Ось нарешті й прийшов час поговорити по суті — не в листуванні, не в кулуарах комісій, а в суді. 27 жовтня 2026 року суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В. постановив ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі №320/21474/26. Позивач — ПП "Науково-виробнича фірма "СКАЛА". Відповідачі — Київська міська рада та Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Тобто саме ті інституції, яким ми роками пояснювали, писали, доводили і нагадували: у Києві з 2011 року передбачений законом безоплатний дозвіл на порушення благоустрою підмінено власним винаходом — "контрольною карткою". Про це я детально писав у своєму попередньому блозі, і ось тепер це питання вперше по-справжньому стоїть перед судом.
Що саме оскаржують у суді
Позовні вимоги, перелічені в ухвалі, — це фактично повний перелік того, про що ГО "Захист Українського Народу" говорить роками:
- визнати протиправними та скасувати рішення Київради від 25.12.2008 №1051/1051 (Правила благоустрою міста Києва) та від 22.09.2011 №35/6251 — те саме, яким "дозвіл (ордер)" замінили "контрольною карткою";
- визнати протиправним і скасувати підпункт 5.42 пункту 5 Положення про Департамент територіального контролю міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 13.07.2023 №6870/6911;
- зобов'язати Департамент міського благоустрою видати підприємству саме дозвіл — не картку — на тимчасове порушення благоустрою по вулиці Митрополита Андрея Шептицького, 24 на час виконання земляних, будівельних та інших робіт.
Останній пункт я вважаю ключовим. Це вже не абстрактна суперечка про терміни. Це конкретне підприємство, конкретна адреса, конкретні роботи — і конкретна вимога: видайте документ, який передбачений законом, а не той, який колись вигадали в Київраді.
Що встановив суд на цьому етапі
Хочу бути чесним із читачами: ухвала про відкриття провадження — це ще не рішення по суті. Суд не визнав рішення Київради незаконними. Але він зафіксував кілька принципових речей:
- спір виник із публічно-правових відносин і належить до юрисдикції адміністративних судів (ст. 19 КАС України);
- позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 та 172 КАС України, підстав для залишення без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження немає;
- справу розглядатимуть за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними матеріалами, в електронній формі;
- відповідачам дано 15 днів на подання відзиву з усіма доказами. Якщо відзиву не буде без поважних причин — справу вирішать за наявними матеріалами.
Інакше кажучи, тепер Київраді та КМДА доведеться не відписуватися, а письмово і з доказами пояснити суду, на якій правовій підставі вже 15 років замість безоплатного дозволу, передбаченого статтею 26-1 Закону "Про благоустрій населених пунктів", у столиці діє інший документ. Перебіг справи кожен може відстежувати на офіційному вебпорталі суду.
Як ми сюди дійшли
Нагадаю хронологію, бо вона красномовніша за будь-які емоції.
У червні 2025 року Державна регуляторна служба за результатами позапланової перевірки склала акт і видала припис: припинити видачу контрольних карток. У серпні 2025-го ДРС внесла до Київради подання про скасування рішення №1051/1051. Ні припис, ні подання так і не виконано.
12 серпня 2026 року міський голова Віталій Кличко своєю резолюцією доручив розглянути звернення ГО "ЗУН" і довести його до відома профільних комісій — про це писав СтопКор. Ми оцінили цей крок позитивно, але одразу попередили: резолюція на папері — ще не рішення.
22 вересня 2026 року, рівно в день 15-річчя скандального рішення №35/6251, я виступив на засіданні комісії Київради з питань власності та регуляторної політики. Говорив прямо: депутати фактично бездіють, а нормативна база міста досі не приведена у відповідність до Конституції та законів.
Минув ще місяць. Рішення Київради — немає. Зате є ухвала суду. Як я й обіцяв у серпні: якщо для виконання закону доведеться звертатися до контролюючих органів, правоохоронців і суду — ми це робитимемо. Бізнес, якого ця система стосується напряму, тепер теж пішов цим шляхом.
Про "київЗраду" і так званих "депуТАТІВ"
Тепер — про те, що мене особливо обурює.
Окремі представники міської влади, яких у народі вже давно називають "київЗрадою", та окремі так звані обранці, яких кияни іронічно охрестили "депуТАТЯМИ", роками творять у столиці України що хочуть. Державний регулятор каже "припинити" — їм байдуже. Подання ДРС лежить без руху — їм байдуже. Громадська організація роками доводить порушення Конституції — байдуже. А замість виправлення пропонують проєкт, який переводить ту саму "контрольну картку" в ЦНАП і "Дію", ніби цифровізація здатна легалізувати те, що суперечить закону.
І найприкріше — за все це досі ніхто не поніс жодної відповідальності. За нашою оцінкою, через систему платного оформлення карток з бізнесу могло пройти до 400 млн грн. Лише за один липень 2025 року — вже після припису ДРС — видано 90 карток, укладено 165 договорів і отримано понад 4,2 млн грн.
Стаття 19 Конституції України одна для всіх: органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Винятку "для Києва" в ній немає.
Але рано чи пізно все це закінчиться. За порушення Конституції та законів України доведеться відповідати — політично, дисциплінарно, а якщо слідство встановить ознаки злочину, то й перед законом у повному обсязі. І безкарність, яку дехто в Київраді звик сприймати як норму, теж має свій строк дії. Як кажуть у народі: краще пізно, ніж ніколи.
Що далі
ГО "Захист Українського Народу" уважно стежитиме за цією справою і, за потреби, долучатиметься до неї всіма законними способами. Окремо ми й надалі вимагатимемо від Київради:
- не ухвалювати проєкт рішення №08/231-589/ПР про видачу "картки" через ЦНАП і "Дію";
- повернути в Правила благоустрою передбачений законом "дозвіл (ордер) на порушення благоустрою";
- затвердити порядок видачі дозволів відповідно до ст. 26-1 Закону "Про благоустрій населених пунктів" і постанови КМУ №870;
- забезпечити безоплатність видачі дозволів, як того вимагає закон;
- виконати припис і подання Державної регуляторної служби.
У депутатів Київради ще є шанс виправити порушення самостійно — до того, як це за них зробить суд. Але часу на "розгляд у робочому порядку" вже немає. П'ятнадцять років — більш ніж достатньо.
Ми вимагаємо лише одного: щоб у Києві закон був законом.
Слава Україні!
