Мігранти на польсько-білоруському кордоні та російські війська на підступах до України. Чи пов’язані ці події між собою? Чи є сигнали до повномасштабного вторгнення країни-агресора? Та яку «хворобу» підчепили кремлівські пропагандисти? У рубриці «Хто Зна» аналізує Ася Клітна.
Криза на польсько-білоруському кордоні: передісторія. Після того, як у 2020 році через ігнорування народного волевиявлення і нелюдський утиск протестів Білорусь опинилася в міжнародній ізоляції, самопроголошений президент Лукашенко звернувся по допомогу до іншого диктатора. Товариша Путіна.
Отже, ще на початку осені стало відомо, що Європа вкотре готує пакет санкцій проти офіційного Мінська.
У Росії в цей час назрів серйозний розлад із НАТО. А тут – ще й візит голови Пентагону до Києва.
Між тим у Нідерландах розпочався черговий блок слухань щодо збитого з російського «Бука» літака МН-17. Вирок у справі очікується за рік. Але вже наприкінці жовтня адвокати родичів загиблих заявили, що Росія чинить на них тиск і залякує.
Усі ці фактори стали причиною підкилимних ігор з боку Білорусі та Росії в інтересах «старшого брата».
Вочевидь, міграційна криза на польсько-білоруському кордоні назрівала ще з літа.
Однак саме наприкінці жовтня – на початку листопада сягнула піку. Тисячі мігрантів із Близького Сходу, Африки та Азії намагалися штурмом прорвати польський кордон. Що жахливо, адже в сутичках і від холоду гинуть люди.
Але мігрантам втрачати нема чого. А Росія в цьому безладі отримує свої «плюшки». Принагідно може мілітаризувати Білорусь та натиснути на Європу з пришвидшенням сертифікації «Північного потоку». Яку, до речі, призупинили. А також продемонструвати всьому світу, що не дасть нехтувати своїми інтересами.
А тому триває гра м’язами. На нашому кордоні скупчилися російські війська, на польському – мігранти.
А в Чорне море увійшли натівські есмінці. В Альянсі, щоправда, запевняють, що захід – плановий, з метою відпрацювати маневри. Однак водночас британське видання The Mirror повідомило, що майже 600 тамтешніх військовослужбовців можуть бути перекинутими до України через побоювання нападу з боку Росії.
А держсекретар США Ентоні Блінкен сказав: «Ми не знаємо, якими є наміри Росії. Відомі випадки, коли Росія нагромаджує сили на кордонах з Україною, заявляє про якусь провокацію з боку України і потім проводить вторгнення».
У нашому Міноборони зазначили, що Росія періодично вдається до тактики перекидання й накопичення військових підрозділів, щоб підтримувати напругу в регіоні та чинити політичний тиск на сусідні держави.
Усе це свідчить про широкий міжнародний контекст цих взаємопов’язаних подій.
Додамо, Росія та Білорусь нещодавно затвердили спільну військову доктрину. Домовившись координувати свою оборонну політику. Що це дасть об’єднаним силам двох диктаторів?
Припустімо, що внаслідок провокацій на польсько-білоруському кордоні Польща вимушено застосує зброю. І вуаля – Росія проголошує про напад ЄС на союзників. І тут уже жодні санкції не допоможуть.
Також не треба забувати й про те, що карта з кризою біженців може бути розіграна не лише для тиску на Європу. А й як хитрий виверт для удару по Україні. Адже не так давно Лукашенко визнав Крим російським. Від чого утримувався 7 років, демонструючи ледь не вандамівську розтяжку.
Партія на європейській шахівниці давно не була такою небезпечною і складною.
Традиційно кремлівські пропагандисти заспівали традиційну пісню про «розіп’ятих хлопчиків». Але цього разу на польсько-білоруському кордоні.
Традиційно путінські агітатори не згадують участі Росії, наприклад, у сирійській війні. Та її ролі у тому, що ці біженці шукають кращої долі в цивілізованій Європі.
Нагадаю, дизайнерські футболки із картинками авіаударів по Сирії продавались у центрі Москви ще 6 років тому. На них зображені російські винищувачі в сирійському небі й заклики «Підтримай Асада».
І наостанок, біполярний розлад – це психічне захворювання, що проявляється афективними станами. Маніакальними та депресивними, а також змішаними типами. За яких у недужого проявляються напади депресії та манії водночас.
І стараннями Кремля число таких пацієнтів може суттєво зрости.
А, зважаючи на спільні зусилля Мінська й Москви щодо перекидання мігрантів до литовського кордону, незабаром, вочевидь, почуємо від російських пропагандистів і про «фашистів із Литви».