Тема постраждалих від сексуального насильства - це тема № 1 для всіх видань, яка з моменту вторгнення залишається на плаву і досі, адже вона делікатна, закрита і вона шокує. І якщо раніше постраждалі від сексуального насильства замовчували свою біду, то з початком повномасштабного вторгнення все більше почали говорити про це.
Таку заяву зробила журналістка, ексначальниця пресслужби поліції Київщини та співавторка міжнародного проєкту "Зцілення невидимих ран" Ірина Ткач під час тренінгу на тему "Інтерв’ю з постраждалими від сексуального насильства. Як не порушити норми права чи закону", що відбувся у прессцентрі "СтопКор" 7 грудня.
Вона також поділилася досвідом спілкування з потерпілими та порадила, як краще підходити до підготовки матеріалу, який стосується жертв насильства.
"Якщо говорити відверто, то ми [журналісти] говоримо з постраждалими від сексуального насильства, щоб отримати матеріал і зробити з цього сюжет для телебачення, для ЗМІ, для наших іноземних видань і перш за все ми маємо думати з вами про результат", - розпочала спікерка.
Вона розповіла представникам медіа про часи, коли розпочався повномасштабний наступ, і вона та її колеги перебували в Києві та спілкувалися з постраждалими, але в жодної з них не брали інтерв'ю.
"Моя мета тут аби після кожного інтерв'ю з потерпілими у цих потерпілих залишалося бажання давати інтерв'ю і надалі - власне щоб ми не лишали по собі "спалену землю", - зазначила пані Ткач.
Колишня начальниця пресслужби столичної поліції розповіла, що після її звільнення з правоохоронних органів, вона разом з креативним продюсером Інгою Васюк запустили дві програми для жінок з допомоги постраждалим і не лише від сексуального насильства, а й для тих, хто потерпів від воєнних дій.
"Ми працюємо з ними в "полях", - відзначила жінка.
Пані Ірина зазначила, що тема постраждалих від сексуального насильства - це тема номер 1 для всіх видань, яка з моменту вторгнення залишається на плаву і досі, адже вона делікатна, закрита і вона шокує.
Більше того, жінки, яких зґвалтували - дуже закриті і до вторгнення вони взагалі не говорили, але за словами Ткач після - вони почали висловлюватись, "і це комерційна тема, яка збирає рейтинги".
Спікерка додала, що задача журналіста - знайти матеріал і найбільша проблема саме знайти постраждалу, та якщо ви знаєте адресу, контакт, прізвище та ім'я - то з цього щось можна буде зробити. Для представників медіа, які були присутні на заході було показане відео з інтерв’ю з однією з таких жінок.
"На відео ми показали жінку, яку записали під час евакуації людей коли Київщина була в окупації. Працюючи в поліції. Одна з евакуацій була в Броварському районі - два села Шевченкове та Перемога. За нашими даними дуже багато жінок саме з цих сіл були згвалтовані. І родичку жінки на відео згвалтували. Такі колони - це було джерело, де можна знайти потерпілих, які готові були говорити", - розповідає про ситуацію з жертвами сексуального насильства Ірина Ткач.
Вона продовжила: "Знайома цієї жінки спершу погодилась говорити, а потім відмовилась. У таких жінок є страх: не зуміли захистити родину, думка односельців, звинувачення самих себе. Спілкування було по телефону і тому розмова не вдалася. Якби була особиста - вдалося би".
Журналістка відкрила історію і другого відео, яке було зняте у селі Богданівка - там росіяни тричі зґвалтували жінку, вбили чоловіка та спалили будинок.
"Це було подружжя, вони мали дитину. Окупанти вбили навіть дитину. Окупанта вдалося встановити, він виявився одружений, з дитиною. Ми ніколи не зможемо усвідомити, що сталося з постраждалими", - зазначила співавторка міжнародного проєкту "Зцілення невидимих ран".
Проте, пані Ірина Ткач відкрила шокуючий факт – жертви насильства більше схильні відкритися журналістам, аніж поліції. Журналістка навела дані Офісу генпрокурора, згідно з якими було зафіксовано 236 випадків сексуального насильства. Вона додала, що багато жінок не зверталися ані в поліцію ані до журналістів, але всі ці жінки вони потребують розмови.
"Винні в цьому злочині мають бути покарані. І жінки, які пережили сексуальне насильство теж підсвідомо хочуть, щоб ці люди були покарані. І саме нам журналістам вони хочуть розказати, часто з закритим обличчям, але розказати і мати шанс, що історію буде почуто і що суспільство дізнається і що в майбутньому покарають. Одне з місць де можна знайти постраждалих - в поліції. Ми коли там працювали - ми допомагали журналістам. Бо розуміли важливість висвітлення цієї теми", - продовжила Ткач.
Колишня пресофіцерка додала, що головними джерелами в таких випадках для журналістів є:
- евакуація, гарячий слід;
- поліцейські;
- журналісти, які виїжджали на місце подій.
"Необхідність говорити є в кожної з потерпілих. А от те що їм потрібно про це говорити - це треба говорити 100%. Що світ має знати, злочинці мають бути покарані. Наша задача - це все писати з першого моменту, а вже потім запитувати чи можна оприлюднювати чи ні", - додала спікерка.
Вона відзначила і те, що глядач та читач хоче деталей - як це було, що з нею робили, хто що куди засовував та який результат і це власна психологічна готовність журналіста говорити про насильство прямою мовою.
"Але не впускайте можливість та якщо вже працюєте в полях - розговоріть людину, не травмуйте, а розговоріть", - заявила пані Ірина та відмітила, що з кожної героїні, яка погодилась говорити з журналістам, варто взяти письмовий дозвіл на те, щоб ЗМІ могли опублікувати ці матеріали.
Тож, у висновках вона порадила журналістам: "шукайте потерпілих, знайшовши їх - готуйте до бесіди, отримуйте максимум від того що є і якщо ви зробите гарний матеріал, людина вам буде вдячна. Як вийти на контакт з постраждалими. Краще це робити особисто. Необхідність говорити - є у кожної з потерпілих, хоч можливо й не одразу. Але їм треба сказати навіщо вони це роблять - світ має знати, злочинці мають бути покарані. Приклад дівчини з деокупованого села на Київщині. Вона мало розповіла, але без неї про цю історію розповісти було би неможливо".
Ініціатором та співорганізатором тренінгу для медійників стала шеф-редакторка інформаційного порталу "СтопКор" Марина Тітова.
Як повідомлялось раніше, 7 грудня, у пресцентрі "СтопКор", в рамках тренінгу для представників медіа надали членкиня комісії з журналістської етики і перша секретарка Національної спілки журналістів України Ліна Кущ та директорка з комунікацій ГО "СЕМА Україна", громадська журналістка Людмила Гусейнова розповіли представникам медіа про те, як важливо поважати приватне життя людини, про яку йдеться у матеріалі – особливо, коли це стосується жертв сексуального насильства.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
