"Ера профанів" vs "ера технократів": майже два тижні тому президент Зеленський вперше за свою каденцію перезавантажив виконавчу владу. Новий Кабмін вже називають "урядом камікадзе", адже, крім традиційних питань, саме цим міністрам доведеться відповідати за соціальні та економічні наслідки, спричинені пандемією коронавірусу. Подальшу кар’єрну долю багатьох урядовців Шмигаля гарант може вирішити вже 23 березня, тож спробуємо розібратись, які у них шанси втриматися. І головне – чого чекати українцям від цієї команди?
4 березня Україна отримала нового прем'єра, а склад очільників міністерств оновився на 75%. На відміну від попереднього уряду, міністрів Шмигаля здебільшого неможна назвати новими обличчями в політиці чи дилетантами.
У новому Кабміні – очільниця Державної служби зайнятості часів Януковича Марина Лазебна, ексзаступник начальника Генштабу Збройних Сил Сергій Бесараб, очільник МОЗ в у ряді Азарова Ілля Ємець, колишній заступник Кличка Олексій Резніков, голова Київської ОДА Олексій Чернишов, міністр фінансів за "другого пришестя" Юлії Тимошенко та ексрадник Петра Порошенка Ігор Уманський, працівник системи Міндоходів і зборів Львівщини Олег Немчінов, звільнений у запас з посади першого заступника командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал Андрій Таран та олімпійський чемпіон з фехтування Вадим Гутцайт, який у двох скликаннях Ради працював помічником на громадських засадах у "бойового" депутата-регіонала Тедеєва.
Середній вік нових призначенців – 51 рік (у попередньому уряді – лише трохи перевищував 30 років). Більшість нових міністрів не виринули "нізвідки", усі вони мають досить тривалий досвід виживання в українському політикумі.
Зауважимо, що з уряду Гончарука при владі залишились п’ятеро: зокрема, віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, очільник МЗС Дмитро Кулеба, міністри юстиції Денис Малюська та інфраструктури – Владислав Криклій.
Хоча саме до менеджменту останнього – здебільшого до кадрових рішень – виникає безліч серйозних питань та претензій.
Нагадаємо, у відомстві де факто скоротили підрозділ по боротьбі з корупцією. У Морській адміністрації, яка має відповідати за водну безпеку України, чи не щомісяця призначається новий в.о. керівника, без профільної освіти та фахового досвіду, а прозорий конкурс на заміщення посади очільника практично спущений на гальмах.
Натомість на посаду долови "Держгідрографії" міністр встиг порекомендувати відомого корупціонера. Крім того, стало відомо, що слідчі ДБР підозрюють підлеглих Криклія у розтраті державних коштів.
Серія незрозумілих кадрових призначень Криклія продовжилась і після "перезавантаження" уряду. Так, вже 12 березня міністр інфраструктури призначив членом наглядової ради підприємства залізничного транспорту 22-річну дівчину без фахового досвіду. Досі без легітимного очільника залишається Морська адміністрація. А ще одне стратегічно важливе портове відомство – АМПУ – вже у квітні може очолити нардеп зі "Слуги народу", який теж не має профільного досвіду, зате близький до потужних приватних гравців ринку.
Втримався у своєму кріслі й міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, попри те, що був спочатку призначений Зеленським на випробувальний термін, а ефективність його роботи таж викликає сумніви – одна з найбільш резонансних справ, розслідування вбивства Шеремета, виглядає досить непереконливо. Натомість, у відставку з формулюванням "за нездатність задовольнити суспільний запит на справедливість" відправили генерального прокурора Рябошапку.
"Президенти змінюються, Аваков залишається", – резюмує головний редактор видання НВ Віталій Сич.
Нікуди не поділись і заступники Арсена Борисовича: 11 березня відповідними розпорядженнями Кабінет міністрів України звільнив усіх шістьох заступників міністра МВС і знову призначив їх на посади.
Разом із тим, у парламентській монобільшості не виключають звільнення Авакова, коли з’явиться гідна заміна.
"Є питання до пана Авакова: і щодо поліції, і, очевидно, щодо інших моментів. Очевидно – і це правда – немає досі кандидата у Володимира Зеленського, який би повноцінно міг гарантувати, що все буде добре", – наголосила заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук.
Ще четверо урядовців наразі перебувають у статусі тимчасово виконуючих обов’язки: зокрема, в.о. міністра освіти і науки став Юрій Полюхович. Павло Кухта призначений в.о. глави Мінекономрозвитку. А обов'язки міністра культури поки виконуватиме Світлана Фоменко.
Зазначимо, що дехто з них вже встиг себе добре зарекомендувати, як, наприклад, колишній перший заступник Милованова – Павло Кухта.
"Для нашої команди важливо, щоб зміни та реформи, які нам вдалося запустити за 6 місяців роботи (а це ринок землі, запуск приватизації, реформа держпідприємств, створення інструментів для залучення інвестицій та багато іншого), не пропали марно та продовжувалися на благо народу України", – зазначив новий головний економіст країни.
Натомість, Віталій Шубін, який змінив свого колишнього шефа Олексія Оржеля на позиції фронтмена вітчизняної енергетики, хоч і не є де факто новою людиною у відомстві (з вересня 2019-го був першим заступником міністра), але не має відповідної освіти і фахового досвіду керування та загалом викликає у експертного середовища чимало серйозних запитань.
За нетривалу каденцію в міністерстві пан Шубін встиг "вляпатися" в гучний скандал із найбільшій гідрогенеруючій компанії ПрАТ "Укргідроенерго". Віталій Миколайович організував конкурс на заміщення посади члена наглядової ради підприємства, який сам і виграв. Більше того – пропхав туди ще одну свою креатуру – підприємця Олега Палайду.
Щоправда, згодом з наглядової ради "Укргідроенерго" Шубіна усунули через суд із ганебним для урядовця формулюванням – "з підстав очевидної протиправності". Тож сподівання пана Віталія на бліцкриг та захоплення гідрогенеруючого гіганта, не справдились: він не зміг реалізувати підступні плани і відступив.
Та попри очевидний "облом" із ласим об’єктом, пан Шубін встиг нашкодити, спаплюживши відносини України з міжнародними інвесторами, які доклали великих зусиль для створення справді неупередженої і незалежної наглядової ради ПрАТ "Укргідроенерго", яку Віталій Миколайович намагався перевести в ручний режим.
Можливо, з цією ж метою колишній заступник Оржеля всіляко гальмує проведення прозорих конкурсів для призначення повноцінних директорів державних підприємств, якими наразі керують кишенькові "в.о."?
За власним зізнанням нового очільника міністерства, нова команда у Міненерго працює півроку – вони познайомилися після призначень та одразу взялися до роботи. Проте якщо роздивитись чималий перелік ДП, підпорядкованих відомству, то побачимо картину, аналогічну до тієї, яка має місце в АПК та транспортній галузі. Майже всюди замість повноправних директорів – тимчасово виконуючі обов’язки.
На думку експертів, таке потурання фактичному обезголовленню державних підприємств у найважливіших галузях дуже схоже на "торгівлю посадами" або реалізацію корупційних схем під прикриттям кишенькових "т.в.о.",
У цьому контексті не можна не згадати чутки про те, що екснардеп Дмитро Крючков, якого НАБУ підозрює у масштабних махінаціях у сфері енергетики, волів бачити очільниками кількох енергетичних держпідприємств своїх людей і навіть заплатив за це керівникам Міненерго 2 мільйони доларів США. Звісно, усе це – лише неперевірена інформація, і сам Віталій Миколайович навіть знайомство з Крючковим відкидає.
Позатим інформація про особливий інтерес пана Шубіна та його найближчого оточення до окремих посад в структурі Міненерго вже дійшла до ЗМІ. Зокрема, йдеться про скандальне відсторонення голови наглядової ради "Укргідроенерго" Валентина Гвоздія, гучну відставку директора "Енергоатому" Юрія Недашковського та звільнення з порушеннями законодавства головного спеціаліста Управління перспективного розвитку ПЕК Оксани Мороз, яка викрила численні факти корупції та оборудок із коштами ЄС.
Натомість низка осіб із сумнівною репутацією, таких як Олег Палайда, не лише залишились на хлібних місцях, але й посилили свій вплив у Міненерго. Так, бізнесмен Палайда 10 січня за протекції пана Шубіна став членом наглядової ради "Укргідроенерго" як представник від держави.
Виторг на тендерах компаній, в яких Олег Богданович є бенефіціаром, торік сягнув понад 18,5 мільйонів гривень.
За наявною інсайдерською інформацією, саме пан Палайда супроводжував Віталія Шубіна на зустріч із Валентином Гвоздієм, під час якої останньому запропонували добровільно піти з наглядової ради "Укргідроенерго".
Зауважимо, згідно з офіційною біографією, Віталій Шубін народився 1982 року, закінчив у 2004 році юридичний факультет "Київського університету туризму, економіки і права" та у 2011 році Національну академію державного управління при Президентові України, здобувши кваліфікацію магістра державного управління.
Привертає увагу той факт, що юридичну освіту чинний в.о. міністра здобув не в поважному виші, а у приватному навчальному закладі, відомому у народі як "конвеєр з виробництва дипломованих юристів за рік". Тож кваліфікація та диплом урядовця викликають серйозні запитання, які "СтопКор" буде перевіряти окремо. Адже "липові" документи про освіту колишніх урядовців є, на жаль, вже сталою практикою.
У приватному секторі на енергоринку, зокрема у компаніях ДТЕК та ТОВ "Енергетичні ресурси України", пан Шубін пропрацював понад 14 років.
Як вдалось з’ясувати журналістам, до приходу в Міненерго, Віталій Шубін мав безпосередній інтерес до низки вітрових електростанцій, кінцевим власником яких через бельгійські компанії "САФФЕЛБЕРГ ІНВЕСТМЕНТС" та "ГРІНВОРКС ХОЛДІНГ" є інвестор Том Хенсон. Дві з них також певним чином пов’язані з кіпрським офшором та з НТК "Метрополія" Віктора Куртєва, який, у свою чергу, є фігурантом кримінальної справи про виведення 19 мільйонів з "державних" обленерго через фіктивні договори.
Певне відношення до енергетичної сфери має й дружина Віталія Миколайовича – Інна Лапа, яка очолює відділ тендерних процедур ТОВ ДТЕК "Нафтогаз".
У своїй декларації Віталій Шубін вказав 75 тисяч євро "відступних" від ТОВ "Дніпро-Бузька ВЕС". Вочевидь, новий в.о. міністра енергетики – доволі цінний кадр для бізнес-імперії Greenworx. Та чи достатньо цього для того, аби неупереджено та ефективно керувати одним із найбільших та найважливіших для національної безпеки України міністерств?
Тож хоча "ера дилетантів" у керма держави начебто завершилась – принаймні на папері, найодіозніші представники "профанів" не лише інтегрувались у лави "технократів", а й продовжують таку саму політику лобіювання приватних інтересів та сумнівних кадрових призначень. Чи варто за таких умов очікувати на успішність Кабміну Шмигаля? І чи не поб’є він антирекорд попередників за тривалістю існування?
Експерти наголошують: за чинний уряд свої голоси віддали лише 228 представників пропрезидентської фракції – на противагу 254, які свого часу отримали міністри Гончарука, і це – тривожний дзвіночок: "Я думаю, що цей уряд Шмигаля ще слабший, ніж уряд Гончарука", – коментує політолог Валерій Димов.
Варто також нагадати, що історія незалежної України знає так звані "перехідні у ряди", більшість із яких не пропрацювала й одного місяця.
Ми продовжимо ретельно стежити за перебігом подій довкола нового Кабміну. Підписуйтесь на наш Ютуб-канал, аби не пропустити найцікавіше.
