У Сенаті США представили Sanctioning Russia Act of 2026 — нову масштабну санкційну ініціативу, спрямовану проти російського енергетичного сектору, фінансових установ і схем обходу обмежень. Законопроєкт підтримують представники обох партій, а його ухвалення може започаткувати новий етап американської політики економічного стримування росії.
14 липня 2026 року група сенаторів від Республіканської та Демократичної партій представила оновлений Sanctioning Russia Act of 2026. Ініціатива вже об’єднала 62 сенаторів, які заявили про готовність підтримати її проходження в Конгресі. Про це Катерина Одарченко написала у своїй колонці на site.ua.
На мою думку, це одна з найвагоміших санкційних пропозицій США від початку повномасштабної війни росії проти України. Її важливість полягає не лише в переліку майбутніх обмежень, а й у спробі принципово змінити механізм їх застосування.
Раніше значну частину антиросійських санкцій американська влада вводила за допомогою президентських указів і рішень Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США — OFAC. Новий законопроєкт пропонує зробити основні обмеження частиною федерального законодавства. Це має ускладнити їх скасування одноосібним рішенням виконавчої влади та забезпечити Конгресу ширші контрольні повноваження.
Документ передбачає обов’язкові санкції проти російського політичного керівництва, фінансових установ, державних підприємств, енергетичних проєктів і мереж, які допомагають обходити вже запроваджені обмеження. Водночас президент США зберігатиме право тимчасово не застосовувати окремі заходи, але для цього потрібно буде обґрунтувати перед Конгресом, що таке рішення відповідає національним інтересам країни.
Політична спадщина Ліндсі Грема
Особливе політичне значення законопроєкт отримав через роль сенатора Ліндсі Грема. Він разом із сенатором Річардом Блументалем понад рік працював над санкційною ініціативою та домагався підтримки документа в Конгресі й адміністрації президента США.
Незадовго до смерті Грем провів переговори з Білим домом і повідомив про компроміс щодо основних положень документа. Тепер американські сенатори представляють законопроєкт як продовження його політичної спадщини та одну з головних зовнішньополітичних ініціатив, над якими він працював останнім часом.
Проте повністю оцінити значення нинішньої пропозиції можна лише в контексті того, як протягом останніх років змінювалася американська санкційна політика щодо росії.
Від Акта Магнітського до обмежень 2026 року
Санкційна система США проти росії створювалася поступово впродовж понад десятиліття.
Одним із перших ключових кроків став ухвалений у 2012 році Sergei Magnitsky Rule of Law Accountability Act. Він дав змогу запроваджувати персональні санкції проти російських посадовців та інших осіб, причетних до грубих порушень прав людини.
Згодом у США ухвалили окремий Global Magnitsky Act. Він поширив подібний санкційний механізм на порушників прав людини та осіб, причетних до масштабної корупції, незалежно від країни їхнього походження.
Після окупації Криму у 2014 році адміністрація Барака Обами запровадила низку нових обмежень на підставі президентських указів. Вони стосувалися російського фінансового сектору, енергетики, оборонної промисловості, доступу до американського капіталу та окремих представників російської влади й бізнесу.
Наступною важливою віхою стало ухвалення у 2017 році CAATSA — Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act. Закон посилив роль Конгресу та передбачив парламентський розгляд певних рішень президента щодо пом’якшення або припинення санкцій проти росії.
Саме тоді американська санкційна політика почала переходити від переважно президентських рішень до законодавчої моделі, в якій Конгрес отримує можливість контролювати довгострокове застосування обмежень.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році США значно розширили санкції. Обмеження охопили російські банки, Центральний банк рф, державні фінансові установи, військово-промисловий комплекс, технологічний сектор, енергетику, судноплавство та сотні компаній і фізичних осіб.
У 2024-2025 роках Вашингтон дедалі більше зосереджувався на компаніях із третіх країн, які допомагають росії отримувати технології, проводити фінансові операції та обходити нафтові обмеження. Посилилася також увага до так званого тіньового флоту — танкерів, які використовуються для перевезення російської нафти в обхід установлених правил.
Саме в цей період Ліндсі Грем і Річард Блументаль розробили першу редакцію Sanctioning Russia Act, яка стала основою документа 2026 року.
Що змінилося в новій редакції
Між варіантами законопроєкту 2025 та 2026 років існують кілька принципових відмінностей.
Попередня редакція пов’язувала запровадження основних санкцій із рішенням президента. Обмеження мали застосовуватися, якщо Білий дім офіційно встановить, що рф відмовляється від добросовісних переговорів про тривалий мир або порушує домовленості, досягнуті після завершення бойових дій.
Нинішня редакція робить санкційний механізм значно обов’язковішим. Після набуття законом чинності президент повинен буде запровадити визначені обмеження протягом установленого строку. Таким чином Конгрес намагається звузити можливості для політичного відкладання санкцій.
Ще одна важлива зміна стосується тарифів.
У версії 2025 року пропонувалося запроваджувати 500-відсотковий тариф на товари з країн, які купують російські нафту, газ, уран та іншу продукцію. Ця норма могла спричинити масштабні торговельні суперечки навіть із державами, які співпрацюють зі США.
Оновлений документ передбачає точковіший підхід. Тарифи до 100% можуть поширюватися на товари з п’яти найбільших країн — покупців російської нафти або газу, а також п’яти держав, які найбільше сприяють обходу нафтових санкцій.
Перелік таких країн має переглядатися кожні 180 днів. Водночас передбачено виняток для держав, які імпортують менш як 15% від загального російського експорту природного газу та здійснюють суттєві кроки для скорочення цих закупівель.
При цьому окрема норма законопроєкту все ще дозволяє підвищити до 500% тарифи безпосередньо на товари, які імпортуються до США з росії.
Основними адресатами нового зовнішньоторговельного тиску можуть стати Китай та Індія, на які припадає значна частина закупівель російської нафти. За даними Управління енергетичної інформації США, у 2024 році Індія отримала приблизно 34% російського експорту сирої нафти, а Китай — близько 26%.
Окремий блок законопроєкту присвячений боротьбі з "тіньовим флотом". Санкції пропонують застосовувати до суден, іноземних компаній та інших осіб, які допомагають російській владі приховувати походження нафти або обходити обмеження.
Також документ охоплює великі російські проєкти у сфері зрідженого природного газу, державні підприємства, банки, оборонні компанії та іноземні структури, що підтримують російський військово-промисловий комплекс.
Отже, йдеться не лише про черговий санкційний пакет, а про наступний етап розвитку американської системи економічного тиску.
Чим американський підхід відрізняється від санкцій ЄС
Механізм Європейського Союзу суттєво відрізняється від американської моделі.
ЄС не приймає одного універсального санкційного закону щодо росії. Замість цього Рада ЄС послідовно затверджує окремі пакети обмежувальних заходів, які охоплюють різні галузі економіки та способи обходу заборон.
Після початку повномасштабної війни Євросоюз ухвалив уже 20 санкційних пакетів. Вони передбачають обмеження у фінансовій, енергетичній, транспортній, технологічній та оборонній сферах, а також заходи проти компаній із третіх країн і російського "тіньового флоту".
Зокрема, двадцятий пакет розширив санкції проти російської енергетики, заборонив операції з додатковими банками, посилив контроль за продажем танкерів і додав до обмежувального переліку нові судна. Загальна кількість суден, на які поширюються європейські обмеження, перевищила 630.
Європейська система рухається поступово та детально закриває окремі технологічні, фінансові й торговельні лазівки.
Сполучені Штати, зі свого боку, активніше використовують вторинні санкції. Під ризиком опиняються не лише російські суб’єкти, а й іноземні банки, страхові компанії, трейдери, судновласники та логістичні оператори, які допомагають росії проводити заборонені операції.
Глобальний вплив цього механізму пояснюється центральною роллю долара та американської фінансової системи. Загроза втратити доступ до розрахунків у доларах або американського ринку змушує іноземні компанії уважніше оцінювати співпрацю з Росією.
На мою думку, найбільший ефект може забезпечити поєднання обох моделей. Євросоюз поступово перекриває технологічні та торговельні канали, тоді як США створюють високі фінансові ризики для іноземних структур, які допомагають обходити санкції.
Можливі наслідки для російської економіки
У разі ухвалення законопроєкту основний удар буде спрямований не лише проти окремих посадовців чи підприємців. Головною ціллю стануть доходи росії від продажу енергоресурсів.
Нафтогазові надходження залишаються одним із ключових джерел наповнення російського федерального бюджету. Посилення контролю за "тіньовим флотом", підвищення ризиків для банків і страховиків та застосування вторинних санкцій можуть зменшити експортні доходи росії навіть без різкого скорочення обсягів видобутку.
Важливу роль відіграватиме поведінка Китаю та Індії. Малоймовірно, що вони повністю припинять закупівлю російської нафти. Однак через загрозу американських тарифів і фінансових санкцій покупці можуть вимагати більших знижок, змінювати механізми розрахунків або збільшувати частку постачань з інших країн.
У такому разі росії доведеться продавати енергоресурси за нижчою ціною, витрачати більше коштів на логістику та використовувати складніші фінансові схеми. У довгостроковій перспективі це скорочуватиме бюджетні надходження.
Різкого глобального нафтового шоку саме через цей законопроєкт може не відбутися, особливо якщо нові обмеження вводитимуть поступово. Світовий ринок уже частково пристосувався до зміни маршрутів постачання російської нафти, хоча реальний ефект залежатиме від міжнародної ситуації та дій інших великих виробників.
Для України законопроєкт має не лише економічне, а й політичне значення. Він показує, що стримування російської агресії залишається питанням, навколо якого в американському Сенаті зберігається широка двопартійна підтримка.
Чи ухвалить Конгрес нові санкції
Порівняно з редакцією 2025 року нинішній законопроєкт має суттєво кращі політичні перспективи.
Його підтримують десятки сенаторів від обох партій. Представники ініціативної групи також заявили, що Ліндсі Грем перед смертю погодив ключові положення документа з Білим домом.
Водночас законодавча процедура у США залишається складною. Після розгляду в Сенаті законопроєкт повинен пройти Палату представників. На цьому етапі до тексту можуть внести додаткові поправки або компромісні зміни. Після схвалення обома палатами документ має підписати президент.
На мою думку, ймовірність проходження законопроєкту через Сенат наразі можна оцінити приблизно у 75-80%. Шанси на остаточне схвалення Конгресом і набуття чинності після можливого коригування тексту становлять орієнтовно 60-65%.
Незалежно від остаточного результату вже зараз можна говорити про формування нового етапу санкційної політики Заходу. Якщо після 2022 року більшість обмежень була безпосередньою відповіддю на російське вторгнення, то тепер США та Європейський Союз переходять до довгострокової моделі економічного стримування.
Ця система поєднує федеральне законодавство США, європейські санкційні пакети, вторинні санкції, контроль за міжнародними фінансовими потоками та боротьбу з мережами обходу обмежень.
Саме це, на мою думку, є головною особливістю нинішньої ініціативи. Вона не гарантує миттєвого результату, проте здатна поступово підвищувати для росії економічну ціну війни, обмежувати її доступ до технологій, фінансових ресурсів і міжнародної логістики.
У цьому й полягає головне значення нового американського санкційного законопроєкту.
Нагадаємо, раніше StopCor писав, що в Сенаті США відклали розгляд законопроєкту Ліндсі Грема та Річарда Блументаля, який передбачав жорсткі вторинні тарифи проти країн, що продовжують купувати російські енергоносії. Тоді президент США заявив про можливість запровадження тарифів до 100% для торговельних партнерів росії, зокрема Китаю та Індії.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!