Сотні фіктивних фірм у різних куточках країни, тисячі об’яв на великих Інтернет-майданчиках, мільйони постраждалих – в Україні понад 10 років діє масштабне кібершахрайське угрупування. Утім, покарати аферистів правоохоронці не поспішають, а ниточки ведуть до топкабінетів державної пенітенціарної служби. Про те, як працює схема викачування грошей, як не потрапити на гачок і хто «кришує» діджитал-злодіїв журналістці «СтопКору» Асі Клітній розповів правозахисник Богдан Хаустов.
- Скільки років Ви займаєтеся розкриттям таких шахрайських схем?
- Понад 10 років, майже 11.
- А в який спосіб Ви вийшли на «Майвон Компані»?
- «Майвон Компані» – проміжна компанія в найбільшій шахрайській мережі України. Це одна з сотень юридичних осіб, яка була відкрита кредитними шахраями. Раніше, у 2009-2010 рр., це було невелике злочинне угруповання з Харкова, яке було зібране з розвалених кредитних компаній. Окрім цього була ще в Житомирі у 2006-2007 рр. компанія ПП «Капітолій». Це одна з родоначальниць таких схем.
- Тобто 2009-й рік, криза – і вони потрапили в точку ...
- Так, вони пропонували гроші здебільшого іпотечним позичальникам, тим, хто був загнаний в кредити, в борги. Тим, у кого перші рейдери стали віджимати майно.
Тоді не було такого банківського кредитування, банки давали гроші дуже обережно. А ці обіцяли кредити під 0,10% річних без першого внеску, без поручителя, без застави, а запорукою стане те, що ви придбаєте.
Людині розповідали одне, показували гарні схеми, на ділі давали швиденько підписати договір, платити в банк, і викачували гроші далі. Людина могла зупинитись на першому внеску і зрозуміти, що з неї викачують. Та інколи з неї викачували все. Все залежало від жертви та від майстерності працівників-шахраїв.
На початку у них були офіси в кожному обласному центрі та кожному великому місті України. І не по одному, а по декілька. Тому що працювала не одна фірма, а три-чотири, три-чотири офіси, три-чотири оголошення, і кожна розрахована на свою аудиторію. Трохи пізніше вони пішли в інтернет, а компанії з Харкова переїхали до Києва. І тут дві версії: або вони відкривають нові компанії, або скуповують.
За певний час ми також бачимо, що з кредитів вони переходять на продаж неіснуючої техніки. Наприклад, фермерам і жителям сіл пропонують трактори за дуже хорошими цінами. Розповідають, що це розпродажі минулих років – це дуже добре відпрацьована байка. І для того, щоб трактор приїхав до людини з доставкою, потрібно заплатити половину суми, не укладаючи жодного договору.
Оскільки друковані засоби (масової інформації) перестали бути актуальними, Україна переходить на діджиталізацію, в електронну комерцію, то вони почали позиціонувати це як онлайн-кредитування. Почали наймати веб-майстрів, звертатися у CPA мережу, тобто активно просуватися в інтернет-середовищі. І також створили величезну кількість лендинг-сторінок, величезну кількість фейкових повідомлень на майданчиках OLX, Авто-RIA тощо. Крім кредитування і техніки продавали все, що можна було продати в потрібний сезон.
- Як взагалі з'явився «Майвон»?
- У період 2015-16 років ми почали фізично впливати на їхні офіси. Тобто якщо це був Ужгород, там де я в основному живу і працюю, ми приїжджали до них в офіс, перемотували вхідні двері ланцюгом, вішали шини, інформаційні плакати, вказуючи, що тут працює лохотрон. До цього спільно з постраждалими, громадськими активістами, заходили туди, могли забрати у них бази даних людей. Скажімо так, робили їм дуже погані умови перебування в місті.
На певний час те саме почав робити Львів. Були й інші активісти – Одеса, наприклад, де їхні офіси знаходяться досі та працюють відкрито. В цілому і поліція не заперечує, що все це працює законно, тому що жертви нібито самі дурні, і цим розслідуванням ніхто займатися не буде.
І, власне, що виходило. До мого наїзду на компанію ми активно починаємо поширювати про неї інформацію в інтернеті, люди починають жваво писати, ми просимо відкривати кримінальні провадження, оскаржуємо бездіяльність слідчих, звертаємося в суди, намагаємося заарештовувати гроші. Номери телефонів також намагаємося нейтралізувати відгуками.
І компанії змінюються. Вони змінюються кожні три місяці. Тобто чому це вигідно? Поки слідство почнеться, а шахрайство у нас розслідується в приватному порядку, поки видадуть якісь санкції, поки доведуть, що це угрупування, що це кібершахрайство, пройде дуже багато часу.
Я підозрюю, що у них теж могли десь бути свої люди, які могли вплинути на процес. З іншого боку частина кримінальних справ проводилася якісно, але дуже повільно, І поки слідчі розробляли якусь із компаній, з'являлася інша, за нею третя, з'являлися нові жертви шахраїв, і фізично слідство не могло цього всього обробити. Тому шахраям було дуже вигідно щоразу виводити нового гравця на ринок.
І «Майвон Компані» з'явилася, здається, у 2017 році. Це був або грудень 2016-го, або січень 2017-го. Якраз у період активного виходу на інтернет ринок АСАП. І ми побачили, що купувалися компанії з нормальним статутним фондом, змінювалося повністю керівництво – якщо компанії раніше займалися м'ясом, продажем сільгосптехніки, автомобілів, пально-мастильних матеріалів, то тепер вони займалися «послугами з надання інформації», і ще щось у своїх КВЕДах забивали, але з'являлися абсолютно нові люди.
Власне, «Майвон Компані» – це одна з сотень компаній, яка з'явилася в полі зору. І певний час вона активно працювала.
- А скільки людей, за скромними підрахунками, постраждало від діяльності таких шахрайських схем?
- Важко точно сказати… Це щонайменше мільйон – два мільйони осіб. Тобто це не 10 тисяч, не 3 тисячі. Одна компанія за рік може обробити кілька тисяч осіб. Мережа компаній може обробити 10 тисяч осіб. Мережа компаній до 2014 року працювала по всій Україні, компанії розділили, хто яку цільову аудиторію обробляє.
Там тільки по базах Островського – мільйони доларів. І 6-7 тисяч осіб. У тому-то й біда. Дуже проблемно розглядати всіх. І в офіційних документах ми бачимо лише 30-40 осіб. Тому що слідство дотягує до потрібної планки статті. І вже не важливо, пів мільйона сумарно люди заплатять чи 50 мільйонів. Потрібно написати величезну кількість епізодів, кожен потрібно довести, підтвердити, що він дійсно був. І, власне, вони вирішують з меншим опором йти.
Беремо активних постраждалих, яким пощастило і вони потрапили в основний етап слідства. Тому що ті, хто два роки тому постраждав – не особливо цікаві. Після чого готується підозра, шахрай бачить: тю, так тут всього 40 осіб. А у нього завжди лежить пристойна заначка на такі випадки, якщо він не повний дурень. Він розв’язує питання, збитків по кримінальному провадженню немає, ми виходимо на мирову угоду зі слідством, і цим все закінчується.
І те, що маємо зараз – це діджиталізовані шахраї, вони без офісів, заявки вже приймаються онлайн, обробка людини стала набагато простішою, але кількість жертв не збільшилася, вона залишилася стабільною. Тому що підростають нові покоління і всі забувають, що було 5-6 років тому. Вони вважають, що це вже зовсім інша історія, а насправді схема не змінюється. Вона просто підлаштовується під прогреси сьогодення.
Навіть поки ми з вами спілкуємося, десь на сайті з надання кредитів вони чудово працюють. І зараз у когось качають чергову суму грошей.
- А ось на пальцях: як працює схема?
- Ви залишаєте оголошення на якомусь сайті, де просять ваші прізвище, ім'я, по батькові, код і ще що-небудь. Ви можете залишити таку заявку і на офіційному сервісі кредитування, але якщо цей сервіс не співпрацює з шахраями, то все гаразд, а якщо співпрацює, то ваші дані потрапляють до них.
Є сайти, де дуже багато людей пише: допоможіть, будь ласка, мене затиснули кредитори, потрібно 100 тисяч на перекредитування. Якщо людина це написала – вона вже потенційна жертва. І завдання шахраїв – вони вже наввипередки грають – хто швидше до жертви дотягнеться.
Найчастіше відбувається так: отримує людина дзвінок: «Доброго дня! – Доброго дня! Ми компанія, ми все про вас знаємо, Іване Івановичу, давайте ми вам надішлемо, ми вас рефінансуємо тощо». Він каже: у мене грошей немає. «А ви візьміть мікропозику. Ось ми знаємо, що ця компанія може дати вам 10 тисяч. Якраз нам на внесок».
Людина перераховує і починає чекати кредит на рефінансування, на будівництво будинку, наприклад. Постраждалому потім телефонують: «Знаєте, а ваші гроші в дорозі зараз, у нас захворів бухгалтер, Порошенко ввів військовий стан і гроші ваші заблоковані. Тому нам потрібно заплатити ще стільки-то».
З їхньої ж когорти придумували ще таке: «Вам потрібна довідка про доходи. Ах, у вас немає довідки про доходи? Ну, дайте тоді двох поручителів, які будуть з довідками по 20 тисяч. А немає – ми вам фіктивно виготовимо цю довідку. І внесемо дані, тільки заплатіть нам ще».
Тобто тут вже жертву намагаються підштовхнути до злочину. І вони навчилися дуже добре відсіювати розумних людей. Якщо людина фінансово грамотна, вона скаже: «Хлопці, щось ви мені не те говорите. І ось те, що ви говорите, такого не буває, це проти законів фізики». Відповідно він грошей не заплатить. І якщо він звертається із заявою, то ніхто справи не відкриє, бо немає збитків. А отже, немає й шахрайства. Ви ж нічого не заплатили. Вам пощастило – ви не дурень.
А тому, хто заплатив, кажуть: «А навіщо ти платиш?». І навіть ті шахраї потім: «Я ось знаю, що ви обдурити нас хочете... Зачекайте, Ви за що платили?». І починається тра-та-та: «Ах, ви самі нас обдурити хотіли. Так ми з вами розмовляти не будемо». І далі – в ігнор, розуміючи, що з нього вже нічого не витягнути.
Поки фірми працювали по-старому, їх більш-менш можна було контролювати, можна було подати в суд, швидко заарештувати їм рахунки щодо забезпечення позову. Тобто був відпрацьований механізм, а зараз, на жаль, стає дедалі складніше. Знову ж, скидаються гроші й на електронні рахунки, й на картки фізосіб, тобто дуже багато нововведень, а також дуже багато шахраїв, їхніх послідовників, їхніх колишніх працівників, і, власне, це поки в такому неконтрольованому стані.
- За адресами компаній-шахраїв немає офісів. Зокрема й «Майвон Компані», яка за щасливим збігом обставин знаходиться через дорогу від нашого офісу. Повинна у всякому разі знаходитися. Там немає нічого. Це класична схема?
- Так. Ну, по-перше, держреєстратору не обов'язково надавати оренду. По-друге, я можу взяти квадратний метр в якомусь офісі якоїсь будівлі й усе. Повісток вони не отримують. Всі листи з вимогами вони теж не отримують. І, звичайно, якщо прийти за юридичною адресою, то там нікого не буде.
- А як тоді з ними зв'язатися?
- Ніяк. Через сайт, через гарячу лінію або ловити той телефон, який вони змінюють. Їм нереально телефонувати.
Ні, можна, звичайно ж, знайти директора підставного. Припустимо, я знав людей, які навіть не знали, що на них щось оформлено. Був такий період: комусь дав гроші, той взяв гроші, підписав документи. Є такий будинок в Києві, я не пам'ятаю району, там дуже багато людей – гуртожиток, здається. Там теж ціла пачка підписана.
Але вони (шахраї) не вважають, що займаються чимось поганим. Їхня мотивація зводиться до того, що їм потрібно годувати свої родини, вони хочуть дуже добре їсти. А ось ці люди, які платять гроші, якщо не заплатять нам, то заплатять комусь іншому. Ну так ми ж краще грошима розпорядимося, ніж хтось інший. Нехай ці гроші будуть у нас.
- Нинішній керівник компанії «Майвон» – якийсь Дмитренко Сергій Петрович. І людина з такими самим ім'ям, прізвищем та по батькові – Дмитренко Сергій Петрович – обіймає одну з керівних посад в пенітенціарній службі. Таке взагалі можливо?
- Теоретично можливо. Але якщо це так – то це дійсно ляп. Тут потрібно заглиблюватися, перевіряти за ідентифікаційним номером. Так, можливо перевірка покаже, що це дві різні людини. Але я не здивуюся, якщо високопосадовці тієї ж пенітенціарної служби або інших органів сидітимуть там відкрито і матимуть відношення до цих компаній.
- Якщо зірки запалюють – значить це комусь потрібно? Як ви вважаєте, хто кришує весь цей бізнес? Не можуть же прості смертні організувати собі таку схему, говорити, що це нормально і нічого не боятися?
- На жаль, дуже багато професійних шахраїв так і роблять. «Альянс-Україна» чого так довго жив і його не чіпали? Якщо теоретично немає даху в ГПУ, то я чітко знаю, що вони «зливають» інформацію по опонентах в Управління боротьби з організованою злочинністю.
І через це їм давали можливість щипати свою аудиторію. Вони пасли Донецьк, Луганськ, Південний Схід. Їм цього вистачало. Ці хлопці діють ще з часів, коли Донецьк-Луганськ був наш. За ними стояли «донецькі». І «донецькі», як мені сказали, шановні люди, які не дадуть їм не працювати. Навіщо забирати у сімей хліб?
Те, що відбувається зараз – у них досить потужні адвокати, тому що у них є гроші. Ці люди не говорять, що вони шахраї. В певних колах, в клубах, в ресторанах, вони кажуть, що вони банкіри, І якщо вони співпрацюють з великими CPA мережами, з хорошими айтішниками, вони ж не будуть їм казати, що шахрайством займаються.
Відносно закону – не те щоб вони прикриті. І основна проблема тут – це самі потерпілі, яких обманюють на великі суми. Потерпілі, які кажуть: «нехай залишиться їм на ліки». А мені доводиться їм пояснювати: «Ні, не на ліки, а на хороше життя, на хороший відпочинок, на освіту їхніх дітей. Коштом вас, дурнів».
А є ще адвокатська монополія. Ось є 10 тисяч постраждалих, і є організована злочинна група шахраїв. Хто дозволить собі найняти хорошого адвоката? Звичайно ж шахраї. За кого піде хороший адвокат? За того, хто платить.
В результаті у нас є величезна сіра неорганізована маса, яка без помилки слово «мама» написати не може, і є дуже розумні, освічені хлопці, які вважають, що можна жити коштом цієї маси. І є держава, яка говорить: «Ну, вибачте, у нас війна, у нас проблеми, а ви тут зі своїми дурницями до нас лізете».
І ось дуже часто так відбувається у відділах поліції, коли людина приходить і з неї починаю просто сміятися: «А подумай, що про тебе люди скажуть, що ти злив там кількасот тисяч комусь на картку? Ну ти ж дурень. Ось йди й живи з цим».
І тут не те щоб дах... Хоча я впевнений, що ця компанія когось дуже добре годує. Те, що у них є підв'язки на високому державному рівні – я теж в цьому впевнений. І не дай Боже, це керівництво в'язниць. І не дай Боже, це великі шишки з ГПУ. Це не те що біда, це потрібно викорінювати, бо вони з угруповання перетворилися в організовану злочинну групу, де крім простих, але розумних бандитів, є ще державні діячі, які можуть це все покривати й тримати під контролем.
Але ми зараз говоримо про найсильнішу шахрайську мережу, а за нею може бути все що завгодно і як завгодно. Куди там до них, якщо вони (органи) не можуть навіть зловити шахраїв-дилетантів, які збивають по три-п'ять тисяч на картки? А з іншого боку держава зі звичайного слюсаря, який візьме в руки телефон і «під мухою» оформить кредит на сусіда, робить кіберзлочинця з тяжким злочином.
- Тобто шансів, що шахраї опиняться там, де повинні опинитися, а не на Сейшелах, в принципі мало?
- Якщо буде десяток-другий людей з мізками, які будуть готові йти до кінця, а не дарувати гроші, якщо з'являться нормальні хлопці зі слідства і прокуратури, які це все будуть готувати, якщо не буде зливу інформації, якщо про це будуть підіймати питання ЗМІ, але не в тому порядку, коли постраждалих цькують, а навчатимуть… навчатимуть не банкірів фінансової грамотності, а просте населення, тоді все зміниться.
А в основної маси – це жадібність. Мовляв, хочу більше грошей. Це те, чого не було у 2006 - 2007 роках, коли люди були відносно ситі й менше велися на подібне.
І тоді цю гідру або ракову пухлину можна буде руйнувати, але все це повинно викорінюватися комплексно. Просто так, за бажанням, поліцейські працювати не будуть.
