Коли я починала працювати над цією рубрикою, я обіцяла, що блоги будуть гострими й іронічними. Так і було: час від часу — гострі, час від часу — іронічні. Але сьогоднішній буде скорботним, емоційним та жовчним. У вівторок знайшли повішеним голову Білоруського дому в Україні. Майже одразу в ЗМІ цей злочин назвали «стратою». Тож чому ця «показова публічна страта» може стати для нас навіть токсичнішою за вбивство Павла Шеремета — читайте в новому блозі з рубрики ХЗ (ХтоЗна).
Віталій Шишов очолював правозахисну організацію «Білоруський дім» в Україні. Організація ця допомагає біженцям із Білорусі, самопроголошений режим якої остаточно розвернувся в бік тоталітаризму, знайти житло та роботу. У понеділок Віталій зник, а вранці у вівторок його знайшли повішеним. У Нацполіції заявили: на тілі білоруського опозиціонера подряпини як від разового падіння. Друзі ж убитого заявляють про зламаний ніс.
Це вбивство сталося на тлі карколомних подій: в Україні СБУ тікає від НАБУ, намагаючись захистити суддю-хабарника — це просто в голові не вкладається. Служба безпеки, на секундочку, тікає від національного антикорупційного бюро. У Токіо білоруська спортсменка Тимановська просить Європу надати їй притулок, бо її за критику спортивних чиновників силоміць зняли з Олімпіади та намагалися так само силоміць відправити до Білорусі. Стає відомо, що її чоловік із дитиною також виїхав до України. А в цей час хтось (назвемо поки що так) вистежує білоруського опозиціонера в Києві та вбиває. Кажу саме «вбиває», тому що не вірю у його самогубство. І, напевно, мало хто з нас у це вірить. Причому не просто вбиває, а страчує — демонстративно, публічно, хтось навіть висловився про ритуальну страту. Так, усе це підходить. Цю страту мали побачити всі: дивіться, ви думаєте, ви втекли та в безпеці?
У вівторок удень я отримала повідомлення від інсайдера з української Служби безпеки про те, що на території України наразі працює білоруський КДБ. Приїхали. Виходить, у Службі безпеки України знали (а я буду повсякчас розшифровувати цю абревіатуру — СБУ — щоб нагадувати, що ця служба має займатися саме безпекою), що в Україні орудує КДБ. І нічого не вдіяли. Чи, може, не знали, а дізналися постфактум і тепер не можуть вирахувати, хто це тут орудує? Ну, як на це реагувати, скажіть, будь ласка? На своїй сторінці у фейсбуці прессекретар Нацполіції Артем Шевченко пише, що цьогоріч український кордон перетнули понад 100 000 білорусів. Ну, ви ж Служба безпеки: берете списки у прикордонників і вираховуєте. Це ж просто мінімальне, що спадає на думку. Та ви ж маєте забезпечувати безпеку! Де вона? І хто може бути в безпеці, поки на території України санкціоновано орудують іноземні спецслужби? Але ж якщо Служба безпеки про це знає, то і керівництво держави просто не може не знати…
Припустимо, що інсайд хибний. Хтось просто вирішив показати, що знає трохи більше, ніж знає насправді. Хоча інсайд знову ж таки підтверджує і друг убитого опозиціонера Юрій Щучко. «Усі активні члени БДУ отримували інформацію, що до України прибувають люди із Сил спеціальних операцій та інших підрозділів для їхнього фізичного знищення, — говорить Юрій. — У тому числі від Служби безпеки України приходила така інформація. Говорили, щоб ми були акуратними, тому що тут працює мережа агентів КДБ Білорусі, тому можливо все». У такому разі подивімося на реакції наших перших осіб.
Президент Зеленський заявив, що справа — на його контролі. Дякуємо, дуже дякуємо. Але нам вистачило вашого контролю зі справою Шеремета. У мережі вже посипалися жарти про те, чи є на понеділок у Антоненка алібі.
У розлогій публікації депутат Богдан Яременко, любитель листуватися з повіями у Верховній Раді, закликає всіх бути обережними з висловлюваннями та припущеннями щодо цієї події, адже, цитую, “найважливіше — розібратися та зібрати неспростовні докази: чи Віталій Шишов наклав на себе руки, чи був убитий?” Тобто нас серйозно намагаються запевнити, що Шишов, імовірно, самогубець? Ну, як на це реагувати? Я не знаю. Пишіть краще повіям, пане Богдане.
Прессекретар Нацполіції Шевченко пише, що Віталій Шишов не звертався офіційно до органів поліції із заявами про стеження чи погрози. А друзі убитого говорять протилежне. І кому вірити з огляду на рівень довіри до наших правоохоронних органів. І замість того, щоб заспокоїти тих біженців, що зараз шукають в Україні безпеки та захисту від звірств диктаторського режиму Лукашенка, голос національної поліції промовляє: “Навіть якщо припустити, що один громадянин робить декілька перетинів протягом року — це дуже велика кількість громадян Республіки Білорусь на території України”.
І, до речі, про безпеку. Служба, що має її забезпечувати відреагувала… ніяк. Просто жодної реакції. Ну, вони, як я розумію, ще з Чаусом не розібралися. Куди там до вбивства білоруського опозиціонера в українській столиці.
Якщо інсайд правдивий — для України ці події можуть мати просто руйнівні наслідки. Якщо дійсно тут орудують представники білоруського КДБ і орудують санкціоновано — в очах світової спільноти Банковій уже ніколи не відмитися. Якщо орудують несанкціоновано — то або вони дуже круті хлопці, або їм допомагають російські спецслужби. Вони ж не в якесь богом забуте селище приїхали та зачистили нікому не відомого тракториста. Вони приїхали в чужу країну та показово стратили в її столиці білоруського опозиціонера. А чим у цей час займалася українська служба безпеки?
Інсайд також могли надати, щоб відвернути увагу від своєї власної помилки, мовляв, це білоруський КДБ зачищає опозиціонерів. Ми — ні до чого. Що тут розслідувати?
Ну, і наостанок. Я не вірю в те, що справедливість у справі Шишова переможе. Щонайменше тому, що тоді слід переглядати і справу Шеремета. Але це нікому не потрібно.