004 рр. - Секретаріат Кабінету Міністрів України, помічник першого віце-прем'єр-міністра України Миколи Азарова.

2004-2005 рр. - Проректор Київського економічного інституту менеджменту.

2007 р. - В.о. старшого наукового співробітника наукового відділу глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.

2007 - 2012 рр. - Народний депутат України VI скликання, Голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики. Член Партії регіонів.

16-17 березня 2011 року Яценко разом з іншими народними депутатами, обраними до Верховної Ради за списком БЮТ (Микола Баграєв, Олександр Шепелев, Віктор Павленко, Степан Глусь, Олександр Фельдман) увійшли до фракції Партії регіонів. 10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики».

На парламентських виборах в Україні 2012 року балотувався в одномандатному виборчому окрузі № 200 (Черкаська область) від Партії регіонів. Пройшов до парламенту, набравши 29,9% голосів. 16 січня 2014 року голосував за "диктаторські закони" - пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян і свободу слова.

На парламентських виборах 2014 року пройшов до Ради за одномандатним виборчим округом №200 самовисуванцем, набравши 57.41% голосів виборців.

На парламентських виборах 2019 переміг на мажоритарному окрузі №200, як безпартійний самовисуванець.

З 13 вересня 2019 - член депутатської групи "За майбутнє", до того був позафракційним. Член Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Статки:

Родина народного депутата Антона Яценка має 8,3 тисячі квадратних метрів нерухомості в центрі столиці. Про це писали журналісти сайту "Наші гроші", посилаючись на витяги з Реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сестра нардепа Дар’я Яценко є власницею щонайменше трьох квартир загальною площею 388 кв.м., з яких одна на вул.Володимирській 51/53 і ще дві на вул.Круглоуніверситетській 3-5.

Дружина Яценка Людмила Кравчук має 611 кв.м. у житловому будинку на вул.Артема, 50. Це єдина нерухомість, відображена в декларації Антона Яценка, куди він згідно до чинного законодавства записав себе, дружину та дітей. Більша частина будинку на вул.Артема, 50 належить тестю нардепа Івану Кравчуку — 5350 кв.м.

Тесть Яценка має щонайменше дві квартири по вул. Грушевського, 9а, які здає в оренду одеському губернатору Палиці.

Ще Іван Кравчук є власником 484 кв.м. нежилого приміщення у бізнес-центрі "Ботанік-Тауерс" по вул. Саксаганського, 119, а також нежилих приміщень площею 788 кв.м. на бульварі Тараса Шевченка, 11.

Крім того, Іван Кравчук значиться власником трьох квартир загальною площею 648 кв.м.: дві з них в елітному будинку на Грушевського 9-а і ще одна на бульварі Тараса Шевченка,11.

На тестя народного депутата Антона Яценка записаний палац на 1500 кв.м. Також тесть нардепа є власником низки елітних квартир та комерційної нерухомості. Про це йдеться у розслідуванні програми "Наші Гроші з Денисом Бігусом".

Палац знаходиться у селищі Козин під Києвом: на 1,33 га землі розташовані будинок загальною площею 1 520 кв.м., професійний тенісний корт, басейн, т.д. Власником будинку наразі значиться тесть Антона Яценка, Іван Кравчук, відповідно до договору дарування від серпня 2010 р. За інформацією програми, попереднім власником маєтку в Козині був сам нардеп Яценко, який 2010-го переоформив будинок на тестя за договором дарування. Решту нерухомості Іван Крачук також отримав у подарунок упродовж двох днів - частину одночасно з козинським будинком, а частину через день.

Компромат:

За інформацією журналістки Тетяни Чорновіл, 17 квітня 2010 року заступник юридичного відділу Міністерства економіки Тетяна Шестак подала міністру економіки Василю Цушку доповідну, в якій звинуватила народного депутата Антона Яценка в погрозах звільнити її, якщо вона не виконуватиме його розпорядження.

В червні 2013 року в числі 148-ми народних депутатів України Антон Яценко підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням "визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів". Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук назвав національною зрадою.

16 січня 2014, під час Євромайдану, голосував за пакет законів, які стали відомі як "Закони про диктатуру".

За даними ЗМІ, народний депутат України Антон Яценко відомий широкому загалу як "хрещений батько тендерної мафії". Тобто як розробник і творець масштабної корупційної схеми, через яку тендерні закупівлі в Україні стали наскрізь кримінальним процесом. При цьому бюджет держави щороку втрачав мільярди гривень. Саме Яценко був автором законодавчих ініціатив під загальною назвою "тендерна палата". Які, зокрема, зобов'язували державні підприємства купувати якісь "інформаційні послуги" в рамках проведених тендерних закупівель виключно в структурах Яценко.

Насправді, "інформаційні послуги" були фікцією: наприклад, кілька листків паперу, на яких були надруковані цитати з Закону "Про державні закупівлі", обходилися державним підприємствам до 4% від вартості закупівлі. Ці кошти за "інформаційні послуги" перераховувалися на рахунки ряду фірм, зареєстрованих на підставних осіб з близького оточення Яценко.

Потім ці фінансові "струмочки" акумулювалися на рахунку компанії "Роял Фінанс" (створена в 2007 році) в "Брокбізнесбанку". "Брокбізнесбанк" Антон Яценко вибрав невипадково: відомо, що глава ДПА за часів прем'єрства Юлії Тимошенко і одночасно власник "Брокбізнесбанку" Сергій Буряк разом з Яценком планували пограбувати платників податків. Механізм афери той же, що і при створенні Тендерної палати: намічалося впровадження при ДПА приватних фірм-"прокладок", на які всі підприємці України повинні були платити гроші за можливість відправити до податкової звітності в електронному вигляді. За той час, що Сергій Буряк керував податковою, а Яценко крутив тендерні схеми, на рахунку компанії "Роял фінанс" в "Брокбізнесбанку" було перераховано 2,2 млрд грн.

Декілька разів (1 вересня і 12 жовтня 2012) ЗМІ повідомляли про причетність Яценка до ДТП, проте він спростовував ці повідомлення.

Неодноразово був помічений в "кнопкодавстві" під час голосування у Верховній Раді.

У червні 2018-го Антон Яценко звинуватив у вбивствах мирних жителів та мародерстві учасника боїв за Донецький аеропорт Олега Герваса. Після цього «кіборг» подав на нардепа позов до Печерського районного суду Києва. 24 січня 2020 року суд виніс ухвалу в якій зобов'язав Яценка спростувати неправдиву інформацію та виплатити на користь позивача 5 тисяч гривень моральної компенсації.

У 2018 році гречкосіяв у школах, помічники депутата на 1 вересня вручали школярам пакети з підписом “Першокласникам від народного депутата Антона Яценка".

За даними Руху ЧЕСНО, того ж року Яценко став рекордсменом-кнопкодавом серед нардепів Верховної Ради, його ловили на порушенні персонального голосування 97 разів.

За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2019 році Яценко провів найдорожчу передвиборчу кампанію серед інших кандидатів на Черкащині, загалом вибори коштували йому близько 7 млн грн. Левова частка грошей надійшла від родичів кандидата, на яких Яценко задекларував нерухомості на 10 мільйонів доларів та палац на 1500 кв.м.

У 2019 році Антон Яценко задекларував два подарунки в негрошовій формі на 23 млн 310 тис. 230 грн і на 47 млн грн його дружині Людмилі Кравчук від Івана Кравчука, її батька й тестя народного депутата.

У квітні 2019 року суд за клопотанням Національної поліції накладав арешт на банківські рахунки ПП «ВІ АЙ ПІ Департмент», яка, за даними журналістів, пов'язана з народним депутатом Антоном Яценком.

У січні 2020 року працівниці Уманської міськради записали відеозвернення через поведінку Антона Яценка, позафракційного народного депутата ВР. Жінки опублікували скриншоти коментарів і особистого листування з депутатом, що свідчать про погрози, особисті образи та залякування з його боку.

У 2020 році Яценко знову гречкосіяв в школах міста Умані, де першокласникам дарували пакунки з ім’ям нардепа.

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (№5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Публічне обговорення проєкту не проводилося.

У 2023 році Яценко потрапив у скандал через прапор з подякою від 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ, який начебто подарували нардепу бійці з передової. У бригаді згодом спростували інформацію про передачу прапора та зазначили, що це є спробою дискредитації 3-ої ОШБ.

У тому ж році очільниця Умані Ірина Плетньова звинуватила Яценка в тому, що той нібито "натякав" про потенційні домовленості з російськими окупантами, у разі їхнього успішного наступу. Сам Яценко таку заяву очільниці Умані спростовує.

У вересні 2023 року увійшов до переліку нардепів, які не підтримали відкриття електронних декларацій.