На Закарпатті гальмується розвиток вітроенергетики – проти будівництва ВЕС виступають екологічні активісти, пов’язані з непрозорими фінансовими потоками та ймовірними зовнішніми впливами.
Видання "Стрічка новин Києва" повідомило, що будівництво вітрових електростанцій (ВЕС) в горах на Закарпатті стикається з активним спротивом. Декілька екологічних організацій налаштовують місцевих мешканців проти проєктів, поширюючи через інформацію про можливу шкоду для довкілля.
"У центрі протестів стоять кілька маловідомих широкому загалу постатей: журналістка-розслідувачка Олена Мудра, біологиня Ужгородського національного університету Оксана Станкевич-Волосянчук, екоактивістка Наталія Вишневська, відеоблогер Марк Мельниченко, представниця ТОВ "СТС" Валентина Непійпова, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики "Ноосфера" Олег Лукша, власник таголовний редактор сайту з російськими серверами "Закарпаття онлайн" Олег Диба, юристка Наталія Майстренко, яка у фейсбуці представляє себе, як Наталія Гнесь. Поряд із ними перебуває ексзаступник мера Ужгорода Іштван Цап, який у серпні 2022 року отримав судовий вирок за хабарництво, але на відміну від свого поплічника, що сів за грати, не потрапив до в’язниці і тепер імітує боротьбу за екологію виключно у фейсбук", – повідомляє "Стрічка новин Києва".
"Стрічка новин Києва" зазначає: ці особи діють разом – через низку ГО на кшталт "Екосфера", "Ноосфера", "Save Пікуй". Вони влаштовують протести, подають позови, пишуть звернення та організовують інформаційні кампанії, стверджуючи, що ВЕС несуть загрозу для екосистем, зокрема в районі полонини Руна.
Фінансування протестів
Як зазначає видання "Стрічка новин Києва", серйозні питання викликає походження коштів, які дозволяють активістам діяти системно. Згідно з даними "Слідства.Інфо", деякі українські екоорганізації отримують гранти від іноземних структур, реальних донорів яких встановити практично неможливо.
"Схожі випадки в інших регіонах України демонструють, що за "екологічними" протестами часто стоять інтереси, пов’язані з енергетичними ринками чи геополітикою. В гальмуванні розвитку зеленої енергетики через різноманітні екофонди зацікавлені міжнародні вуглеводневі гіганти, насамперед російські монополісти "Газпром" та "Роснефть"", – наголошує "Стрічка новин Києва".
Також у своєму розслідуванні "Стрічка новин Києва" згадує про ймовірний вплив з боку рф помітний і на Закарпатті. Наприклад, Оксана Станкевич-Волосянчук, ймовірно, тривалий час співпрацювала з російською науковицею Тетяною Мінаєвою, яка працювала у Мінприроди рф та у фонді WWF. Цей фонд, разом із BUND і NABU, отримував фінансування від структури, пов’язаної з NordStream і "Газпромом". Їх остання зустріч зафіксована у Німеччині в кінці 2023 року – незадовго до того, як активісти розгорнули протести в Карпатах.
Чому саме зараз?
За даними "Стрічки новин Києва", попри те, що про будівництво вітряків на Закарпатті стало відомо ще у 2022 році, активний спротив почався лише у 2024-му. Активісти пояснюють це тим, що їм знадобився час на "усвідомлення ризиків". Однак реальна причина, схоже, – поява фінансування.
У розслідуванні "Стрічка новин Києва" звернула увагу на те, що в травні 2024 року Олена Мудра створила ГО "Код 21" і почала заявляти про системну роботу в галузі екології. За даними Опенбот, лише за 2024 рік ця організація отримала на рахунок 279 тис. грн. Майже всі публікації Мудрої у цей період були присвячені виключно боротьбі з ВЕС у Карпатах.
"Іншими словами, інформаційна кампанія проти вітряків стартувала і набрала обертів, коли з’явилися гроші від донорів, чиї інтереси та походження коштів є непрозорими. Це наштовхує на думку, що ці невідомі донори і є справжніми замовниками протестів", – звертає увагу "Стрічка новин Києва".
Як працює механізм блокування будівництва ВЕС
Протестна активність має чітку структуру та методику. Ось як саме відбувається гальмування проєктів, за інформацією "Стрічки новин Києва":
- Через соцмережі розповсюджуються дописи з емоційними гаслами й перебільшеннями.
- Щотижня активісти надсилають численні звернення в держустанови із вимогами перевірок або заборон.
- Проводяться публічні акції, часто із залученням проплачених учасників.
- Подаються судові позови, що дозволяє призупинити реалізацію проєкту на час розгляду справ.
- У мережі масово ширяться чутки – від шкоди для птахів до вигаданих загроз для здоров’я людей.
Усе це створює ілюзію масштабного супротиву, хоча організовують кампанії ті самі обличчя. "Стрічки новин Києва", що їхній головний інструмент – маніпуляція суспільною думкою.
Найпоширеніші міфи про ВЕС
"Стрічки новин Києва" розібрала найпоширеніші міфи довколо будівництва ВЕС та їх спростування:
- "Вітряки вбивають перелітних птахів". Спростовано: Сучасні ВЕС обладнані системами виявлення птахів. Експерти проводять дослідження ще до будівництва. Скляні будівлі вбивають птахів значно частіше.
- "Вітряки знищать чорниці (яфини)". Спростовано: Вітропарки займають менше 1% площі території. Ягоди повертаються вже через кілька років. Забудовник зобов’язаний провести рекультивацію.
- "Борщівник рознесе вітром на полонини по дорогам на них". Спростовано: Борщівник не виживає у горах. Його поширення не пов’язане з будівництвом доріг, а з недоглянутими землями внизу.
- "Дороги до вітряків викличуть джипінг на полонини". Спростовано: Джипінг в Україні заборонений. На полонину Руна вже давно прокладено дорогу, ще з часів СРСР. Зараз її просто оновлюють.
- "Вітряки висушать воду в колодязях". Спростовано: Турбіни не впливають на рівень підземних вод. Це доведено Європейською асоціацією вітроенергетики. Шум від них – як у холодильника за 500 м.
- "Вітряки спричинять гепатит та інші хвороби". Спростовано: ВООЗ підтверджує – випромінювання турбін менше, ніж від побутових приладів. Жодного зв’язку з гепатитом чи іншими захворюваннями не зафіксовано.
Вітроенергетика в Україні
"Стрічка новин Києва" зазначає: світ масово переходить на вітрову енергію. Її розвиток – це шлях до зменшення викидів, енергетичної незалежності та стабільного майбутнього. В Україні потенціал вітроенергетики надзвичайно високий, особливо у Карпатах.
У розслідуванні "Стрічки новин Києва" йдеться, що на 2025 рік у світі працюють майже 50 тисяч ВЕС. Близько 15% із них – у горах. Найвідоміші приклади – США, Норвегія, Індія, Швейцарія.
"За даними Boston Consulting Group (2024), до 2040 року ВЕС могли б забезпечити до 28% електроенергії в Україні. На Закарпатті таки проєкти покликані надати додатковий розвиток регіону, створювати робочі місця та приносити громадам 3% від продажу електроенергії – вони зможуть їх використовувати, наприклад, на інфраструктуру. Гальмуючи це, активісти сприяють залежності країни від "брудних" джерел енергії, таких як газ, нафта чи вугілля", – зазначає "Стрічка новин Києва".
Прозорість проти маніпуляцій
"Стрічка новин Києва" наголошує, що невідоме походження коштів, якими користуються деякі громадські об’єднання, – серйозна проблема. За гарними гаслами може ховатися свідоме блокування стратегічно важливих рішень.
"Екологічні організації, які блокують вітроенергетику на Закарпатті, цілком ймовірно, ховають справжні мотиви за гаслами про збереження природи. Їхні страшилки про птахів, яфини, борщівник чи гепатит не підтверджуються фактами", – зазначає "Стрічка новин Києва".
"Стрічка новин Києва" підкреслює, що Україні потрібна прозорість у роботі ГО, а ще – державна підтримка розвитку альтернативної енергетики.
Нагадаємо, на Закарпатті, у Перечині, показали відео смертельної аварії на КПП прикордонної служби. Внаслідок наїзду загинув 39-річний Володимир Скловський – учасник бойових дій, майстер-сержант і батько двох дітей.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!