Факти чи емоції? Не перевірена інформація, а емоційне сприйняття подій. Експертка аналітичної платформи з медіа-моніторингу "Semantrum" Олена Шабуніна розповіла про реалії в українських ЗМІ. Таку думку Шабуніна висловила під час круглого столу щодо поширення маніпулятивної інформації в українських засобах масової інформації під час виборів.
"Щодня ми збираємо близько 3 млн документів та намагаємось їх класифікувати. Важко виявити, чи це фейк, чи маніпулятивний вкид. Минулого року горіли ліси під Чорнобилем. Було 2 типи публікацій про цей факт – перші казали про 11 мікрорентгенів на годину, а інші казали "вже 11 мікрорентгенів на годину". Одна маленька "вже". І поширення новини другого типу було в рази ширше за поширення новини першого. Це про емоційну включеність, коли людина залежно від публікації починає або не починає емоційно включатись. Негатив, позитив та нейтрал ми виділяємо, але цього замало.
Фактчекінг зараз недостатньо добре працює, ми переходимо на рівень "емочекінг", адже якщо щось в тебе викликає бурхливу емоцію, наприклад, гнів чи обурення, та хочеш одразу цим поділитись, отже, скоріше за все, тобою маніпулюють.
Спростування – це нейтральна емоція, тому вона не виграє", – зазначила Олена Шабуніна.
Експертка переконана, що спільний проект, який запускає ГО "Стоп корупції" у співпраці з низкою громадських організацій, допоможе виробити ті типи алгоритмів, які допоможуть виявляти маніпулятивні впливи.
Нагадаємо, ГО "Стоп корупції" починає контроль парламентських виборів в Україні та пропонує партнерським організаціям долучитись до проекту з моніторингу ЗМІ під час виборів, що використовуватиме найновіші сучасні технології аналізу великих масивів даних, картування (mapping) каналів свідомого поширення маніпулятивної дезінформації, експертні дослідження і журналістські розслідування.
