Ще кілька років тому "НІБУЛОН", дітище Героя України Олексія Вадатурського, називали символом українського аграрного дива — компанією, яка отримувала нагороду від ЄБРР за сталий розвиток і якій довіряли найбільші міжнародні банки. Сьогодні ж бренд може отримати зовсім інше "звучання": кримінальне провадження, борги, що наближаються до 600 мільйонів доларів, і питання, відповідь на яке тепер шукатиме слідство — чи стала фінансова прірва компанії наслідком війни, чи результатом рішень людини, яка очолила бізнес після трагічної загибелі батька-засновника? І невже може повторитися історія краху сумнозвісного агрохолдингу "Мрія" або втечі боржника-мільярдера Олега Бахматюка?
Як стало відомо редакції онлайн-медіа "Стоп корупції ТБ" з відповіді на інформаційний запит, 3 вересня 2026 року слідче відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області внесло відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Кримінальне провадження №12026152020001*** за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, ухилення від сплати податків.
Як випливає з відповідного витягу з ЄРДР, у період часу з 01.07.2017 по 31.03.2021 року службові особи ТОВ СП "НІБУЛОН", відповідальні за фінансово-господарську діяльність, бухгалтерський і податковий облік та формування податкової звітності, могли умисно використати відображення у податковому обліку господарських операцій для заниження податкових зобовʼязань та/або завищення показників ПДВ.
За висновками акта документальної планової виїзної перевірки від 22.09.2021 року контролюючим органом було визначено заниження податку на прибуток та завищення суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.
За цим сухим формулюванням — місяці спільної роботи команди проєкту журналістських розслідувань та відомої антикорупційної організації, які першими звернули увагу на кричущу ситуацію довкола аграрного гіганта.
26 серпня 2026 року ВГО "Стоп корупції" направила звернення народним депутатам, членам профільного Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, у якому виклала обставини, що можуть свідчити про кримінальні правопорушення службових осіб ТОВ СП "НІБУЛОН" — зокрема гендиректора Андрія Вадатурського.
Йшлося одразу про чотири статті КК України: ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків), ст. 219 (доведення до банкрутства), ч. 2 ст. 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права) та ч. 5 ст. 191 (привласнення чи заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем).
Що стоїть за цією справою і чому ситуація довкола "НІБУЛОНу" надважлива для економіки та нацбезпеки?
Щоб зрозуміти, чому це не просто історія про "чергове підприємство з імовірними податковими скрутками й боргами", варто пригадати масштаб "НІБУЛОНу".
"НІБУЛОН" з орбіти родини Вадатурських багато років був провідним українським експортером зернових і олійних культур, оператором однієї з найбільших мереж зберігання та транспортування зерна в країні. У сфері земельних відносин, за даними самої компанії, із нею співпрацюють близько 14 000 власників ділянок — тисячі родин, чиї доходи зав'язані на стабільність холдингу.
Тож коли у 2024–2025 роках консорціум міжнародних кредиторів — IFC, ING Bank, Crédit Agricole, ЄБРР, FMO, DEG та ЄІБ — сів за стіл переговорів про реструктуризацію фінансування компанії на загальну суму до 500 млн доларів США (про окремі угоди повідомляла сама компанія, наприклад, тут і тут), це виглядало як історія порятунку, а не банкрутства агрогіганта.
Окремо АТ "Райффайзен Банк" погодив реструктуризацію ще одного кредиту на 45 млн доларів США, про що також повідомила сама компанія на офіційному сайті.
Таким чином, разом із іншими зобов'язаннями борговий тягар групи, за попередніми оцінками ВГО "Стоп корупції", наближається до 600 мільйонів доларів.
При цьому масштаб важливості "НІБУЛОН" для економіки України означає, що його фінансова неспроможність може мати негативні наслідки не лише для самого підприємства та його кредиторів, а й для економіки держави в цілому.
Питання, відповідь на яке тепер може дати слідство: чи була реструктуризація виходом із об'єктивно складної ситуації, спричиненої повномасштабною війною, чи частиною моделі, за якою компанія роками закривала старі борги новими, відтерміновуючи повернення коштів?
Красномовні цифри: на що вказує порівняльний аналіз фінансової звітності компанії за каденції обох Вадатурських?
Фінансова звітність "НІБУЛОНу", опублікована у відкритих джерелах (дані платформ Opendatabot та YouControl), читається як історія двох різних компаній — до і після 4 серпня 2022 року, коли після трагічної загибелі засновника Олексія Вадатурського керівництво перейшло до його сина Андрія.
Ось лише декілька цифр:
- 2021 — останній "нормальний" рік: дохід 40,615 млрд грн, прибуток 1,336 млрд грн, зобов'язання 15,195 млрд грн;
- 2022 — обвал: дохід впав до 15,181 млрд грн (мінус 62,6%), збиток 10,175 млрд грн, зобов'язання — 22,691 млрд грн;
- 2023: збиток 1,612 млрд грн, рентабельність мінус 7,04%;
- 2024: збиток 646,381 млн грн, зобов'язання — 18,375 млрд грн;
- 2025 — рубіж: дохід 18,458 млрд грн, збиток 5,750 млрд грн, зобов'язання 23,875 млрд грн — уперше перевищили активи (21,814 млрд грн).
Коефіцієнт поточної ліквідності станом на 2025 рік — лише 32,8% (0,33). Простими словами: на кожну гривню поточних боргів у компанії є лише 33 копійки оборотних активів.
Впадає в очі й інша деталь: у 2019 році "НІБУЛОН" сплатив 833,6 млн грн податків, тоді як отримав бюджетного відшкодування ПДВ на 4,893 млрд грн — майже у шість разів більше. У 2020-му пропорція була схожою (824,1 млн проти 4,320 млрд грн), у 2021-му розрив сягнув 6,4 раза (829,38 млн проти 5,3 млрд грн).
Само по собі відшкодування ПДВ — законна процедура, але масштаб диспропорції ставить логічне запитання: куди могли йти ці кошти, якщо компанія паралельно нарощувала борги перед іноземними кредиторами? А ще у 2017 році, задовго до нинішніх подій, Генеральна прокуратура, як повідомляло видання Politeka, готувалася повідомити Андрію Вадатурському про підозру у справі щодо створення корупційних схем.
Як можна припустити, виходячи з факту відкриття кримінального провадження, частина невиплаченого прибутку могла виводитися у тіньовий сектор економіки через податкові маніпуляції.
Хто повертатиме багатомільйонні борги міжнародним банкам, якщо агрогігант збанкрутіє?
Варто поставити питання, яке зазвичай губиться за фінансовими таблицями: а що буде, якщо "НІБУЛОН" справді не зможе обслуговувати ці зобов'язання? Серед кредиторів компанії — не лише приватний капітал, а й міжнародні фінансові інституції, чия готовність вкладатися в українську економіку у воєнний час і так тримається на волосині довіри.
Кожен випадок, коли великий позичальник не виконує зобов'язань, підвищує вартість запозичень для інших агрокомпаній і банків — а в цьому ланцюжку опиняються і звичайні вкладники, чиї депозити банки перетворюють на кредитні портфелі для таких гігантів.
У зверненні до Комітету ВРУ представники ВГО "Стоп корупції" ставлять це питання прямо: якщо буде доведено, що колапс компанії спричинений не лише війною, а й свідомими рішеннями керівництва, наслідки можуть вийти далеко за межі корпоративних інтересів товариства й зачепити аграрний, кредитний та експортний сектори економіки України.
Головна інтрига попереду — не юридична, а поведінкова. Українська новітня історія знає чимало прикладів, коли фігуранти гучних справ обирали не зал суду в Києві, а віллу у Монако, звідки правосуддя роками не могло домогтися ні видачі, ні повернення активів. Достатньо згадати лише утікача Олега Бахматюка, проти якого НАБУ порушило декілька кримінальних справ, одна з яких стосується заволодіння 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту, наданого Нацбанком, і який досі уникає повернення коштів.
Питання до Андрія Вадатурського просте: чи готовий він пройти цей шлях відкрито, забезпечити прозору реструктуризацію боргів і співпрацю зі слідством?
Наразі провадження №12026152020001** перебуває на етапі досудового розслідування. СтопКор тримає справу під громадським та медійним контролем і наполягає: масштаб компанії не повинен ставати аргументом для м'якшої перевірки. Навпаки — чим більший бізнес, тим вища ціна помилки для його працівників, кредиторів і країни, яка веде війну.
Реструктуризація 2024–2026 років: що підтверджують відкриті джерела, а що поки залишається лише версією?
Як ми вже писали вище, у 2024–2025 роках "НІБУЛОН" дійсно провів масштабну реструктуризацію майже всього кредитного портфеля. За словами самого Андрія Вадатурського, які цитує Forbes, на початок повномасштабної війни компанія мала борги перед 26 банками на суму $570 млн, і станом на початок 2024 року близько 89% кредиторів погодилися на реструктуризацію – компанія мала сплачувати по цих кредитах лише відсотки протягом 2024--2026 років.
У грудні 2025-го фінансовий директор "НІБУЛОНу" Микола Грубов підтвердив у коментарі виданню borg.expert: реструктуризацію всього кредитного портфеля завершено, однак через заблокований порт і флот у Миколаєві компанія фактично спрямовує весь доступний ресурс на сплату відсотків, а тому вже розпочала роботу з фінансовим радником над новою, збалансованою моделлю обслуговування боргу.
Однак, за наявною СтопКору інформацією, вже в першому кварталі 2026 року компанія в односторонньому порядку зупинила обслуговування боргу перед усіма кредиторами – як міжнародними, так і українськими банкам. Якщо ця інформація підтвердиться, виникає питання: якими міркуваннями було обґрунтовано це рішення? Невже йдеться про кричущу непрофесійність менеджменту чи свідоме доведення компанії до банкрутства?
А як в інших агрохолдингів? "Кернел" і МХП проходять війну без публічних дефолтів
Теза про те, що війна однаково вдарила по фінансах усіх великих агрохолдингів, тут навряд чи коректна – адже результат виявився різним.
Наприклад, "Кернел" під час війни дійсно домовлявся з кредиторами про тимчасові мораторії та відстрочки платежів у 2022–2023 роках. Але вже в жовтні 2024-го компанія повністю погасила випуск єврооблігацій на $300 млн за первісним графіком, публічно заявивши, що має достатньо ліквідності для виконання зобов'язань у повному обсязі, і не планує змінювати умови випуску (про це у жовтні 2204 року повідомляла агенція Інтерфакс-Україна).
МХП також мав погасити єврооблігації на $550 млн з погашенням у квітні 2026-го. Замість реструктуризації з дисконтом компанія в січні 2026-го розмістила нові єврооблігації на $450 млн під 10,5% річних саме для того, щоб повністю викупити попередній випуск (про що писало видання Forbes), і отримала попит інвесторів більш ніж на 60% обсягу вже на ранньому етапі викупу (за даними порталу Мінфін).
Це не означає, що чинники, які формують фінансовий стан усіх агрохолдингів, однакові: масштаб втрат "НІБУЛОНу" через окупацію активів і блокаду порту в Миколаєві дійсно один із найбільших у секторі. Але на цьому тлі логічним виглядає питання: чому одним великим гравцям аграрного сектора вдалося зберегти довіру кредиторів і навіть залучити нове фінансування, тоді як "НІБУЛОН", імовірно, дійшов до одностороннього припинення платежів? Наскільки тут усе пояснюється логікою війни, а наскільки – невдалими управлінськими рішеннями конкретного менеджменту?
Серед питань до Андрія Вадатурського, які циркулюють у публічному просторі з 2018 року, є одне цікаве, яке ставить матеріал "The vicious circle: How financing from IMF and other financial institutes feeds corruption in Ukrainian agricultural sector", опублікований на сайті EU Reporter 11 червня 2018 року. Зауважимо, що редакція EU Reporter позначає цей текст як авторську колонку журналіста Роберта Льюїса, спершу опубліковану виданням WISC24, і відповідальності за достовірність викладеного не бере.
Матеріал містить посилання на конфіденційне джерело – співрозмовника у BNP Paribas, який стверджував, що за кілька років до публікації Андрій Вадатурський, використавши досвід агрохолдингу "Мрія", міг приховати збитки "НІБУЛОНу" на суму близько $100 млн. Далі йдеться, що це нібито спричинило позачергову зустріч найбільших кредиторів компанії, які наполягли, щоб Вадатурський-молодший більше не працював у "Нібулоні", і автор припускає ("perhaps"), що саме тому батько відправив сина в парламент, а на заміну найняли фінансового радника з BNP Paribas.
Ця версія має щонайменше три застереження, які варто врахувати. По-перше, вона спирається на одне анонімне джерело, а жодних документів – аудиторських висновків, судових рішень чи офіційних заяв кредиторів – публікація не наводить; знайти незалежне підтвердження цієї суми чи факту усунення від управління в інших джерелах нам поки не вдалося. По-друге, за відкритими біографічними даними, Андрій Вадатурський обіймав посаду заступника генерального директора "НІБУЛОНу" з питань торгівлі з 2003 року, а народним депутатом став лише 2014-го – тобто через шість років після інциденту 2008-го. По-третє, за інформацією US Daily, компанія "НІБУЛОН" начебто надсилала авторові матеріалу EU Reporter лист із запереченнями щодо викладених фактів, проте той відмовився його відкликати.
Два питання, які напрошуються, виходячи з загальної картини
Зіставлення фактів — формально завершена в 2025 році реструктуризація, інформація про одностороннє припинення платежів на початку 2026-го, успішні кейси рефінансування в інших агрохолдингах і версія про приховані збитки й конфлікт із кредиторами 2008 року, що циркулює в медіапросторі з 2018-го, хоча й без документального підтвердження — залишають два питання, відповідь на які має дати не журналістське розслідування, а компетентні правоохоронні органи.
Перше. Чи є фінансовий колапс "НІБУЛОНу" винятково наслідком війни та морської блокади, чи – принаймні частково – результатом управлінських рішень, ухвалених уже після 2022 року, які могли підштовхнути ситуацію до більшого дисконту для кредиторів, ніж це виправдано об'єктивними обставинами?
Друге. Якою б не була відповідь на перше питання, ситуація довкола "НІБУЛОНу" вже зачіпає репутацію України як позичальника в очах міжнародних фінансових інституцій – IFC, ЄБРР, ЄІБ та інших, які вклали в компанію сотні мільйонів доларів під час війни, орієнтуючись на публічні заяви про сумлінне виконання зобов'язань. Тому, незалежно від результатів кримінального провадження, прозорий і публічний звіт компанії – а не лише корпоративні пресрелізи – про реальні причини можливої зупинки платежів відповідав би інтересам не лише кредиторів, а й держави.
Нагадаємо, раніше СтопКор вже писав про податкові історії, статки та інші репутаційні питання до спадкоємця "НІБУЛОНу" Андрія Вадатурського.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!