ПідтриматиРусский

Перемога свободи слова: апеляція стала на бік медіа у справі за позовом податківця часів Януковича – Головача

«Публічна особа – ширші межі критики»: Київський апеляційний суд відмовив експодатківцю Головачу у задоволенні позову до медіа

Анастасія Діхтяр
Анастасія Діхтяр

Редактор стрічки новин

 апеляція стала на бік медіа у справі за позовом податківця часів Януковича – Головача

Феміда – на боці медіа. Київський апеляційний суд 16 вересня 2026 року скасував рішення Печерського районного суду Києва, яким було задоволено позов колишнього очільника податкової міліції часів Януковича Андрія Головача у провадженні №757/23837/19-ц про захист честі, гідності та ділової репутації. Відомості про розгляд справи містяться на офіційному сайті суду.

Апеляційна інстанція у складі: А.М. Стрижеус (суддя-доповідач), О.І. Шкорина та Л.Д. Поливач (судді) ухвалила нове рішення – у задоволенні позову Головача відмовлено повністю.

Поливач (судді) ухвалила нове рішення – у задоволенні позову Головача відмовлено повністю

Андрій Головач – колишній начальник податкової міліції, який за часів Януковича фігурував у кримінальній справі про розкрадання понад 3 мільярдів гривень бюджетних коштів на махінаціях з відшкодуванням ПДВ і навіть був затриманий у 2016 році, але згодом домігся закриття цієї справи, про що неодноразово писали СтопКор та інші медіа.

За даними розслідування ''Стоп корупції ТБ''

За даними розслідування "Стоп корупції ТБ", родина та оточення Головача, ймовірно, контролюють низку коштовних бізнес-активів, серед яких можуть бути декілька поверхів у столичному бізнес-центрі "Арена-Сіті" та елітне котеджне селище під Києвом.

Саме медійні публікації та коментарі щодо статків і минулого посадовця й стали приводом для позову Головача про захист честі, гідності та ділової репутації до відомого журналіста Романа Бочкали та інших відповідачів.

Як відбувався судовий процес і що вирішила перша інстанція?

Провадження у справі було відкрите ще в січні 2021 року суддею Печерського районного суду Києва Іриною Григоренко. Позов Головача стосувався висловлювань під час інтерв'ю бізнесмена Олега Авер'янова на одному з телеканалів, а також коментаря журналіста Романа Бочкали. Позивач заявив, що вважає ці висловлювання недостовірними та такими, що порушують його честь, гідність і ділову репутацію.

Розгляд справи, яку висвітлював СтопКор, тривав багато місяців, і, за спостереженнями медіа, сам Андрій Головач систематично не з'являвся на судові засідання, що неодноразово ставало підставою для клопотань сторони захисту залишити позов без розгляду. Втім, засідання щоразу переносили на наступні дати.

Коментуючи цю ситуацію у грудні 2024 році, журналіст Роман Бочкала зазначав:

"У хід ідуть суди. Так, ексголова податкової міліції Андрій Головач, який за часів регіоналів збирав данину у вигляді відсотків бізнесу з українських підприємств, подав до "найгуманнішого в світі" Печерського райсуду позов до мене і низки медіа про захист його честі, гідності та ділової репутації. При цьому за чотири роки розгляду цієї справи сам Головач так і не з'явився на жодне засідання – вочевидь, розуміючи безпідставність і безперспективність своїх претензій", – підкреслив він.

Одним із доказів у справі був відеозапис інтерв'ю на диску. Втім, за наявною інформацією, під час розгляду справи файл із відео на диску… не відкрився – суд мав змогу прослухати лише аудіодоріжку. Наскільки коректно за таких умов можна було встановити належність голосу конкретній особі – питання, яке, вочевидь, і стало одним із предметів апеляційного оскарження.

Утім, 9 грудня 2024 року Печерський районний суд ухвалив рішення на користь Головача, визнавши недостовірними та такими, що порушують його честь і гідність, висловлювання Авер'янова та коментар Бочкали.

Представники відповідачів подали апеляційні скарги на це рішення – як зафіксовано в матеріалах справи, апеляційне провадження було відкрито у жовтні 2025 року, а справу передали колегії суддів Київського апеляційного суду у складі судді-доповідача Андрія Стрижеуса, Ольги Шкоріної та Людмили Поливач.

Яке рішення ухвалила апеляція?

16 вересня 2026 року відбулося ключове засідання у справі, на якому апеляційний суд розглянув скарги по суті. Суд заслухав апеляційні скарги відповідачів.

Суд заслухав апеляційні скарги відповідачів

Сторона відповідачів наполягала, що суд першої інстанції допустив суттєві порушення процесуального законодавства, а саме інтерв'ю не містить фактичних тверджень щодо позивача й повністю відповідає нормам журналістської етики.

Крім того, сторона відповідачів звертала увагу, що Головач як колишній високопосадовець є публічною особою, а отже, межа допустимої щодо нього критики є ширшою, ніж щодо пересічного громадянина – цей принцип послідовно застосовує і Європейський суд з прав людини у справах про свободу вираження поглядів.

Представник позивача Максим Колосар заперечував проти задоволення апеляційних скарг, наполягаючи, що, з його точки зору, рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

Представник позивача Максим Колосар заперечував проти задоволення апеляційних скарг

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, колегія суддів після нарадчої кімнати ухвалила рішення: апеляційні скарги Авер'янова та Бочкали задовольнити, рішення Печерського районного суду міста Києва від 9 грудня 2024 року скасувати та прийняти нове рішення – у задоволенні позову Андрія Головача відмовити.

Що далі?

Рішення апеляційного суду набирає законної сили одразу після його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 30 днів. Чи скористається Андрій Головач цим правом і чи дійде справа до Верховного Суду – наразі невідомо.

Водночас ідеться лише про перший із трьох позовів Головача до медійників – ще дві аналогічні справи розглядаються, за наявною інформацією, в Оболонському районному суді міста Києва. Тож остаточну крапку в цьому юридичному протистоянні ставити поки зарано.

Нагадаємо, журналісти-розслідувачі онлайн-медіа "Стоп корупції ТБ" вже звертали увагу на активи та бізнес-зв'язки родини експодатківця Андрія Головача: за попередніми даними, він, імовірно, міг неофіційно контролювати частку столичного БЦ "Арена Сіті" та завод "Смілянська хлодня" у Черкаській області, а наближені до нього особи могли заволодіти елітним котеджним містечком під Києвом.

Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!

Інші новини