Звільнення працівника мерії за “лайк" у соцмережі, підряди для соратників, туалети за мільйон і десятки білбордів із “соціальною рекламою". За роки на посаді Олександр Симчишин схоже вибудував у Хмельницькому замкнену систему впливу, де політика, піар і міський простір працюють на підтримку його іміджу. Тож команда “СтопКору" також зацікавилася діяльністю мера, аби з’ясувати, як саме функціонує ця модель і що стоїть за фасадом “ефективного управління".
Нещодавно телеграм-канал "Ніс Симчишина" повідомив про показовий випадок у Хмельницькій міськраді: працівника одного з відділів нібито звільнили після того, як він дозволив собі "лайк" і коментар під критичним постом про міського голову Олександра Симчишина у Facebook.
Як пише цей же канал, інцидент швидко став темою обговорень серед чиновників. Колеги звільненого, за даними каналу, назвали це "чисткою за нелояльність" і свідченням того, що мерія не терпить публічної критики. Сам Симчишин ситуацію публічно не коментував.
Однак ця історія стала лише однією із низки епізодів, у яких згадується ім’я хмельницького очільника.
Резонансні історії, пов’язані з іменем Симчишина
Як повідомляє "Главком" із посиланням на систему ProZorro, підприємець і депутат Хмельницької міської ради від партії "Команда Симчишина"
грудня 2020 року налагодив регулярні поставки товарів на замовлення виконавчого комітету Хмельницької міської ради.
Як пише медіа, загалом у системі зареєстровано 18 тендерів, перший з яких підписано в грудні 2020 року,
останній — 22 лютого 2021-го
І все б то може нічого, але от Олег Яницький співзасновник і керівник громадської організації "Команда Симчишина" та представник провладної фракції у міськраді.
Сумніви у прозорості дій міської влади підкріплює ще одна історія — цього разу з боку бізнесу. Як пише Незалежний портал, власник ТОВ "Торговий дім Тісса" Олексій Телега заявив, що представники міськради намагалися безпідставно заволодіти територією його підприємства. За його словами, чиновники схиляли орендарів до співпраці з іншим комунальним підприємством — КП "Ринок “Ранковий"", а на території фірми навіть з’явилася “власна охорона" від імені мерії. Тоді Телега навіть подав заяву до НАБУ, яке чомусь не поспішало реагувати і Вищий антикорупційний суд зобов’язав детективів відкрити провадження за статтями "Протиправне заволодіння майном підприємства" і "Привласнення чи розтрата майна".
Цей випадок став черговим сигналом, що система впливу мерії на бізнес у Хмельницькому може мати значно ширші масштаби, ніж може здатися ззовні.
У Хмельницькому міська влада активно звітує про реалізацію проєктів благоустрою — від будівництва скверів і фонтанів до встановлення лавочок та громадських туалетів. При цьому суми витрат іноді вражають більше, ніж самі об’єкти. Наприклад, напередодні виборів у сквері Шевченка, як пише ВВС Україна, урочисто відкрили туалет вартістю 2,6 мільйона гривень — із окремою кімнатою для людей з інвалідністю. Ще один — у самому центрі, на вулиці Соборній, — став місцевою легендою. Ця сучасна вбиральня площею 8 квадратних метрів коштувала місту 950 тисяч гривень і отримала народну назву “туалет за мільйон". Вхід туди платний — п’ять гривень.
Місто під брендом мера: інформаційна стратегія Олександра Симчишина
Як пишуть медіа Олександр Симчишин, схоже, ніколи й не завершував свою першу виборчу кампанію. Щойно у 2015 році він отримав посаду міського голови, одразу почав будувати систему постійної самореклами, яка охоплює кожен інформаційний канал у Хмельницькому.Соцмережі мера нагадують піар-звіт — щоденні фото, відео, подяки, відкриття, звіти про ремонти та благоустрій. Підконтрольний міській владі телеканал "Місто" транслює ті самі сюжети, де Симчишин завжди в центрі кадру — то поруч із комунальниками, то на святкуваннях чи толоках.
А щоб нікого не оминути, ці ролики безперервно навіть крутилися у тролейбусах — там, де головна аудиторія його виборців: пенсіонери, дисципліновані й лояльні. У 2020 році місто було буквально обклеєне білбордами з "досягненнями мера". Частина гасел імовірно не мала нічого спільного з реальністю — наприклад, “отримання гранту на реконструкцію сміттєпереробного заводу", який тоді навіть не почали будувати. Та факт перевіряти ніхто не поспішав — головне, щоб картинка працювала.
Жар інфо пише, що навіть коли вибори минули, кампанія не зупинилася. Тепер вона називається "соціальною рекламою", і за неї формально не платять із виборчого фонду. За офіційними даними геопорталу міськради, у Хмельницькому 576 білбордів і 334 сітілайти, і щороку під потреби мерії використовують до третини всіх площин. Формально — для оголошень про земельні аукціони, патріотичні акції чи волонтерські ініціативи.Насправді — значна частина бордів присвячена “привітанням від міського голови": з Різдвом, Великоднем, Днем міста, Днем Незалежності чи Конституції. Але й тут мерія виявила “економність": реклама розміщується за бартером — власники бордів звільняються від плати за користування місцем, якщо погоджуються розмістити потрібне оголошення.
“Привітання робимо. Але їх дуже мало. Там ніколи немає мого обличчя. Це нормальна світова практика", — пояснив сам Симчишин.
Фактично ж така “практика" перетворила місто на суцільний майданчик для особистого політичного бренду мера.
Отож, у Хмельницькому ймовірно створено добре налагоджену систему, де публічність перетворилася на інструмент іміджу, а стабільність — на головний політичний аргумент. Симчишин утримує підтримку громади завдяки контрольованому інформаційному полю, однак ціна цієї підтримки — відсутність критики і надмірна централізація впливу. Зовні це виглядає як зразок порядку, але всередині, схоже, тонко побудована мережа лояльності, що живить політичну стабільність мера.
Команда СтопКору надіслала запити до Хмельницької міської ради
і самого Симчишина, щоб уточнити, чи відповідає дійсності інформація про звільнення співробітника за лайк.
Також запити щодо тендерів направлені до ДАСУ.