Переважна більшість (89%) українців очікують від Заходу закриття неба над Україною. Проте майже половина підозрює, що НАТО не піде на цей крок. Хоча встановлення безпольотної зони та військова допомога є пріоритетами для нашої країни.
Закриття неба над Україною є зараз найбільш потрібною допомогою з боку наших зарубіжних партнерів, зокрема — НАТО. Так вважають 89% українців. Про це свідчить опитування, проведене групою «Рейтинг». 47% українців чекають від наших зарубіжних партнерів надання Україні зброї.
Кожен пʼятий українець сподівається, що НАТО прийме рішення про закриття неба над Україною найближчим часом, 31% вважають, що це рішення буде прийнято пізніше. Утім, 43% опитаних підозрюють, що НАТО не піде на цей крок.
Серед причин, чому НАТО не хоче закривати небо над Україною, головною українці вважають страх війни з Росією — таку думку висловили 79% опитаних. Ще 12% вважають, що НАТО не хоче зіпсувати з Росією відносини. 90% виступили за те, щоб Україна і далі тиснула на зарубіжних партнерів із метою закриття неба. Лише 7% цього не хочуть.
Загалом, українці найкраще оцінюють дипломатичну підтримку з боку зарубіжних партнерів.
48% вважає її цілком або скоріше достатньою. Гуманітарну допомогу вважають цілком або скоріше достатньою 47%, фінансування — 39%, економічні санкції — 33%. А от військової допомоги, на думку українців, суттєво бракує: цілком достатньою її вважають 7%, скоріше достатньою — 22%, у той час як зовсім чи скоріше недостатньою — 66% опитаних.
Отже, українці добре обізнані з підтримкою, яку нам надають західні партнери — як на рівні держав, так і на рівні компаній, громадських організацій, простих громадян. Ми не лише знаємо про цю підтримку, але й цінуємо її, вдячні за неї.
Проте закриття неба та військова допомога є для нас пріоритетами.
Цей пріоритет — не примха української влади чи українських громадян. Він виходить із того типу війни, який нав’язує нам сьогодні ворог. Росія зрозуміла, що отримала гідну відсіч від наших Збройних сил, територіальної оборони та навіть пересічних громадян. Вона зрозуміла, що бліцкригу не вийшло, а війська завʼязли в Україні без особливих перспектив військового успіху. Тому Росія бʼє по найдорожчому та найціннішому — життях мирних громадян, жінок, дітей — скидаючи бомби та ракети на житлові квартали, школи, лікарні.
Учорашня трагедія у Маріуполі, коли внаслідок атаки був зруйнований пологовий будинок, не залишає найменших сумнівів: українців намагаються залякати, зломити дух і сили чинити спротив. А якщо не вийде — знищити.
Саме тому закриття неба та допомога літаками та засобами протиповітряної оборони для нас сьогодні — пріоритет.
Це — найважливіша та найпотрібніша допомога. Українці, як свідчить опитування, ознайомлені із побоюваннями партнерів, з озвученими причинами їхніх коливань. Але українці не приймуть такої позиції партнерів. На кону — людські життя. Життя українських жінок, дітей, стареньких. Які ми втрачаємо щодня. І для наших людей ці коливання партнерів виглядають як елементарне боягузтво, брак волі та людяності.
Поки тривають переговори та роздуми про те, як допомогти Україні в межах поточних зобовʼязань і міжнародних правил — тут, в Україні, гинуть мирні люди, руйнується цивільна інфраструктура. Путінський режим повною мірою довів свій нелюдський характер. І протиставити йому можна лише рішучість, одностайність і сміливість Заходу та всього цивілізованого світу.
Завдяки популярному фільмові заклик «Не дивитися вгору!» (Don’t look up!) став символом політичної нерішучості та ігнорування надважливих загроз. Ми живемо не у фільмі. І політикам у всьому світі цей заклик точно не пасуватиме. Ми, українці, дивимося вгору. Хоча звідти на нас летить смерть. Час уже подивитися туди і всьому цивілізованому світові.
За матеріалами пресслужби ГІ "Права справа"
