Поки на передовій тривають запеклі бої, а українці продовжують жити під постійними обстрілами, у кабінетах Міністерства охорони здоров'я готують рішення, які викликали справжню тривогу серед хворих на цукровий діабет. Ідеться про дві ініціативи: новий проєкт змін до урядової програми реімбурсації (тобто компенсації вартості ліків) та спеціальний лист МОЗ із рекомендаціями для лікарів. У регіонах цей лист уже почали сприймати не як пораду, а як суворий наказ.
Чи справді нові правила МОЗ загрожують здоров'ю людей та порушують їхні права? І чому спільнота вимагає зупинити ці зміни? Розбиралася редакція "СтопКору".
Перші спроби побудувати діалог відбулися 30 липня під час робочої наради в МОЗ.
Позиція пацієнтів: "Голос лікарів і хворих залишається непочутим"
Свою позицію від імені Міжнародної діабетичної асоціації України (МДАУ) пояснює голова правління Ірина Петренко:
"Ми вимушені констатувати кричущу проблему — голос пацієнтської та медичної спільноти залишається непочутим! Для МОЗ це питання виключно про гроші! Для пацієнтів, без перебільшення, це про життя!
Яскравим прикладом такої "глухоти" є нещодавнє ухвалення змін до правил госпіталізації, впроваджених попри категоричну незгоду лікарів і пацієнтів. Сьогодні на порядку денному стоїть новий проєкт Постанови КМУ щодо змін до механізму реімбурсації інсулінів та комбінованих препаратів. Ми маємо обґрунтовані побоювання, що цей документ знову буде ухвалено без врахування позиції фахівців та людей з діабетом".
Ірина Петренко пояснює небезпеку таких експериментів наочною аналогією:
"Уявіть, що у вас якісний європейський автомобіль. Щоб зекономити, бо у вас обмежений бюджет, ви ставите на нього колеса від велосипеда. Формально це теж колеса, і машина як-небудь має поїхати. Але чи безпечна така економія? Або, виключно щоб зекономити, замість якісного моторного масла можна залити звичайну соняшникову олію… Тут ідеться про те, чи буде машина працювати взагалі. Те саме і з інсуліном! Це не про економію бюджету, а про питання виживання".
Як розгортався конфлікт: хронологія подій
Перші тривожні сигнали з'явилися ще в червні, коли відбулася закрита нарада МОЗ із регіональними чиновниками. За даними асоціації, на ній усно розпорядилися скоротити призначення комбінованих препаратів (наприклад, "Соліква" чи "Ксултофай") за державний кошт. Ліки з аптек не зникли, але медикам заборонили виписувати їх за програмою реімбурсації.
МДАУ публічно виступила проти нових суворих вимог до призначення ліків. Для літньої людини це величезний ризик: через проблеми із зором чи тремор рук легко помилитися у дозуванні або переплутати типи інсуліну, що загрожує гіпоглікемічною комою.
Масштаб проблеми підтвердила й публікація видання "Українська правда. Життя". Ендокринологиня Марія Ліпінська виклала у мережу вимоги МОЗ, за якими отримати комбінований інсулін людина зможе лише тоді, коли збере одразу п'ять критеріїв: діабет 2-го типу понад 5 років, HbA1c понад 8%, глюкоза натще понад 8 ммоль/л, ІМТ від 32 та доведена неефективність дешевших таблеток.
Виконавча директорка ГО "ДІА-ДЗЕН" Юлія Кукліна пояснює хибність такого підходу:
"Ці вимоги видаються дивними навіть лікарям, які мають їх виконувати. Якщо людина не відповідає хоча б одному з п'яти критеріїв, їй фактично відмовлятимуть у ліках, які реально допомагали роками. Це прямий шлях до скасування ефективної терапії".
У відповідь на дії МОЗ майже 30 пацієнтських організацій об'єдналися в Діабетичний кластер України, щоб виступати єдиним фронтом. Надалі пацієнтська спільнота висловила серйозну тривогу щодо можливих наслідків для літніх людей та інших вразливих груп. Ситуацію загострило оприлюднення 22 липня 2026 року проєкту змін до постанови КМУ № 854.
Пастка під виглядом "євроінтеграції" та досвід із тест-смужками
Олександра Ковалевська, представниця Діабетичного кластеру України (Благодійний фонд "ДІАСВІТ ЗАПОРІЖЖЯ"), зауважує:
"Ми вже маємо досвід із забезпеченням тест-смужками. МОЗ розраховувало, що реформа змусить виробників знизити ціни, однак цього не сталося. Існує високий ризик, що аналогічна критична ситуація повториться і з інсулінотерапією".
Головний предмет суперечки — проєкт змін до постанови Кабміну № 854 від 22 липня 2026 року. Чиновники обіцяють скасувати 15-відсоткову доплату за інсулін, але пацієнтська спільнота звертає увагу на зворотний бік реформи:
- Захищені категорії скасовуються (вагітні, діти, компенсовані пацієнти втрачають гарантії);
- Інсуліни ділять на 8 груп, і держава повністю покриватиме лише один найдешевший препарат у групі;
- Різницю за імпортні чи індивідуально підібрані ліки людина платитиме зі власної кишені.
Наталія Власенко, голова Київського фонду "ДІАБЕТИК", звертає увагу на фінансові ризики для найбільш незахищених верств:
"Держава покриє лише базову вартість групи, а різницю пацієнту доведеться доплачувати з власної кишені. Для людей із мінімальним доходом, які мають індивідуальну чутливість лише до одного конкретного іноземного інсуліну, це може стати фінансовою катастрофою".
Будь-які зміни мають ухвалюватися лише ПІСЛЯ відкритих консультацій із профільною лікарською та пацієнтською спільнотами.
Про це йшлося 30 липня в інформаційному агентстві "Укрінформ" назасіданні круглого столу на тему "Проєкт змін до програми реімбурсації інсулінів: позиція лікарів, пацієнтської спільноти та держави". Провідні медичні експерти, ендокринологи та представники пацієнтських організацій обговорили зміни до проєкту постанови МОЗ від 22.07.2026 (щодо внесення змін до постанови КМУ № 854).
Діабетичний кластер України закликав підписувати петицію № 41/010418-26еп про відтермінування розгляду документа.
Лист МОЗ та адміністративний тиск на лікарів
Паралельно розгортається історія з листом МОЗ № 03.4.0/34112/2-26 від 22 червня 2026 року за підписом заступника міністра Євгенія Гончара.
У документі, копія якого є в розпорядженні редакції, міністерство повідомляє керівників структурних підрозділів охорони здоров'я обласних та Київської міської адміністрацій про "системні відхилення" у призначенні комбінованих препаратів інсуліну з агоністом ГПП-1: за даними НСЗУ, у 2025 році на ці препарати відшкодовано понад 1 млрд грн, при цьому 56% призначень зроблено як стартову терапію без попереднього застосування інсуліну, 66% — без задокументованого рівня HbA1c, а 29% — без коду діагнозу цукрового діабету 2 типу.
Варто звернути увагу на "Алгоритм призначення" — інфографіку з переліком клінічних критеріїв (діагноз тривалістю не менше 5 років, HbA1c від 8%, індекс маси тіла від 32 кг/м², задокументована неефективність попередньої терапії метформіном тощо), недотримання яких унеможливлює призначення препарату.
Хоча лист формально не є нормативно-правовим актом, 10 серпня Діабетичний кластер у Відкритому листі № 3 до Прем'єр-міністра, керівництва МОЗ, НСЗУ, РНБО та Омбудсмана повідомив, що через страх штрафів і перевірок лікарі в регіонах масово переводять стабільних пацієнтів на інші ліки, здійснюючи "немедичне перемикання".
За словами авторів звернення, лист та алгоритм фактично перетворилися на інструмент адміністративного тиску: побоюючись санкцій, відмов у реімбурсації та ускладнень при виписуванні електронних рецептів, лікарі змушені змінювати усталені схеми лікування та переводити стабільних пацієнтів на інші препарати — не з медичних, а з адміністративних причин.
Чому "немедичне перемикання" вважають небезпечним
Автори відкритого листа наголошують: інсулін — біологічний лікарський засіб, і навіть препарати в межах одного класу відрізняються фармакокінетикою, фармакодинамікою та потенційною імуногенністю. Заміна терапії у стабільного пацієнта, на їхню думку, ніколи не є нейтральною дією — вона потребує повторного підбору дози й ретельного моніторингу. Наскільки масовими є випадки ускладнень внаслідок такого "перемикання" і чи підтверджує це статистика НСЗУ — питання, яке потребує окремої перевірки й наразі лишається відкритим для незалежної експертизи.
Пацієнтські організації вважають, що описана практика суперечить статтям 3, 27 і 49 Конституції України (право на життя, здоров'я та медичну допомогу), статтям 6 і 34 Основ законодавства про охорону здоров'я (індивідуалізований характер призначень) та Уніфікованому клінічному протоколу "Цукровий діабет 2 типу у дорослих" (наказ МОЗ № 1300 від 24.07.2024), який прямо застерігає від спотворення лікування "внаслідок адміністративного тиску". Окремо в листі згадується стаття 19 Конституції про те, що органи влади діють лише на підставі та у спосіб, передбачені законом, — тож чи може документ без статусу нормативно-правового акта породжувати фактичні обов'язки для лікарів, має пояснити саме міністерство.
Видання "ДІАБЕТик" у дописі від 10 серпня 2026 року наголосило на порушенні міжнародних норм. У МДАУ додають, що ініціативи МОЗ прямо суперечать міжнародним зобов'язанням України:
- Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 61/225, яка визнає діабет хронічним захворюванням і вимагає від держав створювати національні програми контролю та лікування;
- Глобальному пакту щодо діабету ВООЗ (Global Diabetes Compact), який проголошує 100% доступ хворих на діабет 1-го типу до доступного інсуліну та засобів самоконтролю.
Жодних експериментів під час війни!
Пацієнтська спільнота наголошує: теперішня система реімбурсації довела свою ефективність і стабільність у найважчий період — на початку повномасштабного вторгнення. Саме вона врятувала тисячі життів у хаосі перших місяців війни.
Позиція Діабетичного кластера України залишається принциповою:
"Діюча система реімбурсації довела свою ефективність, стабільність і життєздатність під час воєнного стану, забезпечуючи безперервний доступ до ліків. Вона є ключовим елементом виживання пацієнтів у цей важкий час. Будь-які необдумані експерименти в цій сфері неприпустимі і можуть призвести до катастрофічних наслідків. Тому наш спільний заклик з лікарями є чітким та безапеляційним: жодних змін до системи реімбурсації до кінця війни!"
Чи дослухається Міністерство охорони здоров'я до позиції пацієнтів і лікарів — стане зрозуміло вже найближчим часом.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
