Російський агресор "звільняє" українців від домівок, роботи й доходів: за три місяці війни, за підрахунками Міжнародної організації праці, Україна втратила близько 5 млн робочих місць. На цьому тлі багато роботодавців змушені урізати оклади працівників. Чим загрожує країні зростання прихованого безробіття? І чи є надія на відновлення довоєнного статусу-кво по робочих місцях і зарплатам?
Місяць тому, 18 травня Державна служба зайнятості презентувала звіт щодо ситуації на ринку праці у січні-квітні 2022 року. У Службі повідомили, що станом на 1 травня 2022 року статус безробітного мали 283,4 тисяч українців, тобто на 30% менше, ніж минулого року. У тому числі, з 1 березня – вже після початку повномасштабного вторгнення рф – було зареєстровано 92,1 тисяч безробітних, тобто знову ж таки – на третину менше, ніж за аналогічний період попереднього року.
Але чи все так райдужно?
І як ці цифри корелюють з даними Міжнародної організації праці, яка у травні відзвітувала, що з початку російської агресії в Україні було втрачено 4,8 мільйона робочих місць?
"Українська економіка сильно постраждала від російської агресії. Від початку, 24 лютого, понад 5,23 мільйона біженців втекли до сусідніх країн. Серед біженців в основному жінки, діти та особи старше 60 років. Із загальної кількості біженців – приблизно 2,75 мільйона людей працездатного віку. З них 43,5%, або 1,2 мільйона, раніше працювали і втратили або залишили роботу", – йдеться у звіті МОП.
У тому ж звіті зазначається також, що за попередніми оцінками, 50% українських підприємств вимушено призупинили свою діяльність за час агресії.
Насправді скорочення кількості зареєстрованих Держслужбою безробітних пов’язане передусім зі зменшенням підконтрольних Уряду територій і втратою зв’язку з місцевими центрами зайнятості на окупованих територіях. Крім того, на час воєнного стану підприємствам-роботодавцям було дозволено відтерміновувати подання звітності про наявні вакансії та вивільнення працівників.
Ще один важливий фактор – міграція. За даними ООН на кінець травня, кількість українських біженців перевищила 6,5 млн осіб. Зрозуміло, що не всі з них реєструються як офіційно безробітні.
Близько 3,5 млн українських громадян виїхали до Польщі. З них лише третина біженців (28%) продовжують працювати дистанційно в українських підприємствах та організаціях і отримують гроші за свою роботу. Ще близько 200 тисяч осіб працевлаштувались у Польщі. Понад дві третини (69%) з них – жінки.
Які професії опинились під ударом?
Серед офіційно зареєстрованих безробітних переважають робітники з обслуговування, експлуатації устаткування (18%); працівники сфери торгівлі та послуг (17%); службовці та керівники (13%); представники найпростіших професій (13%); фахівці (10%); професіонали (10%); кваліфіковані робітники з інструментом (9%).
Проблеми з роботою не торкнулись або майже не торкнулись лише окремих галузей – зокрема, ІТ-сфери. За даними НБУ за І квартал 2022 року, українська ІТ-індустрія забезпечила рекордні 2 млрд доларів експортних надходжень.
"В ІТ-сфері з настанням війни майже нічого не змінилось. Багато ІТ-компаній наразі шукають спеціалістів. Насправді роботодавців залишилось багато, кількість замовлень зменшилась переважно у тих, хто раніше працював напряму з росією або Білоруссю. Такі компанії дійсно закрились. Але на українському ІТ ринку більшість замовників походять із західних країн. Клієнти зі Сполучених Штатів, Європи переважно залишилися, вони й надалі готові вкладати кошти в Україну. Бо вітчизняна ІТ-галузь – дійсно прогресивна, і західні клієнти знають, що отримабть дійсно якісний продукт", – коментує начальниця відділу пошуку талантів (Head of talent acquisition) компанії Customertimes Юлія Черниш.
Проте, як розповіли "СтопКору" представники ІТ-галузі з регіонів, якщо великі столичні "галери" залишаються на плаву навіть у найскладніші часи, то дрібніші фірми подекуди стикнулися з небажанням деяких західних замовників ризикувати, довіряючи важливі й дорогі проєкти розробникам з регіонів, де тривають бойові дії. Крім того, певна кількість працівників ІТ-компаній здійснила релокейт з України, а частина чоловіків були мобілізовані до лав ЗСУ чи пішли до ТрО.
Який баланс між попитом і пропозицією робочих місць?
За даними Держслужби зайнятості, протягом січня-квітня 2022 року роботодавці проінформували центри зайнятості про наявність 173 тисяч вакансій. Натомість послугами служби скористалися 495 тисяч зареєстрованих безробітних. Тобто йдеться про суттєвий дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили: за офіційною статистикою, станом на 1 травня 2022 року, в середньому по Україні, на одне вільне робоче місце претендувало 11 безробітних.
Однак реальна картина може виявитися ще менш радісною: станом на кінець травня сайтах вакансій Rabota.ua було зареєстровано 190 резюме на одне робоче місце (проти 43 резюме на вакансію в 2021 році). На Work.ua – 172 резюме на вакансію проти 35 резюме на місце торік.
Станом на 13 червня на сайті Work.ua опубліковано 26 316 вакансій, з них 9 002 — нові. Для порівняння, станом на 21 лютого там було розміщено 92 тисячі активних вакансій і 58 тисяч нових. На сервісі пошуку роботи для ІТ-спеціалістів Djinni розміщено 15 148 вакансій та 50 242 резюме.
"Пропозиція дійсно перевищує попит, але багато залежить від спеціалізації фахівця. На деяких фахівців, наприклад, Java-фахівців, попит як був дуже високим до початку вторгнення, так і залишається не меншим тепер", – зазначає Юлія Черниш.
У регіональному розрізі, найскладніше знайти роботу у тих областях, які найбільше потерпіли від бойових дій, та тих, які частково опинились у російській окупації: так, на Херсонщині на одне вільне робоче місце претендують 86 безробітних, у Чернігівській області – 25 осіб, Миколаївській – 23 особи, Донецькій – 22 особи, Запорізькій – 19 осіб.
А що по зарплатах?
За інформацією на 1 травня, середня зарплата по вакансіях з бази даних Держслужби зайнятості становила близько 9 тис. грн, найбільше – у фінансовій та страховій діяльності (13,3 тис. грн.), медицині (11,3 тис. грн.), енергетиці (11,0 тис. грн.), сфері інформації та телекомунікацій (10,8 тис. грн.), комунальних службах (10,6 тис. грн.) та у добувній промисловості (10,5 тис. грн.).
Однак, знову ж таки, офіційна статистика дещо відірвана від реалій і демонструє "середню температуру по лікарні". Насправді ж, величина зарплат на тлі війни дуже залежить від сфери діяльності й конкретної компанії.
"На рахунок заробітних плат, я не можу сказати, що "вилки" зменшилися. Наскільки мені відомо, деякі компанії дійсно в перший місяць, коли військові дії тільки почалися, трохи зрізали заробітну плату. Але буквально за декілька тижнів, коли побачили, що ситуація в більшості регіонів починає більш-менш входити до нормального русла, повернули зарплати до довоєнного рівня. Звісно, є люди, незадоволені рівнем своєї зарплати – вони виходять на ринок і починають шукати нові пропозиції. І, звичайно, якщо йдеться про різницю в 500-100 доларів, вони ці кошти отримують на ринку", – коментує Юлія Черниш.
Чим загрожує країні зростання прихованого безробіття?
За оцінками Міжнародної організації праці, у разі продовження ескалації військових дій, втрата робочих місць в Україні сягне 7 мільйонів, а рівень безробіття перевищить 43%. У випадку, якби бойові дії негайно припинилися, можливим було б швидке відновлення ринку праці з поверненням 3,4 мільйонів вакансій.
Зростання кількості безробітних неминуче призведе до:
- зменшення доходів домогосподарств, купівельної спроможності населення і податкоспроможності;
- недоотримання надходжень до бюджету і збільшення бюджетного дефіциту, а отже – і державного боргу;
- збільшення соціальних виплат і, знову ж таки, тягаря на бюджет;
- ще більшого відтоку працездатного населення з України.
Додамо сюди знищену війною інфраструктуру на суму від 60 до 100 мільярдів доларів США та блокування Чорноморського судноплавства, яке призвело до скорочення приблизно 90% українського експорту зерна. І отримаємо наступний прогноз від Світового банку: 90% українців стикнуться з бідністю або суттєвим падінням доходів, а економіка країни буде відкинута на 18 років назад – до показників 2004 року.
Криза зачепить і сусідні країни: продовження бойових дій в Україні змусить біженців довше залишатися у вигнанні, створюючи подальший тиск на ринок праці та системи соціального захисту в європейських країнах. За відсутності належного реагування загальний рівень безробіття в багатьох із цих країн також значно зросте.
Чи є світло в кінці тунелю? Тобто – чи реально стабілізувати український ринок праці й відновити доходи населення до довоєнного рівня?
Як повідомляє Опендатабот, з 24 лютого кількість вакансій та резюме на сайті Work.ua продовжує зменшуватися щотижня. Однак є й певні обнадійливі тенденції.
За результатами опитування групи "Рейтинг", поступово зростає кількість українців, які повертаються на роботу: на кінець квітня працювали 59% громадян, які мали роботу до війни – проти 46% у березні.
За даними сервісу пошуку роботи за кордоном Jooble, від початку війни попит на українців за кордоном дедалі зростає. Такий зріст також пов’язаний з проектом Help Ukrainians, який запустив Jooble.
На сайті пошуку роботи для ІТ-спеціалістів Djinni, де в перший місяць війни кількість вакансій суттєво скоротилася, зараз число пропозицій також починає відновлюватися.
"Для українського ІТ ринку перспективи хороші. І я навіть думаю, що вартість послуг наших спеціалістів буде зростати після закінчення війни. Зараз ми спостерігаємо тенденцію, коли наші розробники, технічні спеціалісти отримують багато пропозицій роботи. І навіть, попри те, що триває війна, вони отримують таку ж зарплату, як у довоєнні часи, а іноді – навіть більшу. Українські ІТ-спеціалісти стають популярнішими на ринку. Вони створюють якісні, круті продукти, і Захід готовий у них вкладатись і навіть миритися з певними тимчасовими незручностями", – зауважує Юлія Черниш.
Поступово активізується й сфера громадського харчування. Наразі працює вже 71% кафе, кав'ярень та барів, що генерують понад 76% від довоєнного обігу. Крім того, українці відновили покупки в онлайн-магазинах на 91% від довоєнного часу (в перші дні війни продажі впали до 7%). Це сигнал про відновлення купівельної спроможності громадян – принаймні, певної частини.
І, нарешті, поки старі бізнеси закриваються чи стагнують, дехто знаходить для себе нове вікно можливостей: від початку війни в Україні вже зареєстровані 28 442 нові ФОПи та 4584 компанії (зауважимо, в перші тижня війни ЄДР не працював, і підприємства не реєструвалися).
Можливо, втрата роботи "на дядю" чи зарплати підштовхне більше людей відкривати нові бізнеси й працювати на себе? Адже українці вже довели, що вони – неймовірна нація, яка не боїться труднощів і ніколи здається ані на полі бою, ані в тилу.