В Україні погіршується гідрологічна ситуація: тривала спека та дефіцит опадів призвели до різкого зниження водності низки річок. Найбільші ризики нині пов’язані з південними регіонами, де висока температура посилює випаровування та збільшує навантаження на водні ресурси, повідомляють в Мінекономіки та довкілля.
Метеоролог Віталій Шпиг попереджає, що подальше зростання температури може погіршити ситуацію в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях. За його оцінкою, поєднання спеки, нестачі опадів і тривалих посушливих періодів створює ризик переходу окремих територій до критично низького рівня водозабезпечення.
Водночас уже зараз є офіційні підтвердження того, що Україна переживає період маловоддя.
Річки втрачають воду
Український гідрометеорологічний центр повідомляє, що гідрологічна ситуація в басейні Дністра упродовж першої половини 2026 року формувалася на тлі тривалого дефіциту опадів.
У квітні кількість опадів у басейні становила лише 35–70% місячної норми, у травні – 18–77%, а в червні – 15–58%. Через це з середини травня ситуація поступово набула ознак гідрологічної посухи.
Особливо низькою стала водність Дністра влітку. За даними УкрГМЦ, у першій половині липня середній приплив води до Дністровського водосховища становив лише 57 кубометрів на секунду – 18% місячної норми.
8 липня було зафіксовано ще нижче значення – 51 кубометр на секунду. В УкрГМЦ зазначили, що це найменший середньодобовий приплив за весь період існування Дністровського водосховища з 1985 року.
На окремих ділянках Дністра рівні води наблизилися до історичних мінімумів. Станом на середину липня фахівці попереджали: якщо стокоформувальних опадів не буде й надалі, маловоддя може зберігатися та посилюватися протягом тривалого періоду.
Проблема не обмежується Дністром. У першій половині липня низьку водність фіксували на більшості основних річок України. Зокрема, у верхів’ї Прип’яті, на Горині та Західному Бузі середні витрати води становили лише 18%, 11% та 10% норми відповідно.
Держводагентство вже обмежує водокористування
Через маловоддя Державне агентство водних ресурсів України влітку вже неодноразово запроваджувало тимчасові обмеження для водокористувачів.
Зокрема, 21 липня Держводагентство встановило обмеження для суб’єктів, які здійснюють спеціальне водокористування з поверхневих водних об’єктів. Йшлося про зменшення лімітів забору води для окремих підприємств та можливість обмеження прав вторинних водокористувачів.
Подібні обмеження запроваджувалися і раніше – у червні та на початку липня. Водночас вони не поширюються на забір води для питних потреб.
Тобто наразі немає підстав говорити про загальнонаціональне обмеження доступу населення до питної води. Однак держава вже змушена регулювати використання поверхневих вод, щоб не допустити подальшого виснаження ресурсів.
Найбільші ризики – для півдня
Особливо вразливими до тривалої спеки є Одеська, Миколаївська, Херсонська та Запорізька області. Тут проблему посилюють високі температури, значне випаровування та тривалі періоди без достатніх опадів.
Для Одещини проблема маловоддя має ще один вимір. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України раніше повідомляло про недостатній природний приплив води до придунайських озер. Тривале маловоддя створює ризики для їхнього екологічного стану, підвищення мінералізації води та стабільного зрошення сільськогосподарських земель.
На півдні дефіцит води особливо небезпечний для аграрного сектору. Високі температури збільшують потребу культур у зрошенні саме тоді, коли доступні водні ресурси скорочуються.
Що буде, якщо спека триватиме
За словами метеоролога Віталія Шпига, подальше посилення спеки може збільшити ризики водного дефіциту в південних областях. Він також наголошує на довгостроковій зміні погодних умов: хвилі екстремальної спеки в Україні стають частішими та інтенсивнішими. Шпиг є кандидатом географічних наук і завідувачем відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України.
За несприятливого сценарію тривала спека без достатніх опадів означатиме подальше падіння рівнів річок і водосховищ, зменшення доступних обсягів води для промисловості та сільського господарства, а також зростання навантаження на системи водопостачання.
Водночас говорити про те, що в Україні вже почався масовий дефіцит питної води, наразі зарано. Офіційно підтверджене маловоддя на низці річок та обмеження спеціального водокористування, тоді як забір води для питних потреб під ці обмеження не підпадає.
Якщо ж аномальна спека та дефіцит опадів збережуться, гідрологічна ситуація може погіршитися – саме цей сценарій фахівці вважають найбільш небезпечним для водозабезпечення південних регіонів.
Нагадаємо, Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП) попередила про можливе різке загострення глобальної продовольчої кризи через формування природного явища Ель-Ніньйо. За прогнозами організації, до кінця 2027 року кількість людей, які страждають від гострої нестачі продовольства, може зрости ще на 50 мільйонів.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
