Хочеш побудувати багатоповерхівку у забороненому місці? Та ще й наплювати на містобудівні норми й дозволи? Заплати від 5 доларів за квадрат і спи спокійно. За оцінками експертів, за рік до чорної каси ДАБІ набігає приблизно 3 мільярди гривень. Що змінилось на будівельному ринку з впровадженням реформи галузі? І чи змінилось взагалі? З’ясовувала Любов Данча.
https://www.youtube.com/watch?v=QEZ8CjjW8D8
Аби подолати корупцію у будівельній сфері, у березні цього року уряд запустив масштабну реформу. Замість однієї корумпованої структури вирішили створити аж три нові.
Перша з них – Державна сервісна служба містобудування. Цей орган мав здійснювати усі реєстраційні функції у будівництві. Тобто видавати дозвіл на початок виконання будівельних робіт чи сертифікати про закінчення будівництва.
Друга структура – Державна інспекція містобудування, яка має стежити за наглядом та контролем, тобто безпосередньо інспектує об'єкти та органи архітектури.
І третє відомство – це Державне агентство з технічного регулювання. Воно визначатиме державні будівельні норми.
Та найцікавіше, що ці зміни спричинили на будівельному ринку справжній хаос.
«Коли ДАБІ була розформована, тобто в березні, розпочався саботаж цієї так званої реформи. І я сьогодні, через практично 10 місяців ліквідації ДАБІ в частині нагляду і контролю, не сумніваюся в тому, що це свідомий саботаж з метою посіяти хаос на ринку будівництва і взяти під контроль усі корупційні потоки», – вважає нардеп VII скликання Ігор Мірошниченко.
Понад те, станом на грудень 2020 року замість трьох обіцяних структур залишилися тільки дві: Державна сервісна служба містобудування та Державна інспекція містобудування.
Але ще у березні ДАБІ позбавили контрольних та наглядових функцій у будівництві. Тобто вже дев’ять місяців в країні не перевіряють жодного об’єкту.
На думку народної депутатки Наталії Приходько, ці постанови заблокували будь-який контроль держави над будівництвом.
«Законне воно, незаконне – в державі жодного немає контролю. Цими постановами воно заблоковано. І це найбільше проблема. Адже не можна зробити перевірку ані за зверненням народного депутата, ані за зверненням прокуратури, тому що у нас немає механізму. У нас розвалена ДАБІ, а дві там чи три структури не запрацювали», – наголошує вона.
Крім того, зазначає її колега, член парламентської ТСК Олена Шуляк, цими постановами в країні скасували ліцензування, але не внесли зміни до законодавства про публічні закупівлі про здійснення ліцензування господарської діяльності. Тож наразі великі компанії, які хочуть вийти на ринок і працювати, наприклад, у програмі «Велике будівництво», цього зробити не можуть.