Елеватор Полтавського комбінату хлібопродуктів розташований у середмісті Полтави. Якби нещодавня акція саботажу із самозапаленням зерна призвела тут до катастрофи, то сотні людей у будинках навколо були б приречені. Чому ж СБУ явно не квапиться розслідувати цю справу? І кому могло бути вигідним знищення підприємства? Докладніше про це – в ексклюзивному сюжеті Христини Кришихи.
https://www.youtube.com/watch?v=UFdFipFN05Q
Повернімось до подій весни 2019 року. У разі доведення елеватора до вибуху або до великої пожежі саботажники могли отримати підозру за статтею 258 (тероризм). Тому головному інженеру Павлу Зайцю вже не заважали рятувати елеватор. Та й свідків було забагато – десятки звільнених напередодні пожежі.
З іншого боку, зупинити аудит підприємства було вже неможливо. Тому організатори знову пішли адміністративним шляхом.
По-перше, на початку квітня 2019 року було знищено всю документацію по зернообігу на елеваторі. По-друге, судовим рішенням припинили повноваження новопризначеного директора Петра Гоголя, що одразу після призначення ініціював перевірку.
Скільки занесли судді Ленінградського району Полтави за це рішення? Чи питання було розв’язане за рахунок «дружніх стосунків» із суддею? Нехай це з’ясує Вища кваліфікаційна комісія суддів. Звісно, якщо СБУ спаде на думку надіслати судове рішення про припинення повноважень на розгляд цій установі.
Але щоб мати вихід на суд із гарантією потрібного рішення, для цього треба у регіоні працювати роками.
А ще це дало час на відновлення документів. Для цього на робочі місця повернули персонал. Чи є серед працівників ті, хто брав безпосередню участь у фальсифікації та знищенні документації – наразі невідомо.