Таке далеке та незрозуміле для українців поняття... Люди не вповні розуміють, що лобіювання — це корисний комунікаційний інститут. Про це свідчить статистика. Утім, досвідом із Україною готові поділитися міжнародні партнери та лобісти. Тож що таке лобізм, як його грамотно впроваджувати та чи потрібен він взагалі – про це говорили 14 липня під час круглого столу на тему «Лобіювання: досвід США та український сценарій», що відбувся в медіацентрі «СтопКор».
Зокрема, як свідчить статистика, близько половини українців не знає, що таке лобізм, а ще близько 18% пов’язують це поняття з легалізацією корупції. Такі висновки репрезентативного національного дослідження, проведеного у лютому цього року спільно з GR-асоціацією, озвучив директор «Active Group» Олександр Позній.
Головною метою дослідження було з’ясування ставлення людей до лобізму. Було опитано понад 1200 респондентів, похибка не перевищує 2,5%.
«Ми поставили людям питання: чи знають вони, що являє собою лобізм? Близько 50% людей не знає, що це за явище. 32% відсотки щось чули, але не певні; і точно знають, що означає це слово, лише 14% респондентів», – наголосив пан Позній.
На питання, що саме означає лобізм, були отримані наступні результати: 44% опитаних не змогли надати будь-якої відповіді, 18% респондентів відзначили, що це пов’язано з корупцією або легалізацією корупції. 19% сказали, що це діалог зацікавлених осіб або цивілізований та відкритий спосіб впливу на владу.
«Як ми бачимо, більшість населення не розуміє значення цього терміну, а в тих, хто розуміє, думки розділилися навпіл», – зазначив директор «Active Group».
Крім того, за його словами, майже 40% опитаних вважають, що лобізм переважно застосовується в політиці, 28% – в економіці, 16% – у соціальній сфері, 13% – у правозахисній діяльності, 6% – у зовнішній політиці та дипломатії.
Респондентам також запропонували оцінити явище лобізму за шкалою «позитивно-негативно». Близько 18% опитаних назвали це явище позитивним, 19% — негативним, ще 30% сказали, що не знають, про що йдеться, решта респондентів не змогла відповісти на це питання.
З ним погоджується і координатор ВГО «Стоп корупції» Роман Бочкала. За його словами, коли в Україні говорять про лобізм як сферу діяльності, то доволі часто у суспільства виникають питання щодо самого поняття.
«Широке коло аудиторії сприймає лобіювання трохи негативно, думаючи одразу, що лобіст – це той, хто просуває чиїсь інтереси за винагороду, що насправді так і є. На жаль, в Україні досі немає потрібної законодавчої інфраструктури, а сприйняття речей відбувається без розуміння суті. Чотири роки тому я побував у Північній Кароліні під час обміну досвідом як журналіст. Один зі спікерів назвав 10 пунктів, які були поза законом на той час. Але з певного моменту були прийняті відповідні зміни. Він виходив із того, що ті чи інші речі так чи інакше відбуваються. І питання в тому, що вони можуть відбуватись у законодавчому полі без порушення закону й з урахуванням інтересів усіх сторін. США пройшли великий шлях до того, що ми зараз називаємо лобізмом у розумінні американської моделі. Хотілося б що ми перейняли це досвід», – сказав він.
Засновниця Асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів, голова політичної партії «Національна платформа» Катерина Одарченко доступно пояснила, що таке лобізм.
«Припустимо, ви та я є малими фермерами й об’єднуємось у таку собі Асоціацію молодих фермерів. Ми йдемо до профільного комітету аграрної політики, аби просувати додаткове регулювання з приводу того, щоб нам надавали малі кредити від уряду. Це й називається лобіюванням. Утім, олігархічні групи зараз просувають потрібні їм законопроєкти. Тож єдине, чого ми прагнемо – аби це було публічно, а народні депутати не отримували незрозумілі кошти за лобіювання поза законом. Тобто лобіювання – це насамперед прозорий діалог між бізнесом, владою та суспільством», – пояснила вона.
Одарченко також розповіла, що чотири законопроєкти щодо лобіювання були направлені на доопрацювання. За її словами, варіантів тут може бути три: або парламентарі приймуть один із законопроєктів, або об’єднають їх в один загальний та приймуть або ж в адміністрації Президента цю тему не хочуть просувати.
Зазначимо, поняття «лобізм» поширене у США та провідних країнах Європейського Союзу. Сутність лобізму полягає насамперед у налагодженні діалогу між представниками певної групи людей (наприклад, фермерів, що об'єдналися в певну асоціацію) та представниками влади. Лобістом виступає людина, яка доносить думку цієї групи до можновладців.
У США, наприклад, лобіст — це визнана професія, за яку люди отримують зарплати. Про це під час круглого столу розповів американець Тім Шеллберг, засновник і президент «Gordon Thomas Honeywell Governmental Affairs» — американської компанії зі світовим ім’ям, що входить до переліку найуспішніших фірм у сфері налагодження зв’язків адміністративної влади з недержавними установами.
«Попри сумніви у корупції, лобізм – це дуже добре. У США закон щодо цієї практики був прийнятий давно і регулюється трьома правилами. Перше: якщо ви лобіст, то ви отримуєте офіційну зарплатню. Друге: ви обов’язково декларуєте всі свої доходи та їхнє походження. Третє – це правило щодо обмеження розміру подарунків лобістам».
За словами Тіма, задекларовано має бути все: від вечері в ресторані — до гри у гольф, і тоді можна говорити про створення інституції прозорого лобіювання.
Повне відео з круглого столу:
https://youtu.be/QffU54BwOe4
