Кар'єра проректорки Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ) Інни Костирі виглядає бездоганно на папері: докторський ступінь, керівні посади в кількох установах, депутатські амбіції. Втім, деталі цієї біографії, які вдалося встановити журналістам, більше нагадують сюжет для підручника з академічної недоброчесності, ніж історію успіху.
Детальніше – у сюжеті Галини Капустинської для "Стоп Корупції ТБ", який вийде вже сьогодні о 19:00 і буде доступний за посиланням.
Дисертація на 360 сторінок — і половина чужа?
У 2017 році журналістка Тетяна Пархоменко детально проаналізувала докторську дисертацію Інни Костирі і виявила разючі цифри: із 360 сторінок основної частини роботи 190 виявилися запозиченими без належних посилань, а майже 90 сторінок із цього масиву фактично збігалися з іншими джерелами дослівно. Про це йшлося у публікації на "Українській правді. Життя".
Проблема виявилася не поодинокою: третина кандидатської дисертації Костирі також містила запозичений текст. Обидві роботи захищалися під керівництвом одного й того самого наукового керівника — Віктора Андрущенка, що ставить питання не лише до самої здобувачки, а й до якості наукового супроводу як такого.
Найпоказовіший момент цієї історії — фінал. У 2016 році, вже після того, як технічно існувала можливість перевірити текст на плагіат, Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки затвердила Костирі ступінь доктора політичних наук.
Редакція направила офіційний запит до МОН і отримала відповідь, згідно з якою міністерство після змін до законодавства втратило право переглядати рішення про присудження наукових ступенів. У МОН також повідомили, що перевірка фактів, викладених у публікації Тетяни Пархоменко, не проводилася, а звернень щодо текстових запозичень у докторській дисертації Костирі до міністерства не надходило. Рішення спеціалізованої вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова про присудження їй ступеня доктора політичних наук за спеціальністю 23.00.03 "Політична культура та ідеологія", затверджене наказом МОН від 29 вересня 2016 року № 1166, залишається чинним.
Таким чином, перевіряти наявність плагіату, за логікою відомства, має "колегіальний орган самого закладу освіти" — тобто, спрощено кажучи, той-таки університет, у якому Костиря обіймає керівні посади.
"Права рука" Поплавського в Палаці "Україна"
У 2014 році Костиря несподівано очолила Національний палац мистецтв "Україна" на посаді генеральної директорки. Медіа тоді прямо писали, що призначення активно лобіював Михайло Поплавський, а Костирю називали його "правою рукою".
На посаді вона протрималася недовго: вже в липні того ж року її звільнили, а фінансово-господарську діяльність підприємства почали перевіряти. Костиря двічі намагалася оскаржити своє відсторонення в суді — в адміністративному та цивільному порядку. В адміністративному провадженні їй відмовили, оскільки суд визначив спір як трудовий, а не публічно-службовий; у цивільній справі провадження відкрили і призначили розгляд.
За даними медіа, впливу на роботу Палацу зазнав не лише Поплавський: фактичним куратором установи називали й чоловіка Костирі — Бориса Новожилова.
Безкоштовний концерт і "агітаційний" виборчий трюк
У 2019 році Костиря балотувалася до Верховної Ради як самовисуванка. У Фастові на підтримку її кампанії організували безкоштовний концерт за участю Олега Винника та Михайла Поплавського. Видання hromadske тоді прямо назвало захід агітаційним: на ньому була присутня символіка й повітряні кульки Аграрної партії, зі сцени лунали політичні заяви, а артисти фотографувалися з кандидаткою.
Статки: квартира на Печерську, земля і борг банку
Майновий стан родини Костирі теж викликає запитання. У Києві, на Печерську, їй належить квартира площею 122 квадратні метри, придбана у 2012 році орієнтовною вартістю 300 тисяч доларів, а також машиномісце в тому ж будинку.
У Кіровоградській області в її власності — чотири земельні ділянки загальною площею понад 8 гектарів.
Донька Костирі, Уляна, у соцмережах регулярно демонструє подорожі Європою й брендові речі — зокрема піджак Gucci вартістю понад 3 тисячі доларів. Офіційно жодного зареєстрованого майна вона не має, проте є засновницею благодійного гольф-турніру, чемпіонкою України з гольфу і часто відпочиває у Швейцарії, Франції та Іспанії.
За даними YouControl, у власності Костирі також зареєстровано BMW 520D 2024 року випуску.
Чоловік Костирі, Борис Новожилов, володіє будинком площею 361 квадратний метр у Гостомелі, квартирою в Києві та гаражним боксом — переважна частина цього майна також отримана за договорами дарування.
При цьому у 2023 році "Універсал Банк" подав на Костирю до суду з вимогою стягнути заборгованість у розмірі понад 11,5 тисячі доларів.
Каблучка за 700 тисяч євро та годинник за 300 тисяч
Аналіз 26 публічних фотографій Костирі з соцмереж, на яких журналісти спробували ідентифікувати бренди речей та їхню орієнтовну вартість, дає доволі промовисту статистику. На знімках неодноразово з'являється одна й та сама каблучка Graff, орієнтовна вартість якої за зовнішньою схожістю оцінюється у 700 тисяч євро, — вона видна щонайменше на дев'яти кадрах із двадцяти шести.
Тричі на фото трапляється годинник Rolex орієнтовною вартістю 300 тисяч євро. Серед інших предметів — катер (орієнтовно €800 тисяч), Bentley (орієнтовно €240 тисяч), шуба орієнтовною вартістю €30 тисяч, сережки Cartier вартістю від €100 до €250 тисяч залежно від кадру, жакет Dior за 5 тисяч доларів, срібна сумка того ж бренду майже за 4 тисячі доларів та шарф Hermès.
Навіть найскромніший образ із проаналізованої добірки — блуза й спідниця орієнтовною вартістю кілька тисяч євро — перевищує місячну зарплату не одного українського науковця. Судячи із соцмереж, для проректорки такий рівень витрат виглядає буденним.
Що відповіли в КНУКіМ
Редакція звернулася по офіційний коментар безпосередньо до КНУКіМ. На території закладу журналістів зустрів представник університету, який запевнив, що приховувати нічого не збирається і готовий відповісти на всі запитання.
За його словами, станом на момент розмови Костиря вже офіційно не працює в університеті: "Пані Інна наразі не працює в університеті. У неї закінчився 19 серпня наказ, по якому вона була призначена, і далі вона не продовжувала свої правовідносини з університетом".
На запитання, чи перебувала Костиря взагалі на території України, поки формально обіймала посаду, представник закладу дав ухильну відповідь: "Важко сказати, де вона була — чи в Україні, чи поза межами України... Якщо вона здійснює цю діяльність, це не факт, що вона має бути в університеті... Консультування вона могла робити онлайн".
Простими словами: посада існувала, наказ був виданий, зарплата, вочевидь, теж нараховувалася, а от де фізично перебувала завідувачка кафедри — університет офіційно уточнити не може.
Окрім усного спілкування, редакція направила до КНУКіМ офіційний письмовий запит на публічну інформацію. 11 вересня 2026 року на нього надійшла відповідь — утім, не по суті. У ній ідеться, що "у зв'язку з необхідністю збору та обробки запитуваної інформації, розгляд цього запиту потребує подовження строку його опрацювання у порядку, передбаченому частиною 4 статті 20 Закону України 'Про доступ до публічної інформації'".
Формально університет діє в межах закону: подовжити строк розгляду запиту дозволяється, якщо потрібно опрацювати великий обсяг інформації. Однак варто нагадати, що представник закладу під час особистої розмови запевняв, що приховувати нічого немає й усі документи буде надано вчасно. На практиці ж "вчасно" обернулося максимально можливим за законом строком очікування. Редакція чекає на змістовну відповідь і оприлюднить її, щойно отримає.
Що це означає юридично
Підсумовуючи встановлені факти: можливий плагіат у науковій роботі, перевірку якого міністерство, за власними ж правилами, не проводило і проводити не має повноважень. Соцмережі, які демонструють статки, що за орієнтовними оцінками сягають сотень мільйонів гривень у перерахунку на вартість речей. Офіційні відповіді, які пояснюють усе, крім суті поставлених запитань. І посада проректорки, яка попри всі перелічені обставини роками залишалася незмінною.
За даними наших джерел, з початку повномасштабного вторгнення пані Костиря сумарно перебувала поза межами України 3 роки 9 місяців, продовжуючи при цьому перебувати у трудових відносинах із КНУКіМ.
Якщо факти безпідставного нарахування заробітної плати за час фактичної відсутності на робочому місці підтвердяться, дії посадовців університету та самої викладачки потенційно можуть підпадати під кваліфікацію за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
