Україна на межі великих політичних змін. Чи можливі вибори в умовах війни та хто стане головними гравцями у цій боротьбі?
Про це повідомляє "Телеграф".
У 2025 році Україна опинилася перед складним політичним вибором: чи відбудуться президентські та парламентські вибори під час війни. Незважаючи на бойові дії, політики вже формують стратегії, а в оточенні президента Зеленського та його опонентів готуються до ймовірної зміни влади.
Вибори в умовах війни
Чутки про вибори з'явилися восени 2024 року, коли в інформаційному просторі назвали дату – травень 2025 року. Є ймовірність, що вибори президента та парламенту пройдуть одночасно, щоб пришвидшити процес. Проте передумов для цього наразі немає. Усе залежить від політичної ситуації після інавгурації Дональда Трампа 20 січня, яка може створити передумови для мирних домовленостей і скасування воєнного стану.
Президент Зеленський заявив, що вибори неможливі до завершення війни, але припустив, що парламент може змінити законодавство, хоча суспільство цьому не сприяє. Він наголошує, що голосування можливе лише за умови сильної армії, надійної зброї та гарантій безпеки.
Зеленський vs Залужний
Головною інтригою залишається, чи піде Зеленський на другий термін. Хоча він публічно це не підтвердив, його оточення стверджує, що рішення ухвалено. Рівень довіри до президента складає 52%, що дає йому шанси на перемогу.
Однак головним конкурентом Зеленського може стати Валерій Залужний. Ексголовнокомандувач, якого зараз називають "народним генералом", ще не визначився зі своїми планами. Проте його популярність серед українців і довіра до нього створюють загрозу для Зеленського.
Команда президента запропонувала Залужному балотуватися до парламенту разом зі "Слугою народу", обіцяючи посаду спікера. Водночас опоненти, як-от Юлія Тимошенко та Петро Порошенко, також намагаються залучити його на свій бік. У разі рішення про балотування на посаду президента Залужного можуть очікувати кримінальні справи, зокрема щодо втрати Херсона у 2022 році.
Військові як політична сила
Роль військових у майбутніх виборах викликає неабиякий інтерес. Через невизначеність із датою виборів та воєнний стан, створення окремої партії військових поки малоймовірне. Проте кожна політична сила намагається залучити до своїх лав якнайбільше представників армії та волонтерів.
Лідерами, які можуть згуртувати людей, є або Залужний, або волонтери Сергій Притула та Сергій Стерненко. Їхній вплив може стати викликом для Порошенка. Водночас комбриг Андрій Білецький, відомий своєю публічною діяльністю, також може брати участь у політичному процесі.
Активно обговорюється і потенційна політична кар’єра Кирила Буданова, очільника Головного управління розвідки. Він має високий рівень довіри серед українців, що робить його бажаним союзником для політичних сил.
Парламентські баталії
Конкуренція за місця у Верховній Раді набирає обертів. У парламенті можуть опинитися до десяти партій, серед яких "Європейська солідарність" із планом здобути до 100 мандатів. Тим часом Дмитро Разумков зі своєю партією "Розумна політика" готується до виборів, працюючи над розширенням бази прихильників і коаліціями.
Юлія Тимошенко залишається лідером "Батьківщини", роблячи акцент на соціальних темах, а її електоратом залишаються переважно сільські жителі. Тим часом колишні представники забороненої ОПЗЖ також прагнуть повернутися в політику, плануючи ребрендинг і залучення російськомовного електорату.
Майбутня коаліція
Зеленський може створити нову політичну силу, але монобільшість уже навряд чи буде можливою. Майбутнє парламенту X скликання, ймовірно, залежатиме від формування коаліції, яка зможе відновити суб’єктність Верховної Ради.
Хоча ситуація залишається напруженою, інтриги навколо виборів продовжують посилюватися. Україна готується до нових політичних змін навіть у найскладніших умовах.
Нагадаємо, після завершення домашнього арешту Микола Тищенко повернувся до сесійної зали Верховної Ради.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
