Нас часто питають, чи не пропав у нас апетит до розширення бізнесу через війну та масштабні російські атаки на торговельну й логістичну інфраструктуру. Ні, не пропав. У 2026-му наші компанії придбали мережу магазинів "Коло", а у 2025-му – виробника прального порошку "Ушастый нянь" (зараз – бренд "Вухастик").
Сьогодні в групі TERWIN, мережах EVA та VARUS працюють майже 30 000 людей, а річний обсяг продажів сягає 100 млрд грн. Зупинятися ми не збираємося. Розповім, що розглядаємо для придбання, які плани маємо щодо виробника "Моршинської" і як трансформували наш проєкт із будівництва 1 млн квадратних метрів логістичних комплексів.
Купівля "Коло", стратегія розвитку EVA та VARUS
Скільки ми заплатили за "Коло", поки розкрити не можу – у нас підписана угода про нерозголошення. Скажу лише, що угода була ринкова.
Ми багато часу намагалися розбудовувати малий формат і вважаємо, що він цікавий. У "Коло" велика кількість магазинів у Києві – 250–260. А українська столиця, як завжди, – цікавий регіон. Тому ми й боролися за "Коло".
Мережа "Коло" не була збиткова, але близька до нуля. Поки що ми нічого там не змінювали. Після посилення великих атак ми повністю сконцентровані на відновленні. Потім уже будуть зміни: впровадимо додаткові електронні системи, які дозволять економити на витратах.
Чи плануємо купувати ще мережі в ритейлі? Так. Ми не закінчили наші поглинання і будемо далі розглядати мережі.
Багато хто в ритейлі зараз готовий продавати. Для нас насамперед важливі локації – вони повинні бути якісними. Кожну мережу треба дивитися окремо. Деяким ми відмовляємо, бо вони не підходять за форматами, тобто за квадратними метрами торговельних площ. Такі мережі відкривалися, де заманеться, де дешевше, тому розташовані не в дуже хороших місцях і не мають достатнього обсягу продажів на один квадратний метр. А це для нас дуже важливо.
Якщо в компанії є 70% непоганих локацій – ми готові розглядати. Якщо хороших локацій менше половини – не розглядаємо. Зараз ми сконцентровані на розвитку Києва, Одеси, можливо, інших додаткових регіонів. Розглядатимемо всі можливості.
Що стосується EVA та VARUS, тут ми продовжуємо розширюватися. EVA відкриває магазини щомісяця. У 2026 році дотримуємось темпу, взятого у 2024–2025 роках, – це близько 60 нових торгових точок за рік. З січня до жовтня вже відкрито 52. Сьогодні EVA має понад 1100 магазинів.
VARUS теж відкриває дуже багато: з початку року мережа відкрила 12 супермаркетів. Відкриття кожного нового магазину – це не просто ще одна точка на мапі, а мільярдні інвестиції в економіку України, десятки тисяч квадратних метрів на рік.
Деякі ритейлери розповідають, що нібито ми маємо намір купити Prostor, щоб розширити мережу EVA. Такої цілі немає. Це нормальна компанія, яка пережила велику кризу раніше за всіх, – у них були влучання у склади. Наше співчуття колегам.
Щодо складської логістики: ми дробимо наші склади. Вони в нас по всій країні, і з одного складу ми робимо п’ять. Якщо було 10 складів, то їх буде 30–50.
У нас також були невеликі склади в Польщі – до 10 000 кв. м. Зараз їх збільшуватимемо, можливо, до 20 000–30 000 кв. м. Ще обраховуємо. Склади в Україні подорожчали й коштують сьогодні на рівні Польщі.
Ми працюємо разом із Валерієм Кіптиком. Я відповідаю за розвиток логістичного напрямку і повністю за ритейл, а Валерій – за дистрибуцію і нашу спільну нерухомість.
Будувати не можна чекати. Як війна змінила плани WinHub
WinHub планує залучити близько $1 млрд інвестицій у мережу логістичних парків до 2032 року. Ми розробили величезну модель, яка побудує мільйон метрів. Але ми не можемо розбудувати склади тут і зараз. Тому, поки війна, робитимемо земельні роботи, бетонну основу і все те, що не можна знищити. І чекатимемо свого часу. Будемо отримувати дозвільну документацію, проєктувати, виконувати підготовчі роботи та підводити зовнішні мережі.
Як ми переконуємо іноземних інвесторів вкладати кошти в Україну під час війни? Чинників кілька. Насамперед – довіра. Потім – можливості, які є на ринку.
Ми бачимо, що в Україні знищені практично всі склади класу А. І це унікальна можливість для інвесторів. Але будувати склади сьогодні важко. Майже неможливо, бо їх тут же знесуть.
Тому ми розбудували проєкт, який назвали "Швидкий старт": разом з інвесторами купуємо землю, готуємо дозвільні документи тощо. І вже коли буде нагода, зможемо одними з перших розбудувати близько мільйона квадратних метрів. Таким чином скорочуємо час на майбутнє будівництво.
До 2032 року плануємо близько п’яти логістичних парків. Деякі наші об’єкти вже мають військове страхування, але ми не хочемо занурювати своїх інвесторів, страхові компанії, банки в такий величезний ризик, який є зараз. Ми ж беремо гроші, щоб разом із партнерами отримувати прибуток, а не щоб "роздягати" страхові компанії.
Є й конкретні результати. На початку листопада ми отримали дозвіл на будівництво логістичного парку WINHUB KYIV AIRPORT у Бориспільському районі. Загальна площа майбутнього комплексу – близько 160 000 кв. м.
Документи подавали через електронну систему ЄДЕССБ. Дозвіл отримали лише за дев’ять днів, хоча раніше такі процедури могли тривати кілька місяців. Для мене це несподіваний приклад ефективної роботи державних органів, зокрема Державної інспекції архітектури та містобудування.
Крім того, за останній місяць ми придбали ще кілька земельних ділянок: 4,5 га в Бориспільському районі та 16 га – у Бучанському. Це частина нашої стратегії формування земельного банку під будівництво 1 млн кв. м складів класу А.
Боротьба за "Моршинську"
Наша компанія брала участь у конкурсі АРМА з управління активами IDS Group, але переможцем стала інша компанія.
Коли ми вирішили брати участь, то ставили перед собою завдання – зробити так, щоб актив був збережений і дійшов до аукціону Prozorro з приватизації в повному складі. Щоб його не розграбували до конкурсу. Ми знаємо, що ці активи вже п’ять років готуються до продажу, йдуть суди. Тому, коли для "Моршинської" почали шукати управителя, ми взяли участь у конкурсі.
Ми не приховуємо: нам цікаво в майбутньому придбати цей актив на відкритому аукціоні – так само, як це було з "Вінницяпобутхімом". Там ми спочатку відновили виробництво як управитель, держбюджет за період управління отримав майже 100 млн грн, а на аукціоні Prozorro держава отримала 608 млн грн – вдвічі більше за стартову ціну. Саме таку модель ми вважаємо чесною: спочатку зберегти актив, потім конкурувати за нього на відкритих торгах нарівні з усіма.
Переміг Пріорітас, який дав меншу ціну. Для нас це не про збереження активу. Я був би радий програти будь-якому системному бізнесу, який хоче зберегти важливий для України актив. Але як є.
У нашій групі компаній 30 000 працівників, 100 млрд грн обсягів продажів, є виробництво, ритейл, дистрибуція. Ми максимально прозорі. І ми весь час бачимо слабкість управління економічним блоком із боку держави. Не можна розбазарювати державне майно, яке має приносити максимальну користь Україні, та передавати стратегічні активи в управління непрофесійним командам.
Від інших гравців ринку можна почути версію, що приватизацію IDS Group спеціально затягують, щоб бізнес урешті-решт повернувся до російських власників. Я скажу так: основна ціль АРМА і держави – передати підсанкційні активи до Prozorro і продати на відкритому аукціоні, залучати українських та іноземних інвесторів на такі великі угоди, як "Моршинська" та інші. Це була основна місія державного АРМА. Якщо хтось бачить щось інше – окей, це його бачення.
Держава повинна максимально швидко продавати великі підприємства бізнесу, отримуючи за це кошти до державного бюджету, а в майбутньому – ще й податкові надходження від діяльності цих підприємств. Це єдиний ефективний шлях боротьби з корупцією.
У нас дуже багато російських активів, які взагалі не використовуються ані бізнесом, ані державою. Якби держава розпродала всі російські підсанкційні активи, то могла б закрити дефіцит бюджету. Але держава намагається віддати їх комусь в оренду за копійки. І найчастіше це відповідає інтересам колишніх власників. Адже лише продаж активу може порушити їхні інтереси, тоді як передання в оренду, навпаки, їм на руку.
Державі варто сфокусуватися на тому, щоб виставити "Моршинську" на великий відкритий і прозорий аукціон на Prozorro. Щодо конкурсу на управителя: ми вважаємо, що до його результатів є питання, і готові відстоювати свою позицію.
На жаль, навколо активів, які перебувають в управлінні АРМА, як і щодо багатьох державних підприємств, постійно виникають корупційні скандали та управлінські колапси.
Кожен актив повинен мати ефективного власника. Лише приватна форма власності та управління здатна забезпечити його повноцінний розвиток. Це потрібно зрозуміти раз і назавжди. Значна частина української корупції побудована саме на схемах управління державними активами. Саме на цьому свого часу сформувався і виріс старий український олігархат.
"Вінницяпобутхім": що далі
Наша AFINA Group придбала "Вінницяпобутхім" за 608 млн грн. Потужність заводу – близько 70 000 тонн порошкової продукції та 30 000 тонн рідкої продукції на рік.
Ми розвиваємо ті категорії товарів, для виробництва яких збудовано завод, а надалі розвиватимемо нові напрямки та категорії продукції. Працюємо над формуванням асортименту для виходу на європейські ринки: тривають перемовини з покупцями, а окремі постачання вже розпочались.
Вважаю цю угоду якісним прикладом співпраці з реалізації російських активів, де на відкритому конкурсі держава отримала максимально вигідну ціну.
За матеріалами інтерв’ю LIGA.net.
