Елітна нерухомість на матері-пенсіонерці, віддалена «робота» з сонячного Маямі – заступник голови Вінницької облради Ігор Хміль ні в чому собі не відмовляє. Але звідки ж такі статки? Знімальна група «СтопКору» двічі приїздила до обласної ради, аби поспілкуватись із посадовцем, але зустріти його не вийшло. Докладніше про це – у сюжеті Алли Легези.
https://www.youtube.com/watch?v=s46-qN-EQfs&t=508s
Зауважимо, що з приводу створення посади ще одного заступника деякі депутати Вінницької облради свого часу протестували.
«Неприпустимо роздувати штат за рахунок збільшення кількості посад заступників голови обласної ради. Були прецеденти, коли був один заступник, і рада нормально працювала», – коментує депутат Андрій Вигонюк.
Та попри незгоди з певними опозиціонерами, Хміля більшість депутатів все ж підтримує. І деякі з цієї більшості часто-густо опинялись у центрі скандалів щодо розпилу грошей, дерибану землі та лісів на Вінниччині. Помічені в цьому були і депутати від «Самопомочі», щодо яких Ігор Хміль як голова обласного осередку цієї партії мав би ініціювати виключення із організації.
Ймовірно, він потурав їм через власну вигоду, а, можливо, й через те, що вже давно вирішив піти на вибори з новою командою: як стало відомо «СтопКору» з інсайдерських джерел, Ігор Хміль ще у травні «намилився» з «Самопомочі» до партії Гройсмана.
Про це свідчить готовий вже у травні календар, де зображені символіка «Української стратегії Гроймана», прізвище Хміля та його приятельки, голови селищної ради Тростянця. І все б нічого, але не склавши повноважень, голова обласного партійного осередку робити цього не мав права.
До речі, щодо згаданої приятельки з малої батьківщини Хміля. Завдяки тісній співпраці з селищною головою Людмилою Червонецькою Хміль, тобто на папері – його мама, дозволяє собі роками взагалі не платити податки за ведення бізнесу.
Ідеться про центральний універмаг одразу навпроти селищної ради. Податковий борг перед місцевим бюджетом складає майже 250 тис. грн, що могли б спрямувати на розвиток інфраструктури, але голова селища на це чомусь заплющує очі.
