Давати поради за кого голосувати та чи голосувати взагалі – справа марна. Тому що саме визначення виборів ми розуміємо як пошук найкращого кандидата, а я особисто не знайомий з жодним з цього списку. Тому можу орієнтуватися тільки на інформацію, яка є у відкритому доступі.
Розвиток технологій забрав інформаційний рупор у влади й надав можливість знайти будь-які відомості та чутки про будь-кого з публічних осіб. Політики, як артисти та спортсмени, публічні люди. Саме вони створюють новинний мейнстрім. І споживач всієї цієї інформації може знайти будь-які "факти", які дозволять виправдати свого улюбленця або ще більше зненавидіти неприємно йому персонажа.
Для мене ж вибори – це процес ротації еліт, штучна конкуренція, яка і дозволяє нам хоч якось впливати на тих, хто приймає рішення.
Громадяни України, за історичними мірками, отримали право "обирати" собі владу дуже недавно і ще не навчилися цим інструментом користуватися. Тому для переважної більшості вибори сприймаються не як політичний вибір, а як вибір моральний.
Це склалося ще й тому, що наші партії не мають зрозумілих платформ і програм, за рідкісним винятком нішевих партій. Такий вибір накладає на виборців відповідальність як на молодят, які вибирають собі пару на все життя. Якщо є любов "з першого погляду", то він не звертає уваги ні на репутацію, ні на скандали, які шлейфом тягнуться за його "обранцем".
А потім швидко приходить розчарування. І як неминучість – висновок: "всі вони однакові й мій голос нічого не значить, на вибори більше ні ногою". Але голосування – це просто маленький стукіт у владні двері, який говорить, що пора з кабінету виходити, якщо громадянину не подобається господар цього кабінету. І якщо таких голосів стає критично багато, то в кабінеті господар зміниться.
Рейтингові агенції публікують електоральні рейтинги, але не менш важливі рейтинги довіри та схвалення. Люди не люблять програвати й рейтинг спочатку формує оманливу більшість та меншість, люди починають перетікати до більшості, спіраль мовчання починає розкручується.
Звичайно, свою роль відіграє прикритий і неприкритий підкуп. Але ніхто не ставить питання: "чи є моральним брати гроші за свій голос?".
У розвинених демократіях виборці дають гроші своєму кандидатові, а не навпаки. Може тому вони живуть краще за нас?
Михайло Новосельцев