Продовжуючи свою практику звернення до правоохоронних органів інших країн із заявами про злочини, які не бажають належним чином розслідувати в Україні, 11 травня я звернувся за захистом своїх прав до угорських представників поліції та прибув з візитом у місто Мішкольц.
Приїхавши туди, уточнив у місцевих мешканців, де знаходиться стаціонарний пункт поліції. Люди люб’язно нам таку інформацію надали, "забивши" в нашому телефоні потрібну адресу. Добре угорці англійською розмовляють, до речі. Угорська мова – настільки важка, що ніхто з європейців її не розуміє. Ми спілкувалися в Хорватії, Словаччині, Польщі – могли ще щось зрозуміти, однак угорська – "ніхт ферштейн".
Приїхали в поліцію за потрібною адресою і побачили там відповідну вивіску. Біля неї стояло авто правоохоронців. Піднявшись на другий поверх відділення (а я був у фірмовій футболці "Стоп корупції"), натиснув кнопочку виклику, всюди були камери, але я не отримав зворотнього зв’язку. При цьому я відчув, що рух всередині є, але ніхто не хотів відчиняти.
Тоді я спустився на перший поверх, в кафе, де запитав у людей, чи дійсно тут поліція та чи там хтось є. Сказали, звісно, що є, бо машина стоїть тут. Я вдруге піднявся на поверх і повідомив у закриті двері, хто я і звідки прибув. Жодної реакції не було.
У мене виникло припущення, що напис на футболці "Стоп корупції" (англійською) було сприйнято якось не так представниками правоохоронного органу міста Мішкольц. Я зробив кілька відео та фото і поїхав з місця.
Більше не мав де зареєструвати заяву, оскільки інших стаціонарних пунктів не було.
Я не мав нових даних, де шукати відділок, тож повернувся додому.
Будучи принциповим та послідовним, не залишив це питання. Після приїзду додому надіслав своє повідомлення про злочин рекомендованою поштою у цей відділок поліції. Через 2 тижні отримав повідомлення, що відправлення було вручене. На електронну пошту мені прийшла відповідь щодо фіксації мого повідомлення поліцією. Буде запущена процедура, про яку, я сподіваюсь, мені повідомлять згодом.
На розгляд повідомлення направлене, що буде далі – побачимо.