Монополія на хлор: в Україні існує лише один завод з виготовлення цієї небезпечної речовини та єдина станція з її фасування. Ще донедавна ця станція була комунальною, нині ж її технічно вивели з-під власності держави. Хто стоїть за схемою "приватизації" АХПС? Та чи дійсно Дніпропетровська область від цього нічого не втратила, як запевняють очільники облради? З'ясовувала Ася Шевченко.
https://www.youtube.com/watch?v=tdvy_-MzUJo
Завод "ДніпроАзот" виготовляє важливий для знезараження води хлор. Після чого речовину транспортують на єдине в Україні підприємство з розфасовки хлору – Аульську хлоропереливну станцію, і вже звідти контейнери з рідким хлором роз'їжджаються регіонами на місцеві комунальні водоканали, де речовиною знезаражують питну воду.
І саме цю "курку", що, як монополіст у країні, несла золоті яйця, Дніпропетровська обласна рада фактично за безцінь віддала у приватні руки.
Нагадаємо, минулого року комунальне підприємство "Аульська хлоропереливна станція" віддали в довгострокову оренду на майже півстоліття товариству з обмеженою відповідальністю з аналогічною назвою. А вже у вересні цього року цілісний майновий комплекс АХПС було продано за 30 мільйонів 150 тисяч гривень.
При цьому ексголова облради Гліб Пригунов стверджує, що в результаті конкурсу було отримано суму, начебто тотожну вартості 75-річної оренди, і не вбачає жодної небезпеки для регіону через продаж унікального об'єкта.
Тож хвилинка цікавої арифметики: 30 150 000 гривень ділимо на озвучені паном Глібом 75 років. Отримуємо 402 000 грн на рік, а за місяць виходить 33,5 тисячі. У такий спосіб облрада за оренду унікальної станції отримувала трохи більше, ніж за здачу трикімнатної квартири в столиці. І це при тому, що за даними системи Dozorro, прибутки підприємства на рік становлять сотні мільйонів гривень.