Подивився хроніки Гончарука. Не думав, що все настільки печально. Справа навіть не у спробі обманути президента. І не в бажанні посадити його у теплу ванну. Біда у відсутності стратегії.
Вони тупо сиділи та вигадували казочки для дурнів. Вони не розуміють, куди пливе наш корабель. І мені страшно бути його пасажиром. У нас все-таки слабкий прем'єр. Раніше у мене були тільки припущення на цей рахунок. М'який, без позиції. З керівництвом НБУ говорив, як студент із викладачами. Він навіть не спробував розібратися в причинах ревальвації гривні, яка призвела до дірки в бюджеті. Але активно цікавився тим, "як ми будемо це пояснювати".
Аферистка Рожкова швидко генерувала фальшиві наративи. Не переймаючись тим, що вони не базуються на фактах. Маркарова взагалі "вбила". Просто говорить, що "все це необхідно покласти у слайди". Ну як вчили на тренінгах. Фантазії з голови Рожкової заслайдити! Надати їм огранювання правдивості. Оце рівень! Нагодувати народ та Володимира Зеленського черговий фейком. І продовжувати далі тихо лобіювати курс на ОВГЗ.
Ну і взагалі перл відтепер вже моєї улюбленої Маркарової – "наша політика полягає у тому, щоб раз, два, три…". Серйозно? "Ну і п'яте, десяте", – залишається додати. Чи звільнить тепер Зеленський Гончарука? Не факт, що прямо зараз. Але одне очевидно. Довіри більше не буде. Ложечки може і знайдуться, а осад залишиться. Ну і я впевнений: президент нарешті зробив висновок стосовно шахраїв біля керма Нацбанку. Чекаємо кадрових рішень.