Прізвище нардепа Сергія Нагорняка зазвучало у новому контексті після того як Центр протидії корупції проінформував, що його згадують на так званих "плівках Міндіча". Саме ці факти стали приводом для детального аналізу його способу життя, яке разюче відрізняється від депутатських звітів. Тож команда СтопКору вирішила вирішила проаналізувати декларації, бізнес-зв’язки та скандальні епізоди, аби зрозуміти, як саме цей нардеп опинився у матеріалах антикорупційного розслідування і що насправді стоїть за його політичним та фінансовим профілем
Центр протидії корупції 6 грудня опублікував у Facebook допис із прізвищами народних депутатів, які, за їхніми даними, згадані на записах так званих "плівок Міндіча". Ці матеріали долучені до справи, яку розслідує НАБУ в межах спецоперації "Мідас".
Це Сергій Нагорняк, Юрій Кісєль, Ганна Скороход та Олександр Сова. Їхня поява у матеріалах справи автоматично привернула увагу до політичних біографій цих депутатів і до того, який шлях привів кожного з них у центр резонансної історії.
До речі, Ганна Скороход уже отримала підозру щодо отримання хабара у розмірі 125 тисяч доларів США за сприяння в запровадженні санкцій РНБО проти компанії‑конкурентки.
Сергій Нагорняк: факти про політичний, бізнесовий та скандальний контекст депутата
Ще один фігурант плівок Міндіча — Сергій Нагорняк. Він став народним депутатом у 2019 році, пройшовши до Верховної Ради по округу №199 від "Слуги народу". У парламенті він працює в комітеті з питань енергетики та ЖКП та очолює підкомітет з енергоефективності.
Його політична кар’єра поєднується з довгою історією підприємництва — до обрання депутатом він був директором і співвласником компанії "Євроінвестгруп ЛТД", а також пов'язаних із нею фірм у газовому, девелоперському та транспортному сегментах. Дані Opendatabot фіксують Нагорняка як історичного бенефіціара або керівника низки компаній.
Окремий пласт у біографії Нагорняка стосується його зв’язків із Казахстаном. У Верховній Раді він очолює міжпарламентську групу "Україна—Казахстан" і разом із казахським бізнесменом Даулетом Нуржановим реалізовував проєкт "Юрта Незламності". А у декларації Нагорняка зазначена співмешканка — громадянка Казахстану Аліяна Канапіна, яка володіє нерухомістю в Казахстані: квартирою площею 41,3 м² та земельною ділянкою 600 м².
Це створює чітку особисто-ділову зв’язку з цією країною, яка неодноразово фіксувалась медіа у контексті його політичної діяльності.
Майновий профіль депутата відрізняється тим, що жоден об’єкт нерухомості, яким він користується, не оформлений на нього особисто. Будинок у Гатному, де проживають його діти, належить його колишній дружині Олені Волинець. Дві київські квартири — оформлені на Антоніну Шило та Руслана Бабичука — але в декларації зазначено, що Нагорняк та його родина там проживають.
Паркомісця у ЖК "Французький квартал 2" і "Central Park" також належать іншим людям. Нежитлове приміщення на Житомирщині площею 100 м² належить "Євроінвестгруп ЛТД", тобто компанії, пов’язаній з ним у реєстрах.
Транспорт, яким користується депутат, також не належить йому. Lexus ES350 записаний на його батька Володимира Нагорняка, а Toyota Highlander — на Юлію Волинець. Сам Нагорняк і його співмешканка фігурують у деклараціях як користувачі цих автомобілів.
Саме Lexus став предметом кримінальної справи. У лютому 2023 року НАБУ і САП повідомили Нагорняку про підозру за недекларування користування автомобілем вартістю майже 1,9 млн грн.
І хоча НАБУ у своєму дописі не вказало прізвище депутата, та з допису видання Бабель стало відомо фігуранта справи.
У квітні 2023 року ВАКС закрив справу, але не через спростування обвинувачення, а через закінчення строків давності. Цей факт зафіксований у повідомленні ВАКС, про що написав Захід. нет.
"Справа надійшла на розгляд до Вищого антикорсуду 16 лютого 2023 року, а декларація, згідно з матеріалами обвинувачення, була подана 7 квітня 2021 року. Строк давності вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, складає два роки", – повідомили у ВАКС
До публічних скандалів Нагорняка також потрапила історія з гуманітарною допомогою. У січні 2023 року журналісти повідомили, що депутат передав родині загиблого військового в боях за Маріуполь на "Азовсталі" пакунок із простроченими продуктами польської гуманітарки, про що написала журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва.
Нагорняк пояснив подію "помилкою старост", але факт простроченої продукції він визнав
У той самий період у "Главком" з'явилася інформація про те, що Нагорняк звітував про передачу лікарських засобів, серед яких був вагінальний крем і гормональний препарат.
Але для народного депутата така не зовсім приємна медійна відомість не дивина. Ще на початку повномасштабного вторгнення Нагорняк знову потрапив у новини: ТСН повідомляла, що 11 лютого 2022 року він вилетів до Цюриха, опинившись у списку депутатів, які залишили країну напередодні вторгнення.
Політ Хаб повідомив, що і в політичній площині Нагорняк фігурував у кількох голосуваннях, що викликали суспільну увагу. Він голосував за містобудівну реформу №5655, яка стала предметом широкої критики з боку громадських організацій, а от Євросоюз двічі закликав відхилити цей законопроєкт.
Депутат також голосував за закон, який фактично послаблював незалежність НАБУ та САП, а пізніше підтримав законопроєкт №13533, що цю незалежність відновлював.
Отож, історія Сергія Нагорняка та його колег по Раді показує: після появи їхніх прізвищ у "плівках Міндіча" кожен елемент їхніх декларацій, бізнесових зв’язків чи давніх скандалів починає читатися по-іншому. Нетипові операції з майном, дорогі авто, чужі квартири, справи НАБУ, тіні минулого — усе це складається в мозаїку, яка вказує на значно складніший політичний ландшафт, ніж здається з офіційних біографій.
Команда СтопКору вже звернулася з офіційними запитами:
- до НАБУ — щоб з’ясувати, у якому процесуальному статусі Сергій Нагорняк фігурує у матеріалах справи "Мідас" і чи проводилися щодо нього слідчі дії;
- до НАЗК — із вимогою перевірити декларації, користування майном третіх осіб і можливі конфлікти інтересів;
- до Апарату Верховної Ради — щодо депутатських звернень і дотримання парламентської етики.
Але це лише фрагмент великої картини. У матеріалах справи звучать імена ще двох депутатів, і їхні історії можуть виявитися не менш показовими. Тож, як кажуть, — далі буде.
Нагадаємо, що команда СтопКору писала про те, як інтерв’ю Сергія Тігіпка для Forbes мало стати історією про великі інвестиції та успіх групи ТАС, та про те як у передмісті Чернівців забудовник Михайло Акостакіоає роками продавав будинки, яких не існувало або незаконно зведені.
