ПідтриматиРусский

Яременко: Малий бізнес має стати для держави "священною коровою"

StopCor
StopCor

StopCor

Яременко: Малий бізнес має стати для держави 'священною коровою'

На бізнес в Україні продовжують тиснути.  Про це в інтерв’ю “Українським новинам” заявив генеральний директор приватного підприємства "Бестер", виконавчий директор Асоціації "Українське аквакультурне співтовариство" Юрій Яременко.

 Фото: bester.ua

Усього за 40 кілометрів від Києва є унікальна ферма, яка займається розведенням осетрових видів риб, а також виробництвом чорної ікри. Уже чотири роки ця рибна ферма постачає вишуканий делікатес до багатьох країн Європи і Північної Америки, на Близький Схід і до Австралії.

У себе на батьківщині, в Україні, ентузіасти рибної галузі далеко не завжди знаходять розуміння з чиновниками. Не кажучи вже про підтримку з боку держави. А найчастіше підприємцям просто створюють перешкоди в роботі. При цьому зі схожими проблемами ведення бізнесу стикаються і їхні колеги.

Юрію Федоровичу, наше агентство вже розповідало про ситуацію, яка склалася у взаєминах між вашим підприємством і керівництвом рибоохоронного патруля Київської області. Як розвиваються події наразі?

- 27 січня 2021 року керівник Управління Державного агентства рибного господарства України в м.Києві та Київській області надіслав лист до Інституту рибного господарства НАН України. У листі був розрахунок можливих збитків рибному господарству від вирощування нашим підприємством "Бестер" осетрових видів риб. Після того в нас почалися перевірки.

Надісланий документ викликає цілу низку питань. По-перше, чому саме зараз, через 9 років бездоганної роботи, виникли якісь підозри щодо ведення справ саме нашим господарством, а не аналогічними сусідніми фермами? По-друге, якої шкоди рибному господарству країни може завдати риба, яка вирощується у воді, тобто у своєму природному середовищі, на відміну від фірм, які займаються перевантаженням піску або тієї ж Трипільської ТЕС, що спалює тисячі тонн вугілля?

Крім того, до профільного інституту Національної академії наук була надіслана форма документу А-1 для розрахунку можливих збитків. Підкреслю, що інформація, яка є в ньому, згідно з нормативними документами, не підлягає розголошенню та становить комерційну таємницю. 

Буквально наступного дня після листа до нас приїхав представник пожежної охорони. Деякі його питання просто збентежили: його цікавило, а чи немає на території нашого господарства якогось підпільного готелю. І це при тому, що на території підприємства є ще одне невелике управлінське приміщення.

Далі були телефонні дзвінки від співробітників рибоохорони в Києві та Київській області нашому рибоводу. Чиновники ставили йому питання, які явно не входять в його компетенцію, ігноруючи можливість зв'язатися безпосередньо зі мною як із керівником.

Далі з Київського обласного управління Держпродспоживслужби почали цікавитися результатами аналізів води, в якій ми вирощуємо рибу. Річ у тім, що наше підприємство працює за європейськими стандартами і, відповідно, має всю необхідну міжнародну сертифікацію. Без неї ми не змогли б постачати нашу продукцію на експорт. Тільки за минулий рік наше підприємство перевіряли 12 разів!

Через кілька днів відбулася і сама перевірка представниками Держпродспоживслужби. Тривала вона понад 4 години. Тут хочу підкреслити, що така процедура є цілком нормальною: вважаю, що в цій структурі працюють висококласні професіонали, які знають свою справу. Але обурило інше: під час цієї ревізії керівнику групи перевірки тричі дзвонили з обласного управління Держпродспоживслужби з одним і тим же дивним запитанням: «Ну, ви "нарили" там що-небудь?»

 Фото: ukranews.com

Тобто побічно радили перевіряльникам "принципово оцінити ситуацію" на вашій фермі?

- Ну, загалом якось так (посміхається, - прим. автора). А якщо серйозно, то після цього складається враження, що або чиновникам робити нічого, або вони ще до початку перевірки були зорієнтовані на встановлення уявних порушень. Такі дії не можна сприймати інакше, як прямий тиск на підприємців.

 На вашу думку, що можна і потрібно змінити в цій ситуації?

- Я б розділив це питання на складові. Почнемо з рибоохоронного патруля. У колишньому СРСР у співробітники рибінспекцій брали фахівців з профільною освітою. Це, в основному, були іхтіологи, які розуміли особливості організації рибного господарства. Вони контролювали кількість вилову в господарстві, з одного боку, з іншого - боролися з браконьєрами на водоймах.

А що ми маємо сьогодні?

- Переважна більшість працівників цього відомства профільної освіти не мають. А влаштувавшись у ті ж рибінспекції, вони продовжують застосовувати ті ж методи, за які були звільнені з поліції або ДФС. І ця діяльність, я впевнений, точно не на користь державі.

 Фото: ukranews.com

Або візьмемо київську обласну Держпродспоживслужбу. Нині там у керівниках не профільний фахівець, а колишній правоохоронець, який рулить, як уміє. Насамперед вимагає від підлеглих збільшення кількості штрафів і стягнень з підприємців.

А мені здається, що діяльність цього держоргану повинна бути спрямована на надання сприяння профільним підприємствам, щоб в країні щось вироблялося, а ще краще - експортувалося.

Треба на законодавчому рівні заборонити призначати на подібні чиновницькі посади, які я б назвав корупційно небезпечними, осіб, яких раніше просто вигнали з силових структур.

Нині в країні, а особливо це видно в сільському господарстві, складається ситуація, коли бізнесмени, створюючи з нуля нові господарства і показуючи перші значущі позитивні результати, роблячи перші кроки з експорту продукції, наштовхуються на протидію чиновників з правоохоронних і контрольних структур. Фактично створюються організовані спільноти зловмисників, які координуються між собою і намагаються фактично "доїти" підприємців.

Але ж держава має ставитися до дрібних і середніх підприємців, особливо зі сфери сільського господарства, так само як і до патріотів-воїнів, що протистоять агресорові, до героїв-лікарів, які рятують країну від пандемії, до тих же вчителів. Адже фактично малий і середній бізнес годує всіх інших!

І якщо держава цього не зробить, то скоро з країни виїдуть усі, хто щось тут намагається створювати. Тому що фірми, які хочуть щось зробити своїми руками, а не просто перепродати, піддаються системним атакам перевіряльних і контрольних органів.

Президент України заявляє, що 60% ВВП в країні створюють малі та середні підприємства. Хотілося б у відповідь сказати: одних лише розмов про боротьбу з корупцією недостатньо! Покарання за злочини має бути рішучим і безапеляційним. Наприклад, якщо буде доведено, що рибінспектор замість боротьби з браконьєрами їх "кришує", то він повинен сидіти не в м'якому кріслі в теплому кабінеті, а в зовсім іншому приміщенні зі значно менш комфортними умовами!

 Фото: ukranews.com

44% інвалютних надходжень до бюджету України - це заслуга аграріїв. І як можна було, прийшовши до влади, знищити профільне Міністерство? А тепер ідуть розмови, що для відродження Мінсільгоспу необхідно виділити близько 1 млрд гривень. Якщо ми намагаємося рівнятися на ті ж США, то слід було знати, що там аграрне міністерство зі штатом у десятки тисяч людей, працює понад 120 років! І при цьому сільське господарство в Штатах — одне з найефективніших у світі! А у нас будівля Мінсільгоспу на Хрещатику просто розграбована. Дуже хочеться дізнатися, хто автор ідеї ціною в 1 млрд бюджетних гривень і хто за це буде відповідати?

І якщо у вищих керівників країни немає рецептів боротьби з організованими групами чиновників-хабарників, я б їм порадив звернутися за порадою до генерала Геннадія Москаля. Наприкінці 90-х років минулого століття саме цей керівник кримського главку МВС успішно навів лад на півострові, де розквітала організована злочинність.

А взагалі-то проблем у простих рибоводів вистачає! Наприклад, ми вже п'ятий рік намагаємося скористатися своїм законним правом і згідно з Законом "Про аквакультуру" взяти в оренду частину водойми загальнодержавного значення для встановлення садкової лінії, щоб вирощувати там рибу. Але стіна чиновницької байдужості виявляється непробивною!

Наше підприємство має єврономер і щорічно має підтверджувати свою відповідність високим європейським стандартам. Наприклад, ми повинні здати воду на розширений аналіз за європротоколом. Один із державних інститутів за такий висновок виставив нам рахунок — 38 тис. гривень! Другий державний інститут за науково-біологічне обґрунтування нашої діяльності запросив 117 тис. гривень! При цьому в мене у штаті всього 5 співробітників, а місячний бюджет становить 50 тис. гривень.

А ще потрібно щорічно здавати на валідацію всі прилади в господарстві, проводити генетичні дослідження вирощеної у нас риби ... А це також значні витрати. І подібних витратних процедур ще дуже багато.

Наприклад, Держпродспоживслужба вимагає на кожну партію продукції здавати на аналіз по 8 кг риби і по 1,2 кг чорної ікри! Ви тільки вдумайтеся в ці цифри! У всьому цивілізованому світі для подібних лабораторних досліджень відбирають 50 грамів біоматеріалу один раз на рік!

 Фото: ukranews.com

Юрію Федоровичу, з огляду на це, чи не було у вас бажання все тут кинути і поїхати геть?

- Скажу чесно: пропозиції з-за кордону надходять. Наших фахівців у галузі рибного господарства цінують за кордоном не менше, ніж хірургів або комп'ютерників. Днями мені зателефонували друзі з Іспанії, і я порекомендував їм для роботи на Канарських островах відмінного професіонала, який виїхав з тимчасово окупованої території Донбасу.

Та й мені протягом минулого року надходило три цілком конкретних пропозиції з Канади відкрити там осетрову ферму. А умови за океаном більш ніж привабливі. Вони готові надати водний об'єкт, територію і безоплатну матеріальну допомогу до мільйона доларів. Крім того - безпроцентну позику в 10 млн доларів строком на десять років. Але для чого ж тоді я зі своїми однодумцями створював тут, під Києвом, своє господарство?

Останнім часом керівництво країни почало приймати вольові рішення, спрямовані на зміцнення державності: ворогів стали називати ворогами, а зрадників - зрадниками. Це вселяє надію, що найвищі чиновники країни знайдуть управу на сучасних баскаків. Саме так називали за часів Золотої Орди тих, хто стягував данину з українців. А поки у нас в країні, як мовиться в українській приказці, "кожна муха в полі - агроном", про жодні серйозні інвестиції у сільське господарство і думати не варто.

За матеріалами “Українських новин”

Інші новини