31 грудня 2025 року Кабмін ухвалив постанову №1795, якою встановив нульову квоту на експорт металобрухту у 2026 році. Уряд пояснив це потребами внутрішнього ринку та дефіцитом сировини. Проте учасники галузі заявляють про профіцит, різке падіння цін і зупинку сотень підприємств по всій країні.
Детальніше – у сюжеті Кирила Вольного для СтопКору.
В Україні — дефіцит металобрухту. Принаймні так заявляють лобісти великих металургійних корпорацій. Проте реальна картина виглядає інакше. Ринок порожній. Робота зупинена. На майданчиках лежать гори металу, які нікуди продати. Тож де ж цей "дефіцит"?
Йдеться про постанову, якою уряд одним підписом обнулив експорт металобрухту. Це поставило під загрозу існування цілу галузь промисловості. Хто виграє від ситуації, коли тонна брухту в Україні раптом стає вдвічі дешевшою за світову ціну?
31 грудня 2025 року, коли країна готувалася до Нового року, Кабмін ухвалив постанову №1795. Документ встановлює нульову квоту на експорт металобрухту у 2026 році. Фактично це повна заборона експорту.
Міністерство економіки пояснило рішення потребами внутрішнього ринку та дефіцитом сировини. Однак учасники ринку заявляють, що жодного дефіциту немає і не було. До того ж постанову ухвалили в останній день року, без широкого обговорення та без оцінки впливу на ринок. Це викликало чимало запитань.
Генеральний директор "УАВторметресурс" Валерій Катунін наголосив:
"Ця постанова була прийнята взагалі без громадського обговорення ми звертались до кабміну до мінекономіки просили скликати нараду і запросити представників бізнесу, але цього не відбулося ми отримали тільки відписки і ніяких нарад не відбулось, я особисто зустрівся з міністром економіки він обіцяв провести такі наради але нічим це не закінчилось."
У підсумку уряд заборонив експорт металобрухту, аргументуючи це потребою забезпечити українські металургійні підприємства сировиною. Проте, за словами представників галузі, наслідки виявилися протилежними.
Штучний профіцит і обвал цін: хто виграє від дешевої сировини
Запровадження нульових квот на експорт створило штучний профіцит металобрухту. Підприємства, які його заготовляють, втратили можливість продавати сировину на зовнішні ринки за світовими цінами — приблизно $400–450 за тонну. Натомість на внутрішньому ринку вартість впала до $150–200.
Президент "УА Втормет" Володимир Бублей заявив:
"Я не знаю такого підручника з економіки де було б написано, що при різниці між світовими і внутрішніми цінами в 40-50-60 процентів тобто внутрішні ціни нижче за світові на брухт при чому це протягом років тобто про який дефіцит можна казати коли ти купуєш на внутрішньому ринку брухт на 100-120 євро дешевше ніж він коштує на світовому ринку це міф, дефіцит це міф звичайно що він продокується тому що це дуже вигідно".
Експерти також звертають увагу на іншу проблему. Попит на металобрухт всередині країни зараз невисокий. Після повномасштабного вторгнення знищено комбінат "Азовсталь" та інші підприємства. Частина заводів працює не на повну потужність через складну ситуацію в енергетиці.
У Громадській спілці "Українська асоціація вторинних металів та ресурсів" зазначили:
"Ви знаєте, в країні дуже важка ситуація з енергетикою, металургійні підприємства на межі. Інтерпайп у минулому році стояв, і зараз не знаю, запустився чи ні, і вони можуть взагалі відмовитися від металобрухту в силу своїх економічних та енергетичних обставин. І куди його дівати, куди його продавати? Більше того, у нас профіцит металобрухту в країні".
Фактично брухту в Україні більше, ніж металургійні підприємства можуть використати. Про це говорять як експерти, так і учасники ринку.
Саме надлишок тисне на ціну. Дешева сировина стає вигідною для великих гравців. Серед них — Рінат Ахметов і група компаній "Метінвест", яка йому належить. Металобрухт є ключовою сировиною для виробництва сталі. Після ухвалення постанови його вартість знизилася, а разом із нею і собівартість продукції.
Нині на європейському ринку тонна брухту коштує близько $450. В Україні ціна впала до 150–200 доларів. Різниця становить приблизно $250 на кожній тонні готової сталі.
За мільйонних обсягів виробництва це означає десятки мільйонів доларів різниці. Усе це стало наслідком рішення, яке суттєво змінило баланс на ринку.
Хто заробляє, а хто зупиняється
Вигодонабувачем ситуації стає і Віктор Пінчук та його група компаній "Інтерпайп". У виробництві труб і коліс компанія активно використовує металобрухт. Чим нижча його ціна, тим менша собівартість готової продукції.
У підсумку виникає різкий контраст. Те, що для заготівельників означає збитки і закриття, для великих металургійних підприємств стає додатковою фінансовою перевагою. Постає питання, в чиїх інтересах було ухвалене це рішення.
Поки великі корпорації купують сировину за мінімальною ціною, сотні малих пунктів прийому по країні зупиняють роботу. Журналісти проїхали різні ланки ринку — від невеликих майданчиків до великих трейдерів. Картина всюди однакова.
Одну з баз прийому брухту відкрили спеціально для зйомки. Після ухвалення постанови підприємство, як і багато інших, фактично зачинене.
Майстер майданчика з прийому металобрухту Сергій Сергієнко розповів:
"Раніше була ціна і ринок збуту, було куди дівати брухт. Зараз немає ні ціни, ні ринку, тому купувати його немає сенсу. Якщо ситуація не зміниться, роботи не буде. Це загальна картина по всьому ринку, ми лише один із прикладів."
На ці пункти прийому часто приходять люди з найменшими доходами. Для декого здача металу була чи не єдиною можливістю підзаробити.
Один із чоловіків, який здає брухт, говорить:
"Раньше я збирав, здавав по 6,5, а зараз по 4 гривні, є різниця? Зараз плюс зима, роботи нема, плюс війна йде. Приходиться по 4 гривні здавати, щоб на хліб було.
Позакривали багато таких металобаз, пунктів прийому".
Трейдери у збитках і мільярдні втрати держави
Ситуація у великих трейдерів також складна. Для багатьох це вже не бізнес, а склади з непроданим брухтом. Журналістам вдалося побувати на підприємстві, що займається закупівлею та переробкою сировини. Після заборони експорту робота там фактично зупинилася.
Директор з розвитку ТОВ "Міртен" Микола Климович пояснив:
"Після цієї постанови наша робота різко зупинилась, бо українські металургійні підприємства не можуть переробити накопичений брухт. Ми постачали профіцит до Євросоюзу, але міжнародні контракти з європейськими заводами були зірвані, і в один міг це все зупинилось."
Трейдери наголошують, що падіння ціни робить роботу збитковою. Експорт, який підтримував галузь, зараз заборонений.
Президент "УА Втормет" Володимир Бублей зазначив:
"Вже на сьогоднішній день всі фактично без винятку підприємства скорочують штат працівників, виводять обладнання, скорочують штат працівників. За нашими розрахунками, якщо ситуація не зміниться зі споживанням, в першу чергу з реалізацією, то ми отримаємо, втратять роботу десь 4 тисячі працівників галузі".
Окрім закриття сотень підприємств, є й інші наслідки. Держава втрачає десятки мільйонів валютної виручки. Під ударом опинилися і великі державні компанії, зокрема "Нафтогаз" та "Укрзалізниця". Вони є одними з найбільших власників брухту.
Минулого року "Укрзалізниця" планувала продати 125 тисяч тонн брухту. Фактично реалізували лише 8 тисяч тонн. Цього року компанія планує продати 250 тисяч тонн. Проте ці плани під питанням. За оцінками експертів, через нульові квоти втрати можуть сягнути до 2,5 мільярдів гривень на рік.
Володимир Бублей додав:
"Це додаткові кошти, які не надійшли на рахунки укрзалізниці. Тобто весь цей брухт залишився. В цьому році вони планують продати 250 тисяч тонн, вони вже кілька тендерів там на прозорро обʼявили, але як то кажуть мабуть через тотальний дефіцит ніхто не прийшов".
Після ухвалення постанови "Укрзалізниця" провела конференцію з представниками галузі та експертами. Метою було визначити, який обсяг сировини може спожити внутрішній ринок. Проте дискусія швидко перейшла до обговорення самої заборони експорту.
Голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський заявив:
"Наша позиція — ринок має бути максимально відкритий, але сьогодні діють регуляторні рішення, і ми працюємо в тих умовах, які є. Ми не можемо конкурувати з підприємством Інтерпайп. Я вважаю такі обмеження некоректними і такими, що шкодять компанії, але переглянути рішення уряду не в наших силах."
Порушення угод і ризик незворотних наслідків
Проти нульових квот виступають і заготівельники.
Один із представників ринку заявив:
"Я вважаю, що це руйнівне рішення, яке пролобійоване великими промисловими групами не в інтересах малого бізнесу і середнього, тобто заготівельників. Базою для цієї постанови є дефіцит брухту — це брехня, яка не базується ні на яких розрахунках, а просто на домислах. На сьогодні десятки тисяч тонн лежать на майданчиках України і просто гниють".
Експерти також наголошують, що постанова суперечить угоді про асоціацію з Європейським союзом та принципам вільного ринку. У документі зазначено, що експорт металобрухту до країн, з якими укладені відповідні угоди, не може бути обмежений повною забороною. Водночас постанова №1795 фактично ігнорує ці положення. Україна односторонньо створює торговельний бар’єр і ризикує порушити міжнародні зобов’язання.
Президент "УА Втормет" Володимир Бублей заявив:
"Найближчим часом можуть виникнути серйозні питання з боку Європейського союзу.
Кабінет міністрів може вводити квоти при дефіциті, але це не стосується експорту брухту чорних металів до країн, з якими підписані угоди. Стаття 12 — пряма норма закону, її просто знехтували.
Є безвіз на металопрокат з Європейським союзом, і депутати польського сейму вже ставлять слушні питання".
Україна вже другий місяць живе в умовах нульових квот. За цей час у переробній галузі фіксують негативну динаміку. Поки великі компанії, зокрема "Інтерпайп", "Метінвест" та "Арселорміттал", збільшують маржу, малий та середній бізнес вимушений закриватися.
Директор з розвитку ТОВ "Міртен" Микола Климович зазначив:
"До введення постанови в грудні місяці наша закупівельна ціна залежно від виду брухту складала від 7 до 9 тисяч гривень. На сьогоднішній момент ринок зупинився, ми опустили заготівельну ціну до 5 тисяч гривень, і проблема в тому, що вона зменшилась, і сама заготівля брухту при такій низькій ціні стає нерентабельною. Воно не покриває логістику, енергоносії, заробітну плату, податки".
Представники галузі попереджають, що без перегляду рішення наслідки можуть стати незворотними. Вони наголошують, що справжній дефіцит виникне тоді, коли більшість заготівельників і трейдерів закриють бізнес.
Микола Климович додав:
"Уряд має розібратись в цій ситуації, внести якісь об'єктивні зміни для того, щоб всі учасники ринку і також держава тільки від цього вигравала. Коли є працюючий ринок, тоді і українські металурги будуть брати брухт, його є де брати. Коли ринок буде працювати в такому режимі — то через 3-4 місяці люди підуть з цього бізнесу".
Майстер майданчика з прийому металобрухту Сергій Сергієнко підсумував:
"Хотілося би, щоб уряд більше йшов в бік для людей, а не проти людей, тому що такі постанови, такі дії не направлені для покращення життя людей, а навпаки проти людей".
Журналісти СтопКору й надалі стежитимуть за розвитком ситуації.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.