Польща та Румунія заявили, що не можуть і не планують суттєво збільшувати обсяги транзиту української аграрної продукції через свої території. Про це пише POLITICO після звернення міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького до європейських колег на тлі блокади українських чорноморських портів.
Україна потребує додаткових маршрутів для експорту зерна та іншої агропродукції, оскільки російські атаки на портову інфраструктуру та судноплавство в Чорному морі суттєво обмежили морські перевезення.
За словами Висоцького, нині альтернативними залізничними, автомобільними та річковими маршрутами вдається вивозити лише близько половини продукції від потенційного обсягу. За збереження нинішньої ситуації Україна може не експортувати близько 30 млн тонн агропродукції протягом поточного маркетингового року.
Український уряд також звернувся до ЄС із проханням виділити близько 1,1 млрд євро на компенсацію додаткових логістичних витрат. За оцінкою Висоцького, ці кошти могли б стимулювати додатковий експорт до 20 млн тонн продукції.
Польща і Румунія кажуть, що можливості вичерпані
Румунія залишається одним із ключових напрямків для українського експорту через дунайські порти та порт Констанца. Водночас румунський міністр сільського господарства Барна Танчош заявив POLITICO, що інтереси власних фермерів для Бухареста залишаються пріоритетом.
За його словами, додаткові обсяги українського зерна разом із низьким рівнем води в Дунаї вже створюють навантаження на румунську портову інфраструктуру. При цьому країна не може просто вдвічі збільшити кількість потягів, автомобільних перевезень чи пропускну спроможність портів.
Румунія водночас намагається оптимізувати логістику. У липні Україна, Румунія, Молдова та Єврокомісія домовлялися про посилення "коридорів солідарності", розвиток дунайського логістичного кластера та збільшення пропускної спроможності портів.
Польща також не планує найближчим часом розширювати транзит української аграрної продукції. Представниця польського міністерства інфраструктури заявила POLITICO, що відомство не готує змін, спрямованих на збільшення такого транзиту.
Це створює для Києва додаткову проблему: сухопутні та річкові маршрути не здатні повністю замінити українські глибоководні порти. За даними українського уряду, близько 80% аграрного експорту у 2026 році припадало на морські перевезення.
Під загрозою наступна посівна
Проблема вже виходить за межі власне експорту. Українські аграрії продають менше продукції, а отже, отримують менше коштів для проведення осінніх робіт та підготовки до наступного сезону.
Висоцький попереджав, що за тривалого збереження нинішніх обмежень Україна може втратити значну частину посівних площ наступного року. За його оцінкою, якщо ситуація не зміниться до весни, площа посівів може скоротитися на 35-40%.
За даними українського уряду, аграрний сектор забезпечує близько 17,5% ВВП країни та майже 56% експортних надходжень, тому проблеми з логістикою безпосередньо впливають не лише на фермерів, а й на економіку загалом.
Водночас Єврокомісія не виключає спільної відповіді на проблему. Єврокомісар із питань сільського господарства Крістоф Хансен заявив, що ситуацію необхідно вирішувати з огляду на продовольчу безпеку, однак конкретних фінансових зобов'язань Брюссель поки не оголосив.
Окремі країни готові підтримувати альтернативні маршрути. Зокрема, Німеччина заявила про роботу над посиленням альтернативних шляхів експорту української продукції через Європу. Київ також розглядає нідерландські та німецькі порти як додаткові напрямки.
Нагадаємо, ми писали, що російські атаки на українські порти та судна у Чорному морі дедалі сильніше впливають не лише на український аграрний сектор, а й на світовий ринок продовольства. Через перебої з постачанням країни, які залежать від зерна з Чорноморського регіону, змушені шукати альтернативні джерела, а ціни на пшеницю зростають.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
