Поклади цінних вапняків у прифронтовому Криворіжжі можуть опинитись у руках проросійських олігархів? На Мар’янське вапнякове родовище (Дніпропетровщина), яке містить запаси сировини для виробництва цементу, накинули оком одразу два великих гравця ринку: АТ "Кривий Ріг цемент" і ТОВ "Ферромет1". Обидва претенденти тісно пов’язані з російським капіталом і скандально відомою мостобудівною корпорацією.
У лютому 2023 року "СтопКор" оприлюднив матеріал, присвяченій долі Мар’янського вапнякового родовища у прифронтовому Криворізькому районі на Дніпропетровщині. За коштовну ділянку велась активна суперечка як у правовій, так і у медіаплощині між ПрАТ "Кривий Ріг цемент", одним з бенефіціарів якої був росіянин Іван Шестак, та ТОВ "ФерроМет1" з орбіти Ріната Ахметова.
Що змінилось за чотири місяці? На чий бік схилилась Феміда? І чи звернули на даний кейс увагу в РНБО та СБУ, адже ситуація напряму стосується економічної і національної безпеки нашої держави? Команда аналітиків "СтопКору" продовжила розслідування.
Отже, як просувається судовий процес?
У січні 2022 року ТОВ "ФерроМет1" звернулося до суду із позовом до Державної служби геології та надр України, аби зобов’язати останню видати наказ про надання спецдозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар`янського родовища в Апостолівському районі Дніпропетровської області.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 06.01.2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 року, частково задовольнив заяву. Зокрема, заборонив Держгеонадрам вчиняти будь-які дії щодо передачі прав, надання дозвільних документів, погоджень, інформації на вказану ділянку Центральна (північна і південна частини).
22 червня 2022 року Держгеонадра подали касаційну скаргу, в якій просили скасувати вищевказані ухвали першої та апеляційної інстанцій і відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
21 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив задовольнити касаційну скаргу Державної служби геології та надр України, скасувати попередні рішення судів і ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви ТОВ "ФерроМет1" про забезпечення позову – відмовити.
Це – остаточна постанова у справі №640/414/22, яка набула чинності з моменту ухвалення і оскарженню не підлягає.
На ділянку одразу ж з’явився новий претендент.
Тоді ж, у грудні 2022 року Державна служба геології та надр України оголосила перелік ділянок надр місцевого значення, спецдозволи на які можна отримати без аукціону, – до переліку увійшла й ділянка вапняків Марʼянська на Дніпропетровщині. Початкову вартість дозволу оцінили в 773 920 грн. Свої заявки подали дев’ять компаній, серед яких – АТ "Кривий Ріг цемент".
Своєю чергою ТОВ "ФерроМет1" звинуватило Держгеонадра та бенефіціара криворізького цементного гіганта Ігоря Мазепу у введенні в оману суддів, ініціюванні незаконного арешту активів та спробі відібрати ділянку.
У 2023 році АТ "Кривий Ріг цемент" встигло взяти участь у державних закупівлях і виграти два тендери на постачання цементу від виконкому Криворізької міської ради. Загальна сума підрядів – понад 65 млн грн. Звісно, це – краплина в морі на тлі мільярдної виручки компанії: чистий дохід торік склав 1,3 млрд грн. Однак через колосальні витрати 2022 фінансовий рік цементний гігант закінчив із чистим збитком – теж у 1,3 млрд.
Так само збитки (понад 500 млн грн) у 2022-му задекларувало й ТОВ "ФерроМет1". Утім, це не означає, що справи обох структур ідуть геть погано. Ймовірно, йдеться про так звану "податкову оптимізацію" – на тлі війни, коли державний бюджет конче потребує вливань.
Хто насправді стоїть за цими компаніями?
Найбільший пакет акцій ПрАТ "Кривий Ріг цемент" де-юре належить кіпрській Overin Limited (Лемесос, Кіпр), яка також володіє двома видобувними (ТОВ "Рибальський кар’єр", ТОВ "ХГУ") та одним виробничим (ТОВ "ХБУ") підприємствами на Дніпропетровщині.
Однак відомий український бізнесмен, засновник Concorde Capital Ігор Мазепа не приховує того, що криворізька цементна компанія фактично належить до його сфери інтересів. У нещодавньому інтерв’ю журналу Forbes Ukraine він прямо заявив, що інвестував у завод разом із партнерами – Віталієм Антоновим та Василем Даниляком.
Утім, історично ПрАТ "Кривий Ріг цемент" має й російське коріння: бенефіціарним власником Overin Limited донедавна був громадянин рф Іван Шестак. Як з’ясували розслідувачі "Наших грошей", компанію росіянина Bicyler Limited одразу після початку широкомасштабної агресії замінили на дві нові.
А от ТОВ "ФерроМет1" має серед власників жительку тимчасово окупованого Донецька – Наталію Куркову. Співзасновниками підприємства також є ТОВ "Надра Стрім" і Єва Повалінська. Однак, за даними видання "Факти" та You Cоntrol, фірма прямо пов’язана з Рінатом Ахметовим, який і лобіює інтереси компанії в судах.
ЗМІ також пов’язують ТОВ "ФерроМет1" із Володимиром Продивусом – екснардепом від Партії регіонів, який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року, експрезидентом Федерації боксу України та головою наглядової ради найбільшої в Україні мостобудівної компанії "Мостобуд".
А посаду голови правління ПрАТ "Кривий Ріг Цемент" з 2019 року обіймає Ігор Завіновський – за сумісництвом один з бенефіціарів ПрАТ "Метробуд".
Таким чином, обидві компанії тісно пов’язані не лише з проросійськими олігархами й капіталом рф, а й з будівельними структурами, відомими численними скандалами, пов’язаними з імовірними масштабними розкраданнями бюджетних коштів на будівництві мостів і метро в Києві.
Ланцюжок виглядає досить логічним: придбавши цінне вапнякове родовище, чи та, чи інша структура фактично охопить повний цикл: видобуток сировини – виробництво будматеріалів – мільярдні підряди на будівництво – засвоєння коштів з бюджету країни. От тільки кінцеві вигодонабувачі при цьому можуть дбати зовсім не про українські національні інтереси.
Чи зацікавив кейс Мар’янського родовища компетентні органи у сфері нацбезпеки?
Аби упевнитись, чи не дістанеться цінна ділянка компанії, яка може бути пов’язана з країною-агресоркою, "СтопКор" підготував відповідний запит до РНБО. Наразі чекатимемо на відповідь і слідкуватимемо за подальшим перебігом подій.
Оновлено. Редакція "СтопКору" отримала досить лаконічну відповідь за підписом заступника керівника служби забезпечення доступу до публічної інформації та зв’язків із ЗМІ апарату РНБО В. Москаленка. Як зазначається в документі, створення публічної інформації з питань нашого запиту не належить до повноважень Ради нацбезпеки і оборони України та її Апарату, визначених Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України" і Положенням про Апарат Ради національної безпеки і оборони України, затвердженим Указом Президента України від 14 жовтня 2005 року №1446.
Нагадаємо, видобуток копалин і виробництво цементу – одна з найважливіших галузей економіки, особливо в умовах війни й повоєнної відбудови інфраструктури. На цьому тлі країна-агресорка продовжує "полювання" на український видобувний і будівельний бізнес.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
