31 серпня в ефірі «5 каналу» вийшов сюжет, в якому «СтопКор» вкотре підняв тему незаконної приватизації землі на Арабатській стрілці в Генічеському районі. Після анексії Криму велика частина туристичного потоку попрямувала на раніше менш популярні курортні місця України. Арабатська стрілка не стала винятком. Кількість туристів зросла в рази й це призвело до різкого збільшення попиту на землю біля моря. Не можна сказати, що до 2014 року місцевими чиновниками не вживалися спроби заволодіння землями, але вони мали несистемний характер. Порушення більше стосувалися розміщення готельних комплексів на орендованих землях з недотриманням вимог екологічного законодавства.
Проблему чиновникам створювали Водний і Земельний кодекси, які забороняли розміщення оздоровчих закладів в прибережній захисній смузі моря без централізованого водовідведення, простіше – каналізації. Однак з часів СРСР на стрілці продовжували працювати бази відпочинку, в яких використовувалися вигрібні ями. У 80-ті роки почали будувати каналізаційний колектор, який повинен був закінчитися на материку, але з розвалом Союзу роботи припинилися. Закон вимагав винесення підприємств за двокілометрову смугу захисту моря, але ніхто на це не звертав уваги. Звичайно, питання видимості дотримання закону хвилювало місцеву владу і вона у 2009 році затвердила проєкт прибережної захисної смуги уздовж узбережжя Азовського моря в районі Арабатської стрілки. Але тільки всупереч Водному кодексу проєктом встановлена захисна смуга не два кілометри, а близько ста метрів, тобто удвадцятеро менша, ніж потребувала вимога закону. Але найцікавіше, що про Сиваш взагалі забули.
Особливістю Арабатської стрілки є те, що це тонка смужка піщаної суші шириною близько двох кілометрів, яка зі східного боку омивається Азовським морем, а з західної – Сивашем. Тільки Сиваш – це затока Азовського моря, а не озеро, як люблять говорити місцеві чиновники. Тому вимоги про двокілометрову захисну смугу на Арабатську стрілку поширюються з двох сторін.
І ось зараз ми підходимо до найцікавішого.
Водний кодекс відносить територію прибережної захисної смуги моря до земель водного фонду, які не можуть перебувати у приватній власності. Але якщо є попит на землю, то чиновники знайдуть спосіб для його задоволення.
З початку 2015 року на Стрілці почався бум з організації дачних кооперативів. Наразі їх створено понад двадцять і розміщувалися вони в тих місцях, де був попит на землю. Здебільшого – на березі Азовського моря. Розпоряджатися землею під дачне будівництво міг особисто голова РДА. Чим і скористався. Всупереч прямій забороні закону видавалися розпорядження і починався корупційний колообіг. Проблема була лише в обов'язковій державній експертизі проєкту землевідведення. Але платіж в 1000 доларів дозволяв отримати експертний висновок, який при найближчому розгляді прямо вказував на підробку: експерт відразу не погоджував проєкт, а вказував на відсутність «актуальної схеми захисної прибережної смуги» і відправляв проєкт на доопрацювання. Схема як актуальною, так і не актуальною не була, і вона з'явитися не могла, але це не заважало утворитися чарівним чином на бланку державної установи штампу «Держгеокадастр. Зауваження враховано» і поруч стояв підпис без зазначення прізвища. Цього вважалося достатньо для затвердження проєкту і передачі землі в приватні руки.
У такий спосіб було роздано під дачі близько 100 га земель.
Максимально в одні руки передати під дачу безкоштовно можна всього 10 соток, проте апетит завжди приходить під час їжі. І ось тут дозріла схема – як, на думку чиновників, можна обійти будь-які обмеження у зароблянні грошей на роздачі державної землі. Було вирішено розширити межі сіл, які знаходилися на березі Азовського моря. Для цього знадобилося всього по два рішення Стрілківської та Щасливцевськоїсільських рад, рішення Генічеської районної ради та розпорядження Генічеської РДА.
Тепер Генічеська гірка, Щасливцеве та Стрілкове збільшені на 4505,7 га. Нині загальна площа цих сіл становить майже 67 кв. км при кількості населення трохи більш як 3 тисяч жителів. Але оскільки найцінніша земля на березі, то пляжна зона встановлена в 73 метри в Щасливцевому і 55 метрів у Стрілковому. І це всупереч закону, який не дозволяє скоротити пляж менш як сто метрів.
У нашому розпорядженні є лист, який направив 16.03.2018 року розробник генеральних планів Щасливцевого і Генічеської Гірки, директор ТОВ «Укргенплан» Антон Чачарський директору Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської ОДА Ю. Попутько. У відповіді від 4 квітня 2018 року був зазначено, що на проєктах відсутня прибережна захисна смуга Азовського моря і затоки Сиваш. Проєкт був відправлений на доопрацювання, оскільки не забезпечував «природоохоронні вимоги». Більше в Департамент екології ніхто не звертався, але це не завадило депутатам Щасливцевської сільської ради 25 травня затвердити проєкт зміни меж сіл.
8 серпня Генічеська райрада ухвалила рішення про зміну меж сіл, а 21 серпня і голова Генічеської РДА поставив свій підпис під розпорядженням.
За словами директора Департаменту екології, яким у нас немає підстав не вірити, з генпланом Стрілецького взагалі не морочилися розробники й не надсилали його на розгляд.
У текстових матеріалах генеральних планів цих сіл зазначено, що підставою для розширення є «великий попит на земельні ділянки під індивідуальне будівництво». Як цей попит задовольнявся – говорить недавнє затримання директора комунального підприємства «База відпочинку Арабатська стрілка» Г.Безручка, який звинувачується у вимаганні хабаря в 30 тисяч доларів США у змові з «невстановленими особами Щасливцевської сільської ради» за позитивне розв'язання питання з виділення трьох ділянок по 10 соток. Матеріали цієї кримінальної справи дають приблизне уявлення про величину корупційної ренти, яка була отримана від незаконної передачі державних земель в приватні руки при «безкоштовній приватизації».
Ще одним вартим уваги фактом є те, що великі території передбачені для рекреації, тобто розміщення баз відпочинку. Однак у затверджених проєктах прямо вказано, що централізована каналізація в селах Стрілки відсутня. Вже повним ходом йде будівництво вигрібних ям, що прямо заборонено законом. Піщані ґрунти Арабатської стрілки дозволяють стічним водам з вигрібних ям йти і в море, і в водоносні шари. Однак ні Азово-Чорноморська, ні Херсонська екологічні інспекції не реагують на пряме порушення закону. Так само і Державна архітектурно-будівельна інспекція дозволяє будувати там, де цього категорично робити не можна.
Може скластися враження, що не можна нічого вдіяти з тотальним порушенням законодавства на Арабатській стрілці. Так вже було в історії, коли в США діяв «сухий закон». Вся Америка пила, а поліція була корумпована мафією, яка заробляла величезні гроші на незаконній торгівлі алкоголем. Коли був скасований сухий закон через неможливість його дотримання, мафія не припинила своє існування, а перейшла до більш жорстоких видів заробітку, так і корупція в поліції не припинилася і зажадала надзусиль для її викорінення. Тому і наші контролюючі та правоохоронні органи вже не в змозі працювати просто за зарплату і виконувати свої функції, вони прямо задіяні в корупційних схемах. Ми вже неодноразово показували відповідальних працівників контролюючих служб, які отримали ділянки у власність на березі.
А розв'язувати проблему Арабатської стрілки все ж доведеться. Україна є підписантом цілого ряду конвенцій і угод про захист навколишнього середовища і територія Стрілки розташована в межах водно-болотних угідь міжнародного значення «Східний Сиваш». В Угоді про асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов'язання в охороні природи, і у світі існують впливові міжнародні організації, які зможуть змусити наших чиновників виконувати взяті на себе зобов'язання. Тим паче, що Велика палата Верховного суду останні кілька років ухвалює рішення, у яких вказує про незаконність володіння приватними особами земельними ділянками у прибережній смузі. Показовими є і рішення ЄСПЛ, які вказують, що екологічні норми, які визначають суспільний інтерес вище права приватної власності, закріпленої документом на право володіння, тому що ще треба встановити законність поведінки особи при отриманні цієї власності. А знесення будівель, які знаходяться на прибережних землях, коштом забудовника без компенсації йому витрат при приведенні землі в первісний стан, не є надмірним йому обтяженням.
Після спілкування з новим губернатором Херсонщини Юрієм Гусєвим і його радником Михайлом Зайцевим у нас склалося враження, що у влади є величезне бажання навести порядок в земельних питаннях, які журналісти «СтопКору» висвітлюють вже три роки. Невдовзі буде призначено нового голову Генічеської РДА, який зможе відновити права українського народу на розбазарені землі та координувати роботу щодо притягнення винних до відповідальності. Для цього потрібна лише політична воля, а механізми в Україні завжди існували.
