Бахмут на Донеччині – вже декілька місяців найгарячіша ділянка фронту. Щодня в оперативних зведеннях повідомлення про купу "200-х" і "300-х" окупантів на цьому напрямку змінюються новинами про чергові спроби масованих ворожих атак. Куди рф прокладає собі шлях по тілах власних солдатів? І чи справді саме під Бахмутом вирішується доля цієї війни?
Бахмут, який окупанти за радянською звичкою звуть Артемівськом, – адміністративний центр міської громади та району на Донеччині, розташований за 3 км від автостради E40М03 (Київ – Харків – Довжанський) та за 89 км на північний схід від окупованого Донецька.
Місто прорізає річка Бахмутка, а у межах Бахмут-Торецької височини пролягає ціла низка кар’єрів, плато і відвалів – з огляду на рельєф, ця місцевість є важливим укріпрайоном ЗСУ.
Нині поля навколо Бахмута всіяні заповненими брудною водою окопами, руїнами колишніх сіл та тілами різномастих російських солдатів – від "народних міліціонерів Л/ДНР" і зеків з ПВК "Вагнер" до кадрових військових елітних підрозділів.
"Це нагадує мені ситуацію Першої світової війни. Росіяни посилають хвилю за хвилею проти [укріплених] українських позицій. Треба визнати, що втрати з обох сторін конфлікту величезні", – коментує полковник ЗСУ у відставці, військовий експерт Сергій Грабський.
Виснажлива шестимісячна боротьба за місто на Донбасі сягає своєї кульмінації: чому її результат надзвичайно важливий для обох сторін? І чому саме Бахмут?
Бахмут є ключем до логістики ЗСУ на Донбасі: захоплення цього транспортного вузла дозволило б росіянам загрожувати іншим українським укріпленням вздовж лінії зіткнення та у перспективі сформувати терен для майбутніх наступів, вважає аналітик, позаштатний спеціаліст з фактчекінгу кафедри політичної історії Гельсінкського університету Джон Хелін.
"Місто Бахмут є важливим перехрестям, через яке проходять головні артерії північного Донецька, а головне – траса М03 у напрямку Слов’янська. Крім того, з міста на південь через Майорськ пролягає залізниця до Луганська та рф. Це означає, що захоплення міста та околиць, особливо Сєвєродонецької дороги, може допомогти російській логістиці в цьому районі та робить місто хорошим плацдармом для майбутніх наступів на Слов’янськ", – зазначає Хелін.
Він також припускає, що атаки Бахмута є частиною "грандіозної" російської ідеї з оточення опорних пунктів ЗСУ вздовж усієї лінії зіткнення на Донбасі.
Проте з динаміки просування ворога за пів року вже зрозуміло, що окупантам не вистачить сил і ресурсів для реалізації цього задуму. А отже, жодних стратегічних переваг ця битва їм не дає. Та, попри колосальні втрати, загарбники продовжують уперто штурмувати місто-фортецю. І на це є ще декілька не таких очевидних причин.
Причина 1: пропаганда. Путін планує представити "взяття Бахмуту", як велику перемогу, покликану виправдати загальну мобілізацію в рф.
Таку думку висловив військовий експерт Олег Жданов в етері на своєму ютуб-каналі.
"Я думаю, що росіяни розуміють, що Бахмут для них – це глухий кут, але цього не розуміють у кремлі. Путін стверджує, що все йде за планом, та продовжує наполягати на перемогах. Йому потрібна одна перемога, і ціна йому не важлива. І якщо вони візьмуть це місто, у чому я сумніваюсь, то вони це покажуть це, як "взяття" Берліна під час Другої світової війни. Це буде фурор, на якому путін спробує підняти моральний дух нації та запустити нову хвилю мобілізації, мовляв – от вони вже перемагають", – підкреслив Жданов.
У цьому контексті, вважає експерт, путін не рахуватиметься з кількістю втрат у лавах свого війська: "Це як Жуков брав Берлін – поклав 200 тисяч, та по трупах Червона армія перейшла висоти. Той самий метод".
Причина 2: гроші та особистий рейтинг Пригожина. Захоплення Бахмута має стати "персональною перемогою" власника ПВК "Вагнера".
Таку гіпотезу озвучив у коментарі CBS News ветеран ЗСУ Сергій Грабський. Він зауважує, що саме "оркестру Вагнера", ймовірно, у кремлі доручили взяти Бахмут, і це принесе Пригожину суттєву фінансову винагороду – незалежно від кількості "гарматного м’яса", яке він покладе в ході боїв.
"Пригожин має зіграти свою роль і довести, що він є важливою складовою російської військової машини. Єдина ділянка довгої лінії фронту на Донбасі, де рф, здається, має спроможність перейти в наступ, – район Бахмута, і для "Вагнера" важливо забезпечити тут путіну успіх на полі бою", – наголосив Грабський.
Причина 3: "Донецький гамбіт". Російське командування свідомо "жертвує" боєздатними підрозділами біля Бахмута, аби потягнути час і відкрити "другий фронт" на іншій ділянці.
Розігріте імперською пропагандою російське суспільство прагне української крові й "великих перемог", які б перекреслили ганебні провали на Харківщині й Херсонщині, але армія рф наразі нездатна їх здобути. Тому російська верхівка намагається перевести війну в затяжну стадію, аби пізніше накопичити резерви й відкрити "другий фронт" на півночі, припускає військовий журналіст, волонтер Роман Бочкала.
"Принципово стратегічного військового сенсу для армії рф це героїчне місто (Бахмут – ред.) не має. Мета окупантів у цій тривалій атаці полягає в іншому: зв’язати на цьому відтинку велику кількість українських сил та стримати ЗСУ від контрнаступу на Луганщині й, можливо, на інших ділянках Донбасу. Відступ з Харківщини й втрата Лиману стали шоком для росіян. І тепер вони намагаються, як у футболі, нав’язати свою гру, щоб виграти час, накопичити сили й піти в контрнаступ", – вважає репортер.
Втім, у ЗСУ – власні плани на цей рахунок. І, як зазначив радник ОП Олексій Арестович, Бахмут навпаки може стати своєрідною "пасткою" для росіян.
"Ми ж їх теж напружуємо, і напружуємо більше. Бахмут – це пастка для них. Це для того, щоб вони витратили останню піхоту, яка в них є, або накопичену піхоту, живу силу, техніку тощо. Одна з цілей оборони – це створити сприятливі для наступу умови. Тому що наступати на супротивника, який зберігає наступальний потенціал, немає жодного сенсу. Ми його зараз просадимо, а потім усілякі чудеса можуть статися. Зачекаємо", – заспокоює Арестович.
Наразі ж біля Бахмуту – стабільно важко. Що відбувається у цій гарячій точці і чи можливий кардинальний злам ситуації?
В останні декілька діб окупанти дещо сповільнили наступ в районі Бахмута. Ймовірна причина – брак артилерії, що не дозволяє ворогу підтримувати тактику "вогневого валу" та спонукає його до певної оперативної паузи, вважає військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
"Російське командування намагається вирішити проблему дефіциту снарядів в районі Бахмута. Особливо після того, як в Ірміно був знищений їх основний склад. Ця обставина не лише пригальмувала інтенсивність операцій російських окупаційних військ на північ і південь від Бахмута, але й дозволило ЗСУ провести низку дуже успішних контрнаступальних кидків із поверненням важливих позицій. ЗСУ зараз перехоплюють ініціативу в районі Бахмута, і головне – її не втратити", – наголошує аналітик.
Отже, ворог продовжує штурмові дії в районі Бахмута, хоча й з нижчою інтенсивністю та ефективністю. Не будучи в силах досягти стратегічної мети на східному фронті, російське командування не рахується з колосальними втратами на бахмутському відтинку, аби розв’язати низку тактичних, пропагандистських та особистих задач, спрямованих радше на внутрішнього російського "споживача".
Проте український бастіон тримається, розбиваючи російські плани вщент. Ситуація на передовій – усе ще надзвичайно складна і хитка, та з певними шансами для наших бійців на перехоплення ініціативи. Тож віримо в ЗСУ та тримаємо стрій!
Нагадаємо, нещодавно у мережі опублікували кадри з бахмутського відтинку фронту на Донеччині. Запис триває 1 хв. 20 с: протягом цього часу глядачі мають можливість потрапити безпосередньо в гущину бою.
Протистояння ЗСУ з ворогом, взяття окупантів у полон, захоплення цінних трофеїв та гарячі розслідування – підписуйтесь на канал "Стоп корупції" та дивіться ще більше вражаючих та яскравих відео!
