Українська податкова посилює пошук тіньового бізнесу в інтернеті. ДПС аналізуватиме відкриті сторінки підприємців і продавців у соціальних мережах, щоб виявляти незареєстровану діяльність та випадки продажів без РРО/ПРРО. У разі підтвердження порушень бізнес можуть оштрафувати та вимагати його легалізації.
Державна податкова служба посилює роботу з виявлення незареєстрованого бізнесу та продажів без використання РРО/ПРРО. Для цього податківці аналізуватимуть відкриту інформацію в інтернеті та соціальних мережах.
Про це повідомила народна депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк.
ДПС моніторитиме соцмережі
За її словами, податкова аналізуватиме відкриті джерела, зокрема Instagram, TikTok, Telegram, Viber та WhatsApp.
Йдеться про виявлення продавців товарів і послуг, які ведуть діяльність через інтернет, але не зареєстровані як платники податків.
Водночас перевірятимуть і зареєстрований бізнес. Податківці шукатимуть ознаки приховування виторгу та проведення розрахункових операцій без застосування РРО або ПРРО.
На основі отриманої з відкритих джерел інформації ДПС визначатиме потенційно ризикових платників та надалі перевірятиме їхню діяльність.
Перевірки проводитимуть спільно з поліцією
Виявляти незадекларовану торгівлю та надання послуг податкова планує спільно з Національною поліцією.
У разі виявлення потенційних порушень із продавцями спочатку проводитимуть роз'яснювальну роботу. Якщо ж факт порушення підтвердиться та вимоги законодавства будуть проігноровані, до суб'єктів господарювання можуть застосувати штрафні санкції та вимагати легалізації діяльності.
Заходи спрямовані на детінізацію економіки та передбачені рішенням парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Хто повинен використовувати РРО/ПРРО
РРО та ПРРО використовуються для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів або надання послуг.
У 2026 році ФОП 2, 3 та 4 груп єдиного податку, а також усі ФОП на загальній системі оподаткування, які проводять розрахункові операції, повинні застосовувати РРО або ПРРО.
Це стосується, зокрема, розрахунків готівкою, банківськими картками та через платіжні системи.
Водночас ФОП першої групи звільнені від обов'язку застосовувати РРО/ПРРО.
Також реєстратори можуть не використовувати підприємці, які отримують оплату виключно банківським переказом на IBAN без використання платіжних сервісів. Окремі винятки передбачені законодавством і для підприємців у сільській місцевості за визначених умов.
Таким чином, продажі через соціальні мережі самі по собі не звільняють підприємця від виконання податкових вимог. Якщо діяльність підпадає під правила застосування РРО/ПРРО, розрахунки мають проводитися відповідно до законодавства.
Раніше СтопКор писав, що Асоціація ритейлерів України закликала Верховну Раду змінити правила оподаткування покупок на іноземних маркетплейсах, зокрема Temu та AliExpress. Якщо відповідні законопроєкти ухвалять, іноземні платформи або їхні представники можуть сплачувати ПДВ під час оформлення замовлення, через що частина товарів для українців може подорожчати. Водночас для некомерційних посилок між фізособами пропонують зберегти чинні пільги.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!