Як зазначають експерти, роззброєння України у 2005-2013 роках було частиною стратегічної спецоперації східного сусіда, а підґрунтя для цього було закладено ще за часів СРСР, коли сформувались формальні та неформальні зв’язки між російськими та українськими кадровими військовими під час спільного навчання у вишах.
Офіційна статистика за даними Служби Безпеки України вражає. Кроти в Генеральному штабі країни виявилися мало не скрізь: за один лише 2015 рік серед старшого офіцерського складу України були виявлені 23 російські шпигуни.
В роки, коли сплановане та цілеспрямоване роззброєння української армії набувало загрозливих масштабів, головою Служби Зовнішньої розвідки України, яка мала би протистояти агресивному сусідові, був Микола Маломуж. Про цю людину ходять різні чутки. Сьогодні він позиціонує себе як патріотично налаштований та навіть спілкується виключно українською. Каже – все бачив, та зробити нічого не зміг.
«Президент – прямий керівник СБУ і розвідки. І навіть маючи інформацію про те, що йдуть розкрадання, і доповідаючи Президенту, я особисто і по лінії СБУ доповідав, і вимагав приймати дуже активні заходи через Генпрокуратуру, стратегічного формату, і кадрово, і організаційно, але їх не сталося. Поки не постало питання щодо незалежності Криму», - виправдовується екс-голова зовнішньої розвідки.
Втім, саме за головування Маломужа відбувалася найактивніша фаза українського роззброєння. І це не може бути випадковістю, адже до армії Микола Григорович потрапив саме у Підмосков’ї. І зв’язки з сусідньою країною так і не втратив.
Подробиці – у власному розслідуванні «СтопКору»:
https://youtu.be/uu3oPzFCA-w