Новий очільник Кабміну Олексій Гончарук закликав до ревізії держмайна. І це правильно: абсолютно незрозуміло, скільки всього розтягли шахраї за роки незалежності. Результати шокують.
Живий приклад. Такий малесенький на загальному тлі. Деталь пазла в страшній картині – Українське Дунайське пароплавство. Текст нижче – за матеріалами свіжого розслідування Кирила Вольного зі «СтопКору».
На балансі УДП перебуває 331 одиниця флоту. Третина з них – іржаві кораблі, продаються на металобрухт за заниженою ціною. Решта – експлуатується доволі успішно. Дунай – жвава транспортна артерія. Але підприємство – в боргах, як у шовках. Чомусь я не здивований.
За 12 років змінилося 13 директорів. І кожен мав одне завдання – пиляти недопиляне. Чинний керманич Дмитро Чалий очолює підприємство з 2018 року. При ньому на торгах успішно перемагають певні фірми-«прокладки». Це теж класика жанру.
Прийшов Чалий не один, а з командою радників. Найяскравіший – такий собі Марк Кривопальцев, був затриманий за неправомірну вигоду 250 тисяч доларів: вимагав відкат за заниження вартості пароплава. Найсмішніше, що в підсумку Кривопальцев вийшов сухим із води. А пароплав «Микола Савицький» з другого разу все ж продали за 3,5 млн грн замість 7-ми.
Як влучно прокоментував Володимир Шульмейстер: «Крадуть із запасом, щоб можна було відкупитися від таких само корумпованих правоохоронних органів». Є чим зайнятися Руслану Рябошапці. Сьогодні він справедливо охарактеризував таких правоохоронців – «організоване злочинне угрупування». Але наразі – не про них.
А про компанію, яка могла б заробляти сотні мільйонів гривень, але є хронічно збитковою. Фінансова звітність УДП з приходом Чалого не оприлюднюється. Ми звернулися до Фонду держмайна. Чи в курсі ФДМ, що відбувається із пароплавством? Як виявилося – ні. Мовляв, інвентаризації давно не було. Отже, Гончарук правий: потрібно інвентаризувати. І не лише пароплавство.
Сьогодні держава реально не знає, яким майном оперує. Багато об'єктів існують лише на папері. Наступного разу продовжу тему на прикладі аграрної сфери. Потрібен глобальний аудит. А за ним – розпродаж держактивів.
Досить розмірковувати на тему: хто більш «ефективний власник» – держава чи приватник. У наших умовах мета єдина – не дати дограбувати країну. Всі ці пароплавства і тисячі інших держпідприємств – банальна годівниця для можновладців. І якщо Володимир Зеленський дійсно готовий покласти цьому край, то шлях один: масовий розпродаж. І такі ж масові посадки.
Чому б не почати із Дунайського пароплавства та його вгодованого директора? Судити його можна вже лишень за те, що Чалий не подав декларацію за 2018 рік. Мабуть, не бажає світити розкішний будинок у Віті-Поштовій та неабиякий автопарк. Запит до Національного агентства з питань запобігання корупції уже оформлюється. Так-так, і цій структурі також потрібна ревізія. Роботи – непочатий край.