Тема грального бізнесу під час війни набула особливої актуальності, адже в цій сфері обертаються сотні мільйонів і навіть мільярди гривень. Легалізація грального бізнесу відкриває значний потенціал для поповнення державного бюджету, але наскільки ефективно ця можливість реалізується? "СтопКор" запускає серію публікацій, щоб проаналізувати, як функціонує гральний бізнес в Україні, хто контролює цей ринок, та хто стоїть за його ключовими гравцями.
За оцінками, тіньовий ринок грального бізнесу в Україні становить 10–15 млрд грн на місяць, проте лише незначна частина цих коштів надходить до державного бюджету. Натомість у керівників КРАІЛ, які контролюють цю сферу, зарплати стрімко зростають — у 2023 році вони склали понад 1 млн грн. При цьому непрозорість декларацій членів комісії та підозри у зв'язках із сумнівними операторами азартних ігор викликають питання: чому така прибуткова галузь залишається неконтрольованою, а державні кошти — неврахованими?
Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) була створена як інструмент контролю над ринком азартних ігор в Україні після легалізації цього бізнесу в 2020 році. Її основна місія полягала в регулюванні, нагляді та захисті гравців від негативних наслідків азартних ігор, а також забезпеченні надходжень до державного бюджету. Але як орган, що мав забезпечити прозорість, чесність та соціальну відповідальність у цій індустрії, КРАІЛ виявилася проблемною структурою, яку оповили корупційні скандали, непрозорі дії та конфлікти інтересів.
Зокрема, компанія "Parimatch" нещодавно дуже швидко отримала ліцензію, яка на той момент перебувала під санкціями президента України, і це викликало підозри в корупційній складовій. На це звернув увагу Телеграм-канал Джокер. Тож редакція СтопКор вирішила розібратися наскільки реально ефективно працює Комісія та чи має користь для українського бюджету.
Надходження до бюджету та зарплати керівництва
Одним із завдань КРАІЛ було забезпечити надходження до бюджету за рахунок зборів від видачі ліцензій та податків із грального бізнесу. За період з 2021 по 2023 рік до бюджету України дійсно надійшли значні суми від діяльності операторів грального бізнесу. У 2023 році гральний бізнес приніс до бюджету України 10,4 млрд грн податків, що значно перевищує надходження за попередні роки: у 2022 році це було близько 730 млн грн, а у 2021 році — ще менше, близько 200 млн грн. Однак, за оцінками експертів, від 10 до 15 млрд грн на місяць перебувають у тіні, поза державним контролем. Відсутність системи боротьби з ухиленням від податків у сфері азартних ігор створює сприятливі умови для нелегальних операцій, а державна казна втрачає значні надходження.
Окрім цього, у КРАІЛ відзначається надзвичайно високий рівень зарплат її керівництва. Так, голова комісії Іван Рудий у 2023 році отримав загальний дохід у 1,399 млн грн (після сплати податків — 1,126 млн грн, що складає 93,8 тис. грн на місяць). До його заробітної плати входять оклад (371,1 тис. грн), надбавки за інтенсивність роботи (270,9 тис. грн), надбавки за виконання особливо важливої роботи (270,9 тис. грн), надбавка за вислугу років (89,5 тис. грн) та інші виплати, включаючи премії, матеріальну допомогу та відпускні (LIGA Business News).
Члени комісії також мають високі зарплати. Христина Дутка заробила 1,7 млн грн.
Анна Сдобнова отримала 1,6 млн грн.
Олена Водолажко, яка працювала до жовтня 2023 року, отримала 1,6 млн грн. Зарплата включає оклад, надбавки за інтенсивність роботи та виконання важливої роботи, а також грошову та матеріальну допомогу. Зарплати керівників викликають занепокоєння через їхній розмір, особливо на тлі проблем, з якими зіткнулася комісія.
Олексій Ботезат — за інформацією журналістів, 440 тис грн за три місяці роботи.
Натомість на сайті НАЗК не вдалося знайти декларацію Ботезата.
Варто зазначити, що з якихось причин офіційні декларації Івана Рудого та Олексія Ботезата відсутні на сайті НАЗК. Хоча за Законом України "Про запобігання корупції" особи, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище (зокрема, державні службовці), подавати щорічні електронні декларації про свій майновий стан, доходи, витрати та фінансові зобов’язання. Можливо держслужбовці, члени комісії, таким чином приховують свій майновий стан та ймовірне збагачення?
Редакція СтопКор зробила запит до НАЗК з цього приводу, але у відповідь конкретики не отримала. Лист містить неінформативні посилання на Закони України та не містить власне інформації, з якої причини відсутні декларації на сайті.
Недостатній контроль над нелегальним бізнесом
Відповідно до завдань КРАІЛ, комісія повинна була боротися з нелегальним ринком азартних ігор, але відсутність належного контролю призвела до того, що велика частина ринку залишається поза легальним полем. Складнощі з виявленням нелегальних гральних закладів, брак координації між державними органами та недосконале податкове законодавство ускладнюють цю боротьбу. Правоохоронці часто не можуть визначити, чи є заклад легальним, а організатори грального бізнесу перекладають відповідальність один на одного.
"Державні лотереї не відносяться до азартних ігор. Ніхто не зможе визначити, державна лотерея це чи в даному закладі здійснюється саме легальний бізнес", – запевнила Наталія Калиновська, речниця департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Окрім того, недосконале оподаткування та застарілі податкові норми сприяють процвітанню нелегальних закладів. Податки, які діють для грального бізнесу, часто не відповідають сучасним реаліям, що ускладнює боротьбу з нелегальними операціями. Фактично ринок грального бізнесу обкладають податками за ставками і за моделлю, яку встановили з ухваленням Податкового кодексу України у 2010 році, коли вже півтора року гральний бізнес був заборонений в нашій державі. Про це повідомляє доктор юридичних наук, доцент Зоряна Топорецька.
Було б доцільно координувати дії з поліцією, Мінфіном та іншими органами для ефективної боротьби з нелегальним бізнесом, але цей процес залишається неорганізованим. Відсутність чітких правил, обмежених ресурсів та координації призводить до того, що кожен орган перекладає відповідальність на інших. В результаті тіньовий ринок процвітає, а держава залишається без належного контролю та втрати потенційних надходжень до бюджету.
Відповідальна гра: недостатній захист гравців від лудоманії
КРАІЛ мала б захищати гравців від лудоманії, забезпечуючи соціальну відповідальність та запобігаючи гральній залежності. Проте багато ініціатив у цій сфері залишаються лише на папері. Особливо критичною є ситуація з військовослужбовцями, які під час війни піддаються високому стресу і стають уразливими до азартних ігор.
Гральні компанії часто таргетують саме цю групу рекламою, використовуючи символіку Збройних Сил України та маскуючи свою діяльність під благодійність на користь армії. Таке "відбілювання" репутації не лише шкодить військовим, але й підриває національну безпеку, оскільки деякі з військових можуть витрачати своє забезпечення на азартні ігри, залазячи в борги та наражаючи на небезпеку себе і своїх товаришів. Про це йдеться у тексті петиції до Володимира Зеленського щодо обмеження роботи онлайн казино, яка лише за пів дня зібрала 26 040 підписів. Автор петиції військовослужбовець 59 бригади Павло Петриченко.
Своєю чергою, голова КРАІЛ Іван Рудий вважає, що проблема лудоманії серед військових потребує внесення змін до законодавства. Він пропонує надавати командирам військових підрозділів право подавати пропозиції до КРАІЛ щодо включення окремих військовослужбовців у реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів. Однак це потребує додаткових законодавчих змін. Також він зазначає, що нинішній реєстр лудоманів не передбачає інформації про професійну діяльність осіб.
Звичайно, КРАІЛ веде Реєстр лудоманів, до якого включаються особи, яким обмежено доступ до гральних закладів. Однак цей реєстр не охоплює сферу онлайн-гемблінгу, що дозволяє гравцям із залежністю продовжувати грати в інтернеті без обмежень. Онлайн-казино залишаються найголовнішим джерелом поширення лудоманії, і ситуація лише погіршується через відсутність ефективної політики КРАІЛ щодо онлайн-ігор.
Критики зазначають, що КРАІЛ недостатньо працює над створенням системи відповідальної гри та допомоги гравцям із залежністю. Навіть після введення механізмів самообмеження для гравців, що страждають від лудоманії, близько 25% дорослого населення України все одно стикається з гральною залежністю. Ситуація ускладнюється відсутністю чіткої стратегії підтримки гравців та лікування залежності, що є серйозною соціальною проблемою.
Ліцензування грального бізнесу
Ідея легалізації грального бізнесу полягала в тому, щоб запровадити прозорі та чіткі процедури ліцензування для суб’єктів цього ринку. Однак КРАІЛ опинилася в центрі численних звинувачень у корупції та непрозорості при видачі ліцензій. Замість чесного та контрольованого ринку, існує підозра, що багато процесів ліцензування контролюються вручну, що відкриває шлях для корупційних схем. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров публічно заявив про ризики, які виникають внаслідок непрозорої роботи КРАІЛ. Щоб мінімізувати людський фактор, було запропоновано автоматизувати процес видачі ліцензій через IT-систему онлайн-моніторингу. Ця система могла б дозволити відслідковувати взаємодію між операторами та державою, проте її так і не запустили.
Натомість голова КРАІЛ Іван Рудий пояснив, що комісія не розробляє самостійно продукт онлайн-моніторингу, а лише працює над нормативно-правовою базою. Через повномасштабне вторгнення фінансування системи було перенаправлене на інші потреби країни, але, за його словами, проєкт залишається пріоритетним для реалізації в майбутньому.
Корупційні скандали в КРАІЛ: непрозорість та підозри
Діяльність КРАІЛ була неодноразово затьмарена корупційними скандалами. Голова КРАІЛ Іван Рудий опинився в центрі гучного скандалу, коли під час війни видав ліцензії компанії "Parimatch", яка на той момент перебувала під санкціями президента України через підозрілі дії та можливі зв’язки з росією. Це сталося за п’ять днів, що викликає підозри в корупційній складовій та порушенні законодавства. Фактично, "Parimatch" обійшла санкції та продовжила свою діяльність під іншими брендами, а рішення Рудого додатково підкреслило проблему непрозорості роботи КРАІЛ.
Варто зазначити, що багатьом гравцям грального ринку закидають зв'язки з росією.Раніше журналісти СтопКору виявили замасковані "російські сліди" в діяльності компанії VBet та її інтересантів. А ТОВ "ВБЕТ Україна" фігурує на сайті Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей у переліку операторів, яким КРАІЛ видала ліцензію.
FavBet також підозрюють у зв'язках з російським ринком, зокрема через продовження роботи на території рф навіть після початку військових дій в Україні. Компанія також залучена до схем з продажу своєї франшизи в рф, що дозволяє їй продовжувати заробляти на гральному бізнесі в країні-агресорі.
До скандалів навколо КРАІЛ додався випадок, коли Іван Рудий був обвинувачений НАЗК у неповідомленні про конфлікт інтересів під час прийняття рішень про дисциплінарні провадження проти керівниці апарату КРАІЛ. За цими обвинуваченнями проти Рудого було розпочато адміністративне провадження, а його внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
До того ж на Івана Рудого та Дениса Шмигаля НАЗК склало протокол за незаконне розголошення інформації про викривача корупції. Він оскаржував в суді протокол Національного агентства України з питань запобігання корупції (НАЗК). В агенції повідомляли, що Шмигаль розглянув повідомлення про корупцію від викривача, а саме працівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, і дав доручення відповідним посадовцям опрацювати таке повідомлення. Але серед цих посадовців був і голова КРАІЛ Іван Рудий, про протиправні дії якого й повідомлялося.
Інший випадок корупції стосується члена КРАІЛ, який вимагав хабар у розмірі 90 тисяч доларів за видачу ліцензій та дозволів на гральну діяльність у Чернігівській та Запорізькій областях. Посадовець був викритий під час передачі хабаря і був звільнений зі своєї посади. Такі випадки не лише підривають репутацію комісії, а й викликають сумніви щодо доброчесності всього процесу ліцензування грального бізнесу в Україні.
Підсумок: реформа чи ліквідація?
Від початку своєї діяльності КРАІЛ стикалася з корупцією, непрозорістю та слабким контролем над ринком азартних ігор. Комісія не впоралася з основними викликами — створити прозорі умови для ліцензування, забезпечити ефективний контроль над нелегальним бізнесом та захистити гравців від лудоманії. Скандали навколо керівництва комісії та відсутність стратегічного бачення викликали значну критику з боку суспільства, політиків та експертів.
На тлі цього з’являються заклики до повної ліквідації КРАІЛ та створення нової системи регулювання азартного ринку, де всі процеси ліцензування будуть автоматизовані та прозорі. Це дозволило б зменшити корупційні ризики та підвищити ефективність державного контролю. Однак питання залишається відкритим: чи стане реформа новим етапом прозорого контролю над ринком азартних ігор, чи ситуація знову повториться, але вже під іншою назвою та новими обличчями?
