Зриви засідань, відсутність голосів і затримка важливих законопроєктів — Верховна Рада України знову опинилася в центрі критики. На цьому тлі суспільство дедалі частіше ставить запитання: чи несуть народні депутати відповідальність за прогули та неефективну роботу, особливо в умовах війни.
Останні події у Верховній Раді України знову загострили дискусію про дисципліну народних депутатів та ефективність парламенту. Через нестачу голосів депутати не змогли ухвалити низку важливих рішень, що викликало хвилю обурення у суспільстві, особливо з огляду на війну та залежність країни від міжнародної підтримки.
Законодавство України передбачає обов’язок народних обранців особисто брати участь у засіданнях парламенту. Відповідно до Конституції України та закону "Про статус народного депутата України", за пропуски засідань передбачене фінансове покарання — утримання частини заробітної плати. Водночас більш жорстких санкцій не існує: депутата не можна позбавити мандата за прогули, а механізму "розпуску" окремих парламентарів чи імпічменту парламенту загалом не передбачено.
Теоретично Конституція допускає дострокове припинення повноважень Верховної Ради, якщо вона не може розпочати засідання протягом 30 днів. Однак під час воєнного стану цей механізм фактично не застосовується, що ще більше ускладнює ситуацію з відповідальністю депутатів.
На цьому тлі зростає невдоволення суспільства, зокрема через повідомлення про зарплати парламентарів, які сягають близько 50 тисяч гривень, попри регулярні зриви засідань. Додаткове занепокоєння викликає затримка з ухваленням критично важливих реформ, зокрема тих, на яких наполягають міжнародні партнери, включно з Міжнародним валютним фондом.
У медіа дедалі частіше говорять про парламентську кризу, однак частина політиків переконана: проблема глибша і стосується всієї системи державного управління. Серед причин називають корупцію, кадрову некомпетентність та політичні конфлікти, які блокують ухвалення рішень.
Опозиційні сили, зокрема "Європейська Солідарність", пропонують власний порядок денний — зосередитися на євроінтеграційних реформах, зміцненні верховенства права та перезавантаженні ключових інституцій, таких як Державне бюро розслідувань. Також вони наголошують на необхідності розгляду законодавчих ініціатив, які роками не виносяться до сесійної зали.
Окремо піднімається питання про можливість для депутатів проходити військову службу без втрати мандата. За словами представників опозиції, відповідні законопроєкти досі залишаються без розгляду, попри запит суспільства.
Водночас у владній фракції закликають не драматизувати ситуацію. Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що парламент уже неодноразово доводив здатність працювати в надскладних умовах. За його словами, попри труднощі, Верховна Рада продовжує ухвалювати рішення, а інтереси держави залишаються пріоритетом. Він також подякував депутатам за роботу та анонсував пошук нових форматів взаємодії для підвищення ефективності.
Попри ці запевнення, питання відповідальності народних депутатів за прогули та результативність роботи залишається відкритим. В умовах війни та фінансової залежності від міжнародних партнерів ефективність парламенту стає не лише внутрішньою проблемою, а й фактором стабільності держави загалом.
Раніше СтопКор писав, що впродовж усього 2025 року тринадцять народних депутатів жодного разу не прийшли на засідання Верховної Ради. Причини у кожного різні, але всі вони не виконували свої обов’язки.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.