Масштабний план відродження Маріуполя після деокупації презентував мер Маріуполя Вадим Бойченко на Європейському Альянсі міст та регіонів для відбудови України і на Саміті Університету міста майбутнього у Франції. Проєкти реалізовуватиметься за співробітництва між державними, приватними суб'єктами та громадянським суспільством із залученням європейських партнерів.
Маріуполь – це найбільша трагедія України. За два місяця війни перспективне місто перетворилося на місто руїн та загибелі десятки тисяч мирних людей. Під окупацією було знищено 90% критичної інфраструктури міста, зруйновано 50% багатоквартирних та 40% приватних будинків. Сотні тисяч маріупольців були змушені покинути рідне місто.
Наразі муніципалітет Маріуполя працює над Планом відродження міста після деокупації "Mariupol Reborn". Це наймасштабніший План відбудови з часів Другої Світової війни. Для цього вивчається провідний досвід європейських країн.
"Реалізація Плану "Mariupol Reborn" - виклик для всього світу. Це відновлення Маріуполя з руїн, будівництво міста з новим простором, моделлю економічного розвитку та майстер-планом. Він може стати унікальним містом - вітриною інноваціних рішень та найкращих практик. Таку історію відродження Маріуполя та консолідації світу ми можемо написати разом. Дякую тим, хто доєднається до нас на шляху повернення життя українському місту", - заявив Вадим Бойченко.
Концепції відродженого Маріуполя представили 4 команди архітекторів. Фінансову підтримку в їх розробці надав Проєкт USAID "Економічна підтримка України".
Та відродження міста неможливо без активної частини його мешканців, більшість з яких виїхала з міста через обстріли і окупацію. Крім того, кількість вбитих жителів міста оцінюють на рівні від 22 до 100 тисяч осіб.
Міська рада очікує, що за 12 -17 років населення Маріуполя сягне довоєнного рівня у 550 тисяч людей.
"СтопКор" поцікавився у маріупольців, які виїхали із окупованого міста, чи планують вони повертатись, і коли саме.
"Дочекатись не можемо, щоб повернутись додому. Скоріше б перемога. Одразу поїдемо з дружиною. Не будемо чекати повного відновлення, потерпимо якийсь час життя у розрусі, зате вдома. Землю рідну цілуватиму, коли повернусь!", - каже пенсіонер Микола Бабенко, який тимчасово мешкає на Київщині.
"Після пережитого у Маріуполі моя дружина і донька поїхали до однієї з країн ЄС, і дуже бояться повертатись. Донька вже вступила до Європейського вишу. На даному етапі повертатись не плануємо. Хіба що після звільнення, щоб вирішити побутові питання. Утім, якщо дійсно буде реалізовано план відродження Маріуполя, якщо це буде місто-Сонце, ми повернемось після відбудови", - каже викладач історії Сергій Онопенко.
"Одразу після де окупації – повернусь, щоб доєднатись до команди, яка буде реалізовувати презентований мером план відродження. Сумнівів я не маю", - заявила депутатка маріупольської міської ради і директорка столичного центру ЯМаріуполь Оксана Гринько.
"Будемо повертатись чи ні – поки незрозуміло. Нам би дуже хотілось, щоб у нас була така можливість. Поки її немає. Напевно, одразу", - розмірковує фандрайзер ГО "МСМ" Анна Дробот.
"Якщо чесно, я не знаю, як можна відбудувати місто фактично на кістках. Адже місто фактично перетворили на братську могилу – десятки тисяч маріупольців загинули. І як після цього там можна жити, ростити дітей? Думаю, що це буде дуже боляче. Навряд чи я ризикну повернутись", - каже молода мама Вікторія, яка тимчасово мешкає на Закарпатті.
"Однозначно повернусь. У Маріуполі система освіти була на вищому рівні, будемо відновлювати наші школи, педагогічні колективи. Єдине, я не розумію, як ми будемо жити поряд із тими, хто залишився там і підтримує окупантів, живе за їхніми правилами… Дивитись у їхні очі, розуміючи, що твої сусіди – зрадники. Це буде дуже складно", - каже директорка школи пані Наталя.
"Я не можу сказати зараз, чи повернемось. Хочеться. Усі наші, з якими ми спілкуємось, планують повертатись. Чекають звільнення. Подивимось: чи зможемо там жити, може до того часу доля заведе кудись до іншої країни", - каже студентка Дар’я.
"Ми ж розуміємо, що навіть відбудований Маріуполь залишиться прикордонним із росією містом. І рано чи пізно ця трагедія може повторитись. Тому ні, я шукатиму більш безпечний регіон для своїх дітей", - зазначає водій громадського транспорту Артем.
"Одразу ж після звільнення – хапаємо валізи, і в Маріуполь. Виплачемо усі сльози, закочуємо рукава – і за відбудову. Труднощі не лякають. Я хочу бути причетною до відновлення найкращого у світі міста – Маріуполя", - каже волонтерка Світлана.
Зазначимо, як повідомлялось раніше, маріупольці, які вимушені були поїхати з міста, назвали головною проблемою насьогодні – житло. Адже у більшості з них житло у Маріуполі розтрощене вщент. Тому у Дніпрі для маріупольців реконструювали гуртожиток, де перші 35 родин отримали тимчасові квартири.
Ця публікація створена за підтримки "Black Sea Trust", що є проєктом "German Marshall Fund of the United States". "Black Sea Trust" або його партнери не обов’язково поділяють думку, висловлену у цій публікації.
