Нині вже звільнений голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк залишив по собі низку резонансних скандалів: два гуманітарні Jeep Grand Cherokee, передані з Німеччини для ЗСУ, використовували сам Запаранюк і голова РДА Дмитро Козарійчук; закупівля 250 FPV-дронів на 4,25 млн грн була зірвана, а фактично на фронт передали лише частину; військовому Віталію Бакреву "оформили" протез вартістю близько 500 тис. грн без його присутності через філію "Ортотоп", яку очолювала Катерина Сербін; у Вікнянській громаді голова Іван Ковалюк фігурує у справі про 1,5 млн грн, виділених на потреби ЗСУ; мільйони та шикарні авто в його заступників, окремо оприлюднені аудіозаписи з депутатом облради Анатолієм Іліщуком вказують на можливе використання ТЦК як інструменту тиску. Усі ці історії — не випадкові епізоди, а наслідок того, ким саме Запаранюк оточив себе і кому делегував реальний вплив під час війни. Тож команда СтопКору розбиралася в рішеннях і діях керівництва Чернівецької обласної військової адміністрації, які викликали суспільний резонанс.
Коли у липні 2022 року Руслан Запаранюк змінив крісло начальника обласного управління "Ощадбанку" на кабінет голови Чернівецької ОВА, здавалося, що регіон отримав досвідченого фінансиста, здатного навести лад у тиловій області.
Понад те, у 2023 році Руслана Запаранюка обрали головою Чернівецької обласної організації "Слуги народу", про що було повідомлено на фейсбук-сторінці обласного осередку партії.
Проте за три роки його каденції банківська виваженість дивним чином трансформувалася у низку гучних скандалів, де бюджетні мільйони, військова допомога та навіть мобілізаційні ресурси стали інструментами зміцнення особистої вертикалі влади. Публічний образ "технократа" поступово почав тріщати під тиском фактів, що випливали з тендерної документації та журналістських розслідувань.
Команда Яценюка–Бурбака, міська влада і ОВА: як зійшлися інтереси в Чернівцях
І от головою Чернівецької обласної військової адміністрації стає Руслан Запаранюк, який до цього очолював Чернівецьке обласне управління АТ "Ощадбанк" і не мав власної публічної політичної кар’єри. Але ще до ухвалення офіційного рішення в регіональних медіа прямо зазначалося, що Запаранюк належить до політичного кола Арсенія Яценюка та Максима Бурбака, а також перебуває у робочих стосунках з міським головою Чернівців Романом Клічуком.
Тоді призначення Запаранюка керівником області публічно пояснив політолог Ігор Баб’юк, який наголосив, що це рішення було компромісом одразу для кількох центрів впливу.
"З одного боку це політична група, яку представляють, умовно кажучи, з команди Арсенія Яценюка—Максима Бурбака (представники політичної партії "Народний фронт" — ред.). Інша — близька до міського голови "Єдина Альтернатива". Третя, виходить, що "Слуги народу", оскільки президент призначив нового кандидата, а в нього монобільшість. Тому на сьогодні новопризначений голова є компромісною фігурою, оскільки не представляє якусь одну політичну групу", — зазначив Баб’юк.
Не варто забувати, що ключову роль у регіоні роками відіграє Максим Бурбак, якого на Буковині пов’язують із впливом на судові та митні процеси. Після блокування Чорного моря саме Чернівецька область стала одним із головних сухопутних коридорів для вантажів з Туреччини та експорту до ЄС, а Чернівецька митниця — стратегічним вузлом для товарних потоків, зокрема сигарет і лісу.
Проте, мабуть на сьогодні у Бурбака справи не так вже й добре. Якщо раніше його прізвище в Чернівцях асоціювалося з політичним впливом і здатністю вирішувати питання кулуарно, то нині він змушений роками ходити по судах, намагаючись юридично закріпити статус опікуна над недієздатною тещею. Йдеться про цивільну справу №727/5306/24, яку Шевченківський районний суд Чернівців у червні 2024 року розглянув не на користь Бурбака: опіку встановили, але опікуном його не призначили.
І можливо, про це мало хто знав би, та інформацію про судові митарства Бурбака на своїй сторінці у фейсбуці написав Іван Спринський.
Цікаво, але Спринський також зазначив, що: "Суддя Яна Одовічен навіть залучила обласне та міське ТЦК, щоб знали про "ухилянта" та його спроби уникнення військової служби, але ТЦК не мобілізовує багатих людей".
Апеляція у вересні того ж року нічого не змінила, однак у Верховному Суді справа несподівано отримала друге дихання: рішення двох інстанцій скасували через "неповноважний склад суду" і повернули матеріали на новий розгляд. Внаслідок процес затягнувся на роки, а сам Бурбак, будучи військовозобов’язаним, фактично залишається в юридичній сірій зоні — без рішення по суті, але й без мобілізації. І яким це чином відбувається?
Не з регіону, зате із системи: хто керує Чернівецькою ОВА
На посаду Руслан Запаранюк прийшов не сам, а привів із собою заступника з того самого середовища — системи АТ "Ощадбанк". І саме це об’єднує обох його заступників, які послідовно обіймали ці посади.
Першою заступницею голови ОВА стала Альона Атаманюк — колишня працівниця центрального офісу "Ощадбанку". Її поява в обласній адміністрації від самого початку видавалась нетиповою для регіону, адже вона не була публічним управлінцем у Чернівецькій області.
Але пропрацювала пані недовго на цій посаді. Ситуація довкола Атаманюк різко загострилася після оприлюднення скриншоту нібито її листування, де йшлося про зневажливе ставлення до керівника управління з питань ветеранської політики — з формулюванням, що він "не того рівня, аби сидіти поруч".
Це листування, як пише "Суспільне" опублікував на своїй сторінці у фейсбуці користувач Саня Соколовський.
"Посадовці, які дозволяють собі зневажливе ставлення до ветеранів та працівників, які їм допомагають, не можуть обіймати свої посади", – йдеться в його дописі.
У воєнний час ця історія набула значного суспільного резонансу. Атаманюк спершу відсторонили від виконання обов’язків на період службового розслідування, однак його результати так і не були оприлюднені. Згодом вона подала заяву на звільнення, яку Руслан Запаранюк підписав, обмежившись загальними заявами про пріоритет поваги до захисників і ветеранів.
Після цього першим заступником голови Чернівецької ОВА був призначений Олександр Янков. Як і його попередниця, до призначення він працював у системі Ощадбанку, зокрема в київському офісі. Крім того, у відкритих реєстрах зазначено, що Олександр Янков є одним із засновників профспілки Чернівецького обласного управління Ощадбанку. Таким чином, і перша заступниця голови ОВА, і її наступник до призначення в обласну владу були безпосередньо пов’язані з тією ж державною фінансовою установою, яку донедавна очолював Руслан Запаранюк. Мабуть, тому його поява в ОВА минула тихо — без публічного представлення і без пояснення кола повноважень.
Натомість увагу привертають дані його декларації. За 2024 рік Янков задекларував 985 510 гривень заробітної плати. Окрім цього — 1 186 467 гривень готівкою, 11 670 доларів США та 5 000 євро. Сукупно це понад 3 млн гривень заощаджень.
І саме тут саме собою виникає порівняння: 81 125 гривень на місяць у заступника голови ОВА в глибоко тиловому місті – проти близько 25 тисяч гривень грошового забезпечення військового на фронті.
У майновому блоці вказано 25% квартири в Чернівцях площею майже 70 квадратних метрів, квартиру дружини площею близько 65 квадратних метрів, а також автомобіль Mazda CX-5 2023 року випуску вартістю 1,2 мільйона гривень, яка придбана під час воєнного стану.
Ще один заступник – Роман Греба із сумнівним бекграундом і теж ощадбанківець. Роман Греба — адвокат і засновник адвокатського об’єднання "Джі Ес Партнерс". У різні роки він очолював наглядові ради державних банків "Ощадбанк" та "Укрексімбанк". Також входить до наглядової ради Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
У державному управлінні працював заступником керівника Апарату Прем’єр-міністра та заступником міністра Кабінету Міністрів України. З квітня 2016 до вересня 2019 року обіймав посаду заступника міністра освіти і науки України. Окремий напрям його діяльності — учнівський спорт: Роман Греба є президентом Української федерації учнівського спорту.
І хоч зарплата пана Греби не така велика, як у першого заступника, його декларація вражає. Заступник начальника Чернівецької ОВА Роман Греба у 2024 році задекларував 434,5 тисячі гривень заробітної плати. Але значно більші суми в його доходах з’явилися завдяки дружині. За рік Ірина Греба перерахувала чоловікові 537,7 тисячі гривень як "поповнення карткового рахунку коштом грошових заощаджень".
Саме на дружину записана і більшість майна родини. Вона володіє двома квартирами у Києві, придбаними у 2002 та 2013 роках. Остання – площею 106 квадратних метрів – обійшлася більш ніж у 1,22 мільйона гривень.
Роман Греба нерухомості у власності не має: у Києві він орендує машиномісце, а з вересня 2024 року – перший поверх будинку площею 99 квадратних метрів разом із прилеглою земельною ділянкою у 500 квадратних метрів у Чернівцях.
У грудні 2022 року чиновник придбав автомобіль Lexus RX350 2022 року випуску, заплативши за нього понад 2,67 мільйона гривень. Тобто, коли на початку війни всі донатять на ЗСУ, він дозволяє собі такі витрати.
Фінансова картина родини видається показовою і в частині заощаджень: у дружини задекларовано 170 тисяч гривень готівкою, тоді як у самого посадовця — лише 4 євро.
Окрім цього, Ірина Греба володіє корпоративними правами на ТОВ "Джі Ар Груп", що працює в галузі права, де їй належить 100% статутного капіталу у 200 тисяч гривень. До речі, попередньо власником, звичайно ж, був пан Роман. Також вона має третину капіталу у ТОВ "Оріон-РВЄ" – компанії, що здійснює вантажні залізничні перевезення і заснована не так давно, у 2021 році.
Гуманітарні джипи, "загублені" дрони, фальшиві протези та мобілізація по-чернівецьки
Проте справжній репутаційний вибух стався у сфері, яка під час війни вважається недоторканою, — гуманітарній допомозі. У 2024 році два позашляховики Jeep Grand Cherokee, які німецькі благодійники безкоштовно передали для потреб ЗСУ, раптово з’явилися на вулицях Чернівців як персональний транспорт чиновників, про що написав блогер Андрій Василів на своїй сторінці у фейсбуці. Щоб приховати походження авто, на них встановили "ліві" номери від службової Chevrolet Niva Чернівецької РДА, оснастили їх спецсигналами та Starlink. Один із джипів тривалий час переховувався в гаражі того самого Ощадбанку і використовувався особисто Русланом Запаранюком, а інший — головою райради Козарійчуком.
Та справжня частина цієї історії має значно брудніший вигляд. Пояснюючи привласнення двох нових Jeep Grand Cherokee, голова Чернівецької райради Дмитро Козарійчук озвучив версію, яка радше схожа на прикриття, ніж на виправдання.
Так от, за його твердженням, автомобілі нібито були гуманітарною допомогою з Німеччини для будинку людей похилого віку та інвалідів "Затишок" у Вікнянській громаді. Саме з цієї "допомоги" один джип опинився у голови Чернівецької ОВА Руслана Запаранюка, інший — у самого Козарійчука.
"Затишок" — це соціальний заклад на кілька десятків мешканців, яким транспорт життєво необхідний для поїздок у лікарні та вирішення базових потреб. Заклад розташований у громаді, яку очолює Іван Ковалюк — батько звільненого першого заступника голови ОВА Богдана Ковалюка, фігуранта низки скандалів довкола гуманітарної допомоги та бюджетних коштів.
До речі, самого Івана Ковалюка підозрюють у привласненні майже 1,5 млн грн бюджетних коштів, виділених на потреби ЗСУ.
Та поки чиновники їздили на "гуманітарних" люксах, почала "буксувати" закупівля 250 FPV-дронів. Ця ситуація дозволила оцінити, як на практиці реалізуються рішення щодо забезпечення ЗСУ на рівні області. Попри те, що кошти на придбання 250 дронів були передбачені в обласному бюджеті, оголошена 21 лютого закупівля не відбулася через відсутність учасників. За умов високого попиту на FPV-дрони це може свідчити про прорахунки на етапі формування тендерної документації або відсутність належної підготовки до закупівлі.
Після повторного оголошення процедури договір було укладено з місцевим підприємством "Промсервіс". Очікувана вартість закупівлі становила 4,25 млн грн, тоді як договірна ціна склала 3,9875 млн грн. Водночас на офіційних ресурсах Чернівецької обласної військової адміністрації зазначалося, що з бюджету на ці цілі виділено 3,9 млн грн.
Розбіжність між задекларованими видатками та фактичною вартістю договору не була публічно пояснена, що унеможливлює повноцінну оцінку фінансової сторони закупівлі.
Окремо варто звернути також увагу на строки виконання договору. Постачання дронів планували завершити до кінця року, однак фактично у квітні на фронт було передано лише перші 100 одиниць, про це також повідомив сам Запаранюк. З огляду на характер застосування FPV-дронів, така затримка означає, що бюджетне рішення не забезпечило своєчасного покриття нагальних потреб військових підрозділів.
У 2024 році в Чернівецькій області для захисту від ракет і дронів розгорнули мобільні вогневі групи — 54 пікапи високої прохідності, оснащені озброєнням. Про це публічно повідомив начальник Чернівецької обласної військової адміністрації Руслан Запаранюк.
Однак саме це повідомлення викликало хвилю обурення в коментарях. Людей цікавили не технічні характеристики пікапів і не кількість груп, а зовсім інше: чому ці підрозділи чергують у Чернівцях? У запитаннях, які з’явилися під новиною, звучала пряма і жорстка риторика: скільки цісаку заплатили ці "захістники неба над калинівським базаром", щоб служити у Чернівцях і кататись на нових машинах, а не місити багно під Бахмутом і Авдіївкою?
Та не лише така мобілізація обурює громадян, а й відношення до захисників, та ще й до тих, що втратили здоров'я, захищаючи країну. А річ ось у чім. Протезування військових у Чернівцях здійснювалося коштом місцевого бюджету. Саме це принципово важливо, адже йдеться не про приватні домовленості чи благодійну допомогу, а про використання грошей громади. У цій площині й виник публічний конфлікт навколо діяльності філії підприємства "Ортотоп".
Проблему публічно озвучили двоє військових — Віталій Бакрев та Микола Калінов — під час пресконференції. Бакрев заявив, що фактично не отримав протез, водночас з’ясував, що в офіційній базі він значиться виготовленим, а підприємство отримало за нього близько 500 тисяч гривень бюджетних коштів.
За його словами, у період оформлення документів він взагалі перебував за кордоном. І представники "Ортотопу" також підтвердили, що акти виконаних робіт у цьому випадку підписував не сам військовий, а інша особа.
"Коли я повернувся з Німеччини, то випадково через подругу дізнаюся, що є протез, тобто офіційно в базі, і коштує понад 500 тисяч гривень. Про що я не був в курсі. Додатково ще виявилось, що замість мене, коли я був за кордоном, підписувалися, щоб отримати протез", — сказав тоді Віталій.
А Микола Калінов взагалі отримав неякісний протез, що спричинив ускладнення здоров’я. За його словами, на підприємстві відмовилися переробляти куксоприймальну гільзу, після чого він був змушений звернутися до іншого протезного центру.
У відповідь керівниця підприємства Катерина Сербін організувала окрему зустріч із медіа, на якій заперечила звинувачення та заявила, що послуги були надані у повному обсязі, а конфлікт пов’язала з особистою неприязню. Водночас після публічного розголосу з’ясувалося, що Сербін швидко звільнилася з посади заднім числом, тобто формально перестала бути керівницею філії вже після того, як виникли питання щодо протезування та фінансових документів.
Окремо варто зафіксувати ще один факт: голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк публічно знайомий з Катериною Сербін, про що свідчать спільні фото у Facebook.
З огляду на те, що підприємство отримувало кошти з місцевого бюджету, цей аспект додає контексту до питання контролю та управлінської відповідальності.
Але, мабуть, найбільш небезпечним елементом вертикалі Запаранюка стало перетворення мобілізаційного ресурсу на інструмент політичного шантажу. Оприлюднені в липні 2025 року аудіозаписи нібито розмов Запаранюка з депутатом Анатолієм Іліщуком, автентичність яких підтвердив сам Іліщук, розкрили систему шантажу незгодних. На записах зафіксовано, як голос, схожий на голос голови ОВА та лідера обласного осередку "Слуги народу", пропонує "вирішити питання" з ТЦК, повістками та штрафами в обмін на лояльне голосування в обласній раді. Фактично конституційний обов’язок захисту держави став розмінною монетою у кулуарних торгах.
І якщо вже розглядати оточення голови Чернівецької ОВА Руслана Запаранюка, то не можна оминути ще одну особу. Тут на фото вони усміхнені обоє вітають майстриню спорту України міжнародного класу Марію Винник та її тренерку борчиню Юлію Ткач.
І здається усе добре, але на фото поруч із Запаранюком стоїть такий собі Сергій Галушко. Сергій Галушко — місцевий бізнесмен і колишній спортсмен із кримінальним бекграундом і родиною з посадовцями.
У його біографії зафіксована судимість за розбій; місцеві журналісти та правоохоронні джерела також пов’язують його з незаконним вирощуванням конопель і збутом наркотиків.
Ключовим фактором його нинішнього впливу є родинні зв’язки у владі. Рідна сестра Галушка — Тетяна Мартинюк, нині керівниця апарату Дністровської районної державної адміністрації. Саме після її входження в управлінську вертикаль бізнес-структури, пов’язані з Галушком, почали стабільно отримувати бюджетні підряди у громадах колишнього Сокирянського району.
Через підконтрольні та афілійовані компанії, зокрема ТОВ "Лев 2010" та ТОВ "Сім Будінвест", Галушко створює штучну конкуренцію на тендерах. Формально різні учасники, фактично — один бенефіціар.
А мабуть, додатковим елементом захисту цієї системи є чоловік сестри — Роман Мартинюк, чинний депутат Сокирянської міської ради. У 2023 році він став фігурантом резонансної справи про смертельну ДТП у стані алкогольного сп’яніння, однак уникнув реального покарання, що місцеві мешканці пов’язують із впливом родинного оточення.
Майновий профіль родини Запаранюків
Аналіз декларацій та біографічних даних Руслана Запаранюка свідчить про формування значного обсягу приватних активів ще до його входження у велику публічну політику. Проте ключовий етап накопичення активів припадає на період роботи Запаранюка у банківському секторі. У 2014–2020 роках він очолював філію Чернівецького обласного управління АТ "Ощадбанк" — посада зі стабільним, але формально не надвисоким доходом. Водночас саме в цей період і раніше в сім’ї з’являється значна кількість об’єктів нерухомості. Зокрема, ще з 2011 року триває будівництво квартири площею близько 200 кв. м, що є фінансово містким активом і виглядає критичним з огляду на офіційні доходи того часу.
Окремої уваги заслуговує майновий профіль дружини посадовця — Наталії Запаранюк. За даними декларацій, у період з 2004 по 2020 рік вона набула у власність чотири квартири.
При цьому її підприємницькі доходи у 2023–2024 роках залишалися відносно помірними (145 тис. грн у 2023 році та майже 200 тис. грн у 2024-му), що ускладнює пояснення системного накопичення житлової нерухомості суто за рахунок задекларованих джерел. Додатково в декларації фігурує грошовий подарунок у розмірі 275 тис. грн, який також не дає повної відповіді щодо походження коштів на раніше придбані активи.
Щодо автомобілів, то Руслан Запаранюк з 2017 року володіє KIA, а його дружина є власницею DAEWOO LANOS 2006 року випуску.
За ці роки подружжя наскладало на непогану фінансову подушку: у Руслана Запаранюка — 56 500 доларів (більше ніж 2 млн грн), у Наталії Запаранюк — 50 600 доларів ( також більше 2 млн грн).
Отож, за три роки каденції Руслана Запаранюка Чернівецька область замість очікуваної фінансової стабільності отримала низку гучних скандалів, що зачіпають найболючіші теми сьогодення: військову допомогу та мобілізацію. Коли джипи для ЗСУ перетворюються на VIP-транспорт чиновників, а повістки стають інструментом шантажу депутатів, мовиться вже не просто про неефективний менеджмент, а про дискредитацію державної влади як такої. Невідповідність статків родини офіційним доходам лише доповнює картину, залишаючи відкритим питання: чим насправді є нинішня ОВА — органом управління чи приватним майданчиком для освоєння бюджетів та зміцнення політичного впливу?
Команда СтопКору надіслала інформаційні запити до Чернівецької обласної військової адміністрації — щодо проведення тендерів, закупівлі FPV-дронів, використання пікапів і гуманітарного транспорту;
до Національного агентства з питань запобігання корупції — щодо перевірки декларацій і відповідності способу життя Руслана Запаранюка задекларованим доходам;
а також до Національного антикорупційного бюро України — щодо реагування на оприлюднені аудіозаписи розмов між Русланом Запаранюком та депутатом Анатолієм Іліщуком.
Нагадаємо, команда СтопКору писала про те, як "Укроп." відкрив "Енергоатому" шлях до оборонного статусу, та про автопарки КАМАЗів, люксова нерухомість та валютні засіки Юрія Кісєля і Олександра Сови.