Журналісти "Стоп корупції" дослідили кар'єру одного з ключових посадовців фармацевтичного регулятора. У фокусі опинилися скандал із "Кровоспасом", перерозподіл лабораторного контролю, конфлікт навколо Фармакопейного центру та декларація з квартирою, купленою невдовзі після отримання спадщини.
Детальніше – у розслідуванні Дениса Страдецького для "Стоп Корупції ТБ".
Купуючи ліки в аптеці, мало хто думає, хто перевірив їхню якість, чи є в таблетці заявлена діюча речовина і хто має втрутитися, якщо на ринок потрапляє неякісний препарат. Одна з головних ланок цієї системи — Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба). З січня 2026 року її очолював Володимир Короленко. Втім, новою людиною для відомства він не є: до призначення він роками обіймав тут керівні посади, зокрема був заступником попереднього голови Романа Ісаєнка. Нині Короленко знову перебуває на посаді заступника.
Після того як уряд звільнив Ісаєнка, його заступник залишився у системі й піднявся сходинкою вище. Разом із ним до крісла керівника перейшов і шлейф давніх та свіжих скандалів, про які раніше писали "Ненька", УНІАН та "Антикор". Ідеться про претензії до системи контролю якості ліків, історії з державними та приватними лабораторіями, гучні обшуки, "Кровоспас" і конфлікт навколо Фармакопейного центру.
Не новий гравець, а людина зсередини
Короленко працює в Держлікслужбі з 2019 року. Тож зміна керівництва у 2026-му не привела до відомства людину ззовні: керівником став той, хто вже кілька років був частиною системи.
Журналісти звертали увагу й на кадрові зв'язки довкола керівництва служби. Роман Ісаєнко, Володимир Короленко та Максим Володій раніше були співзасновниками громадської організації "Київський клуб". Сам по собі цей факт не свідчить про порушення. Проте згодом саме кадрові рішення та робота Держлікслужби почали викликати запитання, насамперед щодо того, хто і як перевіряє препарати, що потрапляють на український ринок. В одному з дописів у соцмережах прямо стверджувалося, що контроль над фармринком зосереджений у вузькому колі людей, пов'язаних і з регулятором, і з його колишнім керівництвом, і з судовою системою. За версією автора допису, "Київський клуб", серед учасників якого згадано й суддю Дьяченка, є середовищем, де вирішують, кого перевіряти, а кого ні.
"Кровоспас": сигнали без реакції
Одним із найпоказовіших епізодів, що знову сплив після призначення Короленка, став кейс із підпільним виробництвом кровоспинного засобу "Кровоспас" в Обухові. Як повідомляв "Стоп корупції", у 2022 році там виготовляли несертифіковані медичні вироби. За даними журналістів, служба тривалий час не реагувала належним чином на сигнали про порушення, а перевірки, проведені після скасування мораторію в березні 2024 року, інші медіа називали формальними.
На той час Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства знало про діяльність структур, пов'язаних із виробництвом "Кровоспасу", зокрема громадської організації та комерційної компанії, які фігурували в логістичних ланцюжках. Проте відомство обмежувалося формальними відповідями з посиланням на мораторій на перевірки. Через це "Стоп корупції" звернувся до правоохоронців.
Лабораторії: хто перевіряє ліки
Найбільше запитань виникло щодо того, хто саме досліджує якість препаратів. Державна лабораторія Інституту громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва НАМН України публічно заявляла, що після багатьох років співпраці з Держлікслужбою почала втрачати направлення на дослідження. Завідувачка лабораторії Наталія Останіна розповідала, що лабораторію поступово витісняють із ринку: направлень немає, хоча вона 28 років поспіль працювала з Держлікслужбою та уповноваженими органами.
Паралельно на ринку з'явився новий гравець. Як з'ясували журналісти Bihus.Info, у липні 2023 року Держлікслужба атестувала щойно створену приватну лабораторію "Добробут-Лікилаб", і вже за тиждень вона почала отримувати направлення на дослідження. Це сталося попри закиди щодо її недостатньої матеріальної та професійної спроможності.
Згідно з публікацією на сайті самої Держлікслужби, лабораторію особисто відвідав тодішній заступник голови служби Володимир Короленко. Його супроводжували представники Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові й управління комунікацій. Bihus.Info припускав, що в нової лабораторії могли бути покровителі в керівних кабінетах Держлікслужби. Одного лише факту візиту для доведення такого зв'язку недостатньо. Проте сам факт лишається: людина, яка згодом очолила службу, ще на посаді заступника особисто відвідувала лабораторію, навколо якої виникало стільки запитань.
Проблеми системи фіксували й державні аудитори. У грудні 2023 року Рахункова палата заявила, що Держлікслужба не забезпечила належного контролю за дотриманням ліцензійних вимог і державного нагляду. За даними аудиту, за дев'ять місяців того року майже половина імпортерів ліків не мала відповідних ліцензій. На той момент Короленко вже четвертий рік був заступником голови служби. Тобто сьогодні він керує системою, проблеми якої накопичувалися за його безпосередньої участі в керівництві.
Препарати "Кусум Фарм": дві лабораторії, дві відповіді
Журналісти "Стоп корупції" перевірили, чи змінилася ситуація з Інститутом Марзєєва. В офіційній відповіді там повідомили, що за останні два роки жодна серія семи препаратів "Кусум Фарм", серед яких "Зонік", "Панкалор", "Фуцис" та "Циклокс", не проходила контроль у їхній лабораторії. Водночас лабораторія знову працює за державними направленнями.
Працівниця інституту розповіла журналістам, що зараз на дослідженні є лише "Фуцис", який ще не встигли перевірити. Решту препаратів, за її словами, тут ніколи не контролювали, а з "Кусум Фарм" до липня цього року не співпрацювали. На прохання підтвердити це документально в інституті відповіли, що облік ведеться в базі даних, а показати її можна лише з дозволу адміністрації, оскільки це конфіденційна інформація. Доступу до журналу направлень журналістам так і не надали.
Центральна лабораторія натомість надала документи з результатами досліджень препаратів "Кусум Фарм" за конкретними серіями. В окремих серіях "Зоніку", "Панкалору" та "Циклоксу" зафіксовано невідповідності за певними показниками.
Журналісти не стверджують, що повернення Інституту Марзєєва до державного контролю пов'язане саме з препаратами "Кусум Фарм". Але без доступу до журналу направлень перевірити цю версію неможливо. Відкритим лишається головне питання: хто і за яким принципом вирішує, до якої лабораторії потрапляє конкретна партія ліків.
Фармакопейний центр: аудит, суд і повторне звільнення
Окрема історія розгортається в Харкові, у державному Фармакопейному центрі, що перебуває у сфері управління Держлікслужби. У лютому 2026 року служба призначила тут позапланове аудиторське дослідження за 2024–2025 роки. За офіційною відповіддю Держлікслужби, звіт від 10 квітня 2026 року зафіксував порушення законодавства, недоліки та проблемні питання, зокрема у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Про це, за словами служби, поінформували правоохоронців.
Втім, наявність порушень на підприємстві не обов'язково означає причетність до них директорки Олени Лавошник. Саме навколо її звільнення виник окремий конфлікт.
Наказом Держлікслужби від 8 квітня 2026 року № 105-К контракт із Лавошник розірвали достроково. Серед підстав назвали висновки службового розслідування та неналежне виконання умов контракту. Директорка оскаржила звільнення в суді через адвоката С. Цимбалюка, і суд став на її бік: наказ визнали незаконним, а Лавошник поновили на посаді з 9 квітня 2026 року. Суд окремо наголосив, що загальних посилань на неналежне виконання обов'язків недостатньо: роботодавець мав довести конкретні порушення умов контракту. Тож звільнення на підставі обставин, викладених у доповідній записці голови комісії зі службового розслідування Л. Яблонської від 26 березня 2026 року, суд визнав незаконним.
Однак крапку рішення суду не поставило. 3 серпня Держлікслужба знову видала наказ про звільнення Лавошник, а 4 серпня у Фармакопейному центрі оформили наказ про його виконання.
Усе це відбувається на тлі реорганізації. За відповіддю Фармакопейного центру, наказом Держлікслужби від 25 вересня 2025 року підприємство перетворюють на товариство зі стовідсотковою державною часткою, і процедура досі триває. На запитання, хто контролює реорганізацію, на підприємстві відповіли прямо: голова комісії з перетворення Л. О. Дяченко підпорядкована керівнику Держлікслужби. У відеоматеріалі про ситуацію в центрі також прозвучало твердження, що Олесю Дяченко працевлаштували в Харкові після переїзду з Бучі, хоча профільної освіти вона не має.
Лавошник вказує й на інші зв'язки. За її словами, адвокат Віктор Квашин мав тісні стосунки з чоловіком Олесі Дяченко, Олексієм Дяченком, з яким навчався на одному курсі. Олексій Дяченко нині є суддею Київського районного суду Харкова, а раніше очолював юридичне управління Держлікслужби. Колишня директорка стверджує, що на підприємстві формально були працевлаштовані родичі Квашина та працівники його адвокатського об'єднання. Їхнє звільнення, за її версією, переросло в конфлікт із провокаціями та звинуваченнями в корупції, що й стало підставою для її відсторонення. Лавошник каже, що свого часу відмовилася виконувати дії, про які її просив Квашин.
Журналісти "Стоп Корупції ТБ" запитали Олесю Дяченко, чи перевіряли на підприємстві можливе фіктивне працевлаштування та бронювання низки людей і чи пов'язані ці люди з адвокатською компанією "Квашин і партнери". Дяченко відповіла, що перевірки проводяться постійно, а щодо решти запропонувала надіслати письмовий запит.
У підсумку складається така картина: реорганізацію державного підприємства очолює людина, підпорядкована Держлікслужбі, її чоловік раніше керував юридичним управлінням служби, а нині є суддею, і поруч у цій історії фігурує адвокат Віктор Квашин. При цьому кадрові рішення щодо центру ухвалювала система, яку на той момент очолював Короленко. Що змінилося між першим і другим звільненням директорки, досі не пояснено.
Декларація: спадщина і квартира на ту саму суму
Згідно з декларацією, Короленко має п'ять об'єктів нерухомості. Серед них земельна ділянка та житловий будинок в Острі, оформлені ще в 1990-х і на початку 2000-х; квартира в Києві, якою він володіє разом із матір'ю і де також зареєстрована його дружина; квартира в Смілі, третина якої належить дружині, а співвласниками є ще двоє осіб на прізвище Кіяниця.
Найпомітніший епізод стосується 2024 року. Тоді, як видно з іншої декларації, жінка на ім'я Ада Жура заповіла посадовцю понад 2,4 млн грн. Того ж року Короленко придбав у Києві квартиру площею 43,3 кв. м приблизно за таку саму суму.
Основне джерело доходів родини становить зарплата Короленка в Держлікслужбі, понад 1,3 млн грн за рік. Ще близько 3 тис. грн він отримав як професор кафедри прикладної медицини в університеті "КРОК". Дружина заробила близько 160 тис. грн у НМУ імені Богомольця, майже 58 тис. грн в "Укрзалізниці" та 31 тис. грн як самозайнята особа. Мати посадовця задекларувала понад 86 тис. грн пенсії.
Готівкою Короленко зберігає понад 13 тис. доларів, майже 9 тис. євро та 180 тис. грн, а на рахунку в "ПриватБанку" має ще близько 77 тис. грн. Дружина задекларувала майже 5 тис. доларів, 3,5 тис. євро і 105 тис. грн готівкою, а також близько 44 тис. грн на рахунках. На тлі її річного доходу близько 250 тис. грн ці заощадження виглядають доволі значними. Загалом родина декларує понад 18 тис. доларів, понад 12 тис. євро та близько 400 тис. грн готівкою і на рахунках. Їздить посадовець на Nissan Rogue 2016 року випуску, придбаному в жовтні 2022-го за 628 тис. грн.
Серед нематеріальних активів Короленка є частка в патенті на спосіб лікування нейрофіброматозу. Він також є автором наукових праць у сфері дерматовенерології. Тобто за фахом він лікар-дерматовенеролог, а не фармацевт. Закон не забороняє йому працювати в Держлікслужбі, але з огляду на посаду та рішення, які він ухвалює, ця деталь заслуговує на увагу.
Регулятор на ліквідації та кадрова рокіровка
Тим часом сама Держлікслужба доживає останні місяці в нинішньому вигляді. 4 червня Кабмін ухвалив рішення про створення Українського фармацевтичного агентства, яке має перебрати функції Держлікслужби, а саму службу вирішено ліквідувати (див. також розпорядження).
На перехідний період у відомстві відбулася рокіровка: службу та її ліквідаційну комісію очолив Тарас Пронів, а Короленко став його заступником. Ще кілька місяців тому вони обіймали протилежні посади. Не минуло й року відтоді, як Пронів став біля керма, а міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко вже вручив йому Почесну грамоту та нагрудний пам'ятний знак.
Новий регулятор має запрацювати після завершення всіх необхідних процедур. Офіційно називали дату 1 січня 2027 року, проте ці строки вже вважають нереалістичними. Хто з нинішнього керівництва перейде до агентства і отримає вплив на нову систему контролю фармринку, поки невідомо.
"Всі питання до пресслужби"
Журналісти "Стоп Корупції ТБ" намагалися отримати коментар Короленка в месенджерах і телефоном, приїздили до Держлікслужби і навіть до нього додому, але відповіді не отримали. Згодом, за інформацією джерел редакції, посадовець потрапив на денний стаціонар кардіологічного відділення Залізничної лікарні в Києві. Застати його вдалося вже на виході з лікарні. На запитання, чи очолюватиме він надалі Держлікслужбу, Короленко порадив звертатися до пресслужби. Про стан здоров'я говорити відмовився, зауваживши, що не зобов'язаний розповідати про це кожному зустрічному.
Що буде далі з Держлікслужбою, новим фармацевтичним агентством і самим Володимиром Короленком, покаже час. "Стоп корупції ТБ" стежитиме за розвитком подій.
Читати також: "Фармацевтичний Левіафан": чи причетний голова Держлікслужби Короленко до перерозподілу сфер впливу в галузі?
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
