Наявність простроченого кредиту не позбавляє боржника законних прав. Представники колекторських компаній зобов’язані дотримуватися встановлених правил спілкування, а за погрози, нав’язливі дзвінки та розголошення персональних даних можуть понести відповідальність.
Після пропущеного платежу позичальники нерідко стикаються не лише з нагадуваннями про заборгованість, а й із психологічним тиском. Людині можуть багаторазово телефонувати протягом дня, надсилати повідомлення із залякуваннями або намагатися вплинути на неї через родичів і роботодавця. Про це пише Судово-юридична газета.
Водночас повноваження колекторів чітко обмежені законодавством.
Хто контролює діяльність колекторів
Правила врегулювання простроченої заборгованості визначає Закон України "Про споживче кредитування". Контроль за роботою колекторських компаній здійснює Національний банк України.
Компанії, які законно займаються стягненням боргів за споживчими кредитами, повинні бути внесені до спеціального реєстру НБУ.
Що дозволено робити колекторам
Представники колекторської компанії можуть повідомляти позичальнику про наявність простроченої заборгованості та пропонувати добровільно її погасити.
Для зв’язку вони можуть використовувати:
- телефонні дзвінки;
- SMS-повідомлення;
- електронну пошту;
- інші дозволені законодавством канали комунікації.
Під час першого спілкування представник компанії має повідомити своє ім’я та прізвище, назву організації, кредитора, в інтересах якого він діє, а також розмір простроченого боргу.
Позичальник також може вимагати надати документи, які підтверджують право конкретної компанії займатися врегулюванням його заборгованості.
Як перевірити, чи законно працює компанія
Отримавши дзвінок із вимогою повернути кредит, варто насамперед попросити співрозмовника назвати повну назву організації.
Після цього інформацію можна перевірити у відкритому Реєстрі колекторських компаній на сайті Національного банку. Це допоможе з’ясувати, чи справді особа представляє офіційно зареєстровану компанію, а не лише видає себе за колектора.
Які дії колекторів заборонені
Представники компаній не мають права:
- погрожувати боржнику або його близьким фізичною розправою;
- залякувати арештом майна, якщо немає відповідного рішення суду;
- погрожувати кримінальною відповідальністю виключно через непогашений кредит;
- видавати себе за поліцейських, прокурорів, суддів або виконавців;
- надсилати підроблені повістки та інші документи, оформлені як офіційні;
- принижувати честь і гідність людини;
- чинити психологічний тиск або вводити боржника в оману щодо наслідків несплати.
Коли та як часто можуть телефонувати
Колекторам заборонено контактувати з людиною у період із 20:00 до 09:00.
Також без окремої згоди боржника вони не можуть самостійно ініціювати спілкування більше двох разів протягом однієї доби.
Таким чином, численні дзвінки та повідомлення впродовж дня можуть свідчити про порушення встановлених правил.
Чи дозволено телефонувати родичам і роботодавцю
Використовувати близьких, друзів, сусідів або колег боржника як інструмент тиску заборонено, якщо вони не давали згоди на таку взаємодію.
Дзвінки третім особам можуть порушувати не лише правила врегулювання простроченої заборгованості, а й вимоги законодавства щодо захисту персональних даних.
Під час першої розмови третя особа може вимагати припинити використання її контактної інформації. Після такої вимоги колекторська компанія не повинна надалі з нею зв’язуватися.
Чи можуть колектори арештувати майно або рахунки
Колекторські компанії не уповноважені:
- накладати арешт на квартиру, автомобіль чи інше майно;
- блокувати банківські рахунки;
- проводити опис майна;
- виселяти боржника з житла;
- порушувати кримінальні провадження.
Такі заходи можуть застосовуватися лише у передбаченому законом порядку. Зокрема, арешт майна або коштів можливий на підставі відповідних рішень і в межах виконавчого провадження, яке здійснює державний або приватний виконавець.
Тому заяви про нібито негайний приїзд поліції, вже накладений арешт або відкриття кримінальної справи часто використовують лише для залякування боржника.
Як діяти у разі порушень
Якщо колектори застосовують незаконні методи, необхідно зафіксувати докази. Це можуть бути:
- аудіозаписи розмов;
- SMS-повідомлення;
- скриншоти листування;
- фотографії отриманих листів;
- дані з журналу телефонних викликів.
Після цього можна подати звернення до Національного банку України. Регулятор має право перевіряти діяльність колекторських компаній, застосовувати до них заходи впливу, накладати штрафи та виключати порушників з офіційного реєстру.
Якщо представники компанії погрожують насильством, незаконно вимагають кошти або поширюють конфіденційну інформацію, необхідно також звернутися до поліції.
Нагадаємо, українцям можуть відмовити у виїзді за кордон лише за наявності законних підстав: судових рішень, розшуку, невиконаних зобов’язань або відсутності необхідних документів. Водночас кредит у банку, іпотека, купівля товарів у розстрочку чи лікарняний не впливають на право громадянина перетнути державний кордон.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
