У 2026 році великодня паска стала не лише символом свята, а й показником змін у повсякденній економіці українців. Те, що раніше вважалося вигідною альтернативою магазинній випічці, сьогодні дедалі частіше програє їй у вартості.
Великдень в Україні традиційно асоціюється з домашнім затишком, родинними ритуалами та ароматом свіжоспеченої паски. Однак у 2026 році це питання дедалі частіше виходить за межі кулінарії та переходить у площину економіки. За підрахунками Forbes Ukraine, собівартість домашньої паски за рік зросла на 19% і досягла 427 гривень. Це значно швидше, ніж офіційний рівень інфляції, який становить близько 7,9%.
Такий розрив пояснюється структурою самої паски. Вона складається з продуктів, які за останній рік подорожчали найбільше: вершкового масла, яєць, молока та цукру. Саме ці інгредієнти формують основу рецепту і водночас є одними з найчутливіших до змін цін. У результаті паска фактично стала концентрованим відображенням тих витрат, які найбільше б’ють по сімейному бюджету.
Втім, головна зміна полягає навіть не у вартості продуктів. У розрахунках уперше врахували ще й витрати на електроенергію та вартість праці. Якщо оцінювати час, витрачений на приготування, через середню зарплату, то стає очевидно: домашня паска — це вже не "безкоштовна" традиція. Вартість праці разом із маслом і яйцями формує майже 60% загальної ціни випічки.
Це змінює саму логіку вибору. Якщо раніше господарі пекли вдома, щоб заощадити, то тепер економічна перевага зникає. У багатьох випадках купити готову паску в супермаркеті стає дешевше, ніж готувати її самостійно.
Особливо відчутно це для пенсіонерів. За рік середня пенсія зросла приблизно на 13%, тоді як вартість паски — на 19%. Це означає, що для людей похилого віку святкова випічка стала менш доступною. Таким чином, великодній кошик дедалі більше відображає соціальну нерівність.
Для працюючих українців ситуація виглядає трохи краще: зростання зарплат частково компенсує подорожчання. Проте навіть у цьому випадку паска перестає бути дрібною витратою. Святковий стіл усе частіше переходить у категорію витрат, які потрібно планувати.
Якщо подивитися на довшу дистанцію, зміни стають ще очевиднішими. За останні п’ять років собівартість паски зросла вдвічі. Водночас зарплати збільшилися приблизно у 2,2 раза, а пенсії — лише у 1,9 раза. Це ще раз демонструє, що одна й та сама інфляція по-різному впливає на різні соціальні групи.
На цьому тлі змінюється і сам ринок пасок. Окрім масового сегмента, де можна знайти відносно доступні варіанти, активно розвивається преміум-напрям. У 2026 році на ринку з’явилися навіть крафтові паски вартістю до 17 тисяч гривень — фактично гастрономічні артоб’єкти, що виконують функцію статусного подарунка.
У підсумку великодня паска перестає бути виключно кулінарним атрибутом свята. Вона стає економічним індикатором, який відображає зміну вартості життя, праці та часу в Україні. Домашня випічка більше не гарантує економії — натомість вона набуває іншого значення.
У 2026 році пекти паску — це вже не про вигоду. Це про традицію, емоції та особистий вибір, який дедалі рідше визначається цифрами і дедалі більше — цінностями.
Нагадаємо, що у Києві 12 квітня, у день Великодня, відбудеться фіксація рекорду України та світового рекорду в межах культурного проєкту "Писанка Єднання". Подія покликана продемонструвати силу української традиції та єдність людей, незалежно від їхнього місця проживання.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.
