Гроші не пахнуть? Утилізація небезпечних відходів, зокрема медичних і будівельних, спричинених атаками росіян, щороку обходиться Україні в мільйони гривень. Але чи прозоро засвоюють ці кошти компанії, що отримали спеціальні ліцензії? СтопКор продовжив моніторити діяльність таких підприємств і виявив, що у Житомирській області відходи утилізовує фірма-фігурант кримінальної справи, а її цехи розташовані впритул до водойми з пляжем. А на Київщині компанію-ліцензіата підозрюють у неправильному зберіганні токсичного насіння.
Команда СтопКору продовжує перевіряти підприємства, які отримали від Міндовкілля ліцензії на управління небезпечними відходами. На черзі – Житомирщина, Одещина і Київщина. До всіх компаній редакція надсилала офіційні запити на відвідини. Куди журналістів таки пустили, а хто навіть ворота заблокував перед носом у медійників? І що там можуть приховувати? Деталі – у другій серії масштабного журналістського розслідування Діани Жук для СтопКору.
Перша зупинка знімальної групи – Житомирщина.
Це – одна з найбільш заліснених областей України. Саме тут, навпроти хвойного лісу розташувало свої виробничі потужності ліцензоване сміттєпереробне підприємство ТОВ "Еко Захист-Україна".
На своєму сайті компанія пропонує 15 послуг з утилізації: клінічних (медичних) відходів, фармацевтичних, зношених шин, відходів, що забруднені нафтопродуктами тощо. В період з початку року і до червня включно на електронному майданчику Prozzoro було зафіксовано 152 укладені з цією фірмою договори загальною сумою майже 9 млн грн.
"З минулих виїздів ми вже знаємо: головний доказ життєдіяльності утилізаційної компанії – дим. Але тут над спорудами чисто. Що ближче ми наближалися, то більше переконувалися: або підприємство тимчасово зупинене, або взагалі не працює доволі давно", – розповідає журналістка.
Оскільки ворота були відчинені, знімальна група зайшла всередину для моніторингу. На місці зафіксували необхідний атрибут подібної компанії – піч для утилізації відходів. Щоправда, як переконались медійники, агрегат наразі непридатний для роботи. Також на території журналісти помітили співробітників і декілька авто, зокрема і білий бус із червоним хрестом. Єдині роботи, які вдалося побачити під час рейду: будівельний кран, що перевозив бетонні плити.
Проте найбільше команду СтопКору зацікавила водойма, розташована чи не впритул до підприємства.
Цікаво, чи не суперечить це екологічним нормам?
Як засвідчує мапа місцевості, зовсім поруч з цехами фірми "Еко-захист Україна" – колишній кар’єр заводу силікатних виробів. Це – одне з улюблених місць відпочинку житомирян.
"Тут і пляж, і дитячий майданчик, і альтанки. І судячи з кількості відпочивальників, навряд чи вони здогадуються, що за десятки метрів звідси спалюють чи в інший спосіб утилізують токсичне сміття, яке може забруднювати усе навкруги: і ґрунтові води, завдяки яким наповнюється ця водойма, і сам ґрунт", – коментує Діана Жук.
Ба більше, в Єдиному державному реєстрі судових рішень журналісти знайшли вирок у кримінальному провадженні, де ТОВ "Еко Захист-Україна" є ключовим фігурантом справи.
"Директор ТОВ "Еко Захист-Україна" ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, використовував неспеціалізовані складські (нежитлові) приміщення, для зберігання медичних відходів категорія "В" (епідемічно небезпечні відходи), а також неспеціалізовані вантажні транспортні засоби для їх перевезення, що могло призвести до виникнення та поширення інфекційних хвороб", – йдеться у матеріалах.
Щоб розібратися в ситуації детальніше, СтопКор надіслаі запити у відповідні структури. Зокрема, чи повідомляло це підприємство про паузу на реконструкцію і чи насправді на цей час немає у роботі жодних тендерів? Офіційну відповідь обов'язково оприлюднимо у наступних матеріалах.
Наступний пункт інспекції СтопКору – Одеса.
Тут знімальна група вирішила помоніторити утилізаційне підприємство "НВК "Укрекопром" – досить масштабне, якщо аналізувати кількість виграних тендерів.
"На наш подив, нам не відмовили у зніманні всередині, і якщо чесно, це неабияк здивувало. Бо готуючись до розслідування, ми розіслали усім сміттєпереробним компаніям з ліцензіями однакові запити: розглянути можливість продемонструвати потужності виробництва і дотримання стандартів. Показати це зголосилися чомусь лише дві фірми", – зазначає Діана Жук.
Директор однієї із них – Віталій Данкевич. У ході стандартної екскурсії офісом, журналістам дозволили навіть зафільмувати внутрішню нараду. Там зокрема говорили про впровадження нових правил через реформу Міндовкілля.
"Головне, що змінилося – це те, що суб'єкти господарювання, які планують здійснювати такого роду діяльність, вимушені пройти перевірку органами ліцензування і показати своє обладнання, технологічні процеси, які були розроблені до цієї перевірки, показати своїх кваліфікованих працівників. І відповідно тільки після цього вже подавати заяву на отримання самої ліцензії.
Фейкові фірми цього показати не можуть, тому на ринку зараз одиниці компаній, які дійсно можуть продемонструвати всі свої навички, вміння і наявність цього обладнання", – наголосила начальниця юридичного відділу компанії ТОВ "НВК "Укрекопром" Юлія Диковецька.
Арифметика цього бізнесу теж досить проста і про надприбутки поки не йдеться, кажуть на підприємстві.
Хоча плата за утилізацію сміття і зросла з початку року. Як зазначає комерційний директор підприємства Дмитро Катишев, мінімальна плата зараз становить 39 грн за кілограм. Вона може збільшуватися залежно від відстані, задіяних авто, використаного палива, а також спецпакетів, які надає підприємство замовнику для безпечного перевезення до пункту виробничої потужності.
Представники підприємства також показали чергову партію спецпакетів. Адже за нормами, всі небезпечні відходи – медичні, клінічні, фармацевтичні – мають щільно запаковувати, щоб інфіковані об'єкти не потрапили у повітря.
"Поставили на цьому свою точку контролю", – зазначає директор Віталій Данкевич.
Крім того, розслідувачам продемонстрували, в яких резервуарах зберігаються рідкі відходи, а де – подрібнюють та утилізують люмінесцентні лампи.
"До речі, ці вироби виготовили з переробленого пластику. У, так би мовити, іншому житті він був тарою для пестицидів, а після необхідних метаморфоз перетворився на дорожні конуси", – зауважує журналістка.
А як щодо тендерів? Адже на інших підприємствах стопкорівці не раз фіксували, що реальні потужності не збігаються з цифрами у підписаних угодах.
З січня по квітень 2024 року одеська компанія виграла 575 тендерів, але офіційно станом на 2023 рік у вас було всього 76 працівників. Наскільки якісно вона може виконувати роботу з таким штатом?
"Ми контролюємо наші виробничої потужності. Ми укладали ту кількість договорів, яку могла б обробити наша матеріальна база, яка на даний час вважається однією з найпотужніших. Стосовно кількості працівників: в залежності від часу, напливу клієнтів, сезону чисельність персоналу збільшувалася або зменшувалася. Але наш виробничий комплекс працює 24/7, і наявний штат на 100% задовольняє технологічні процеси", – запевнив директор ТОВ "НВК "Укрекопром".
Наступна точка призначення знімальної групи – Буча на Київщині.
Саме тут розмістив свої виробництва один зі сміттєпереробних ліцензіатів – фірма МПП "Рада". Керівник – Петро Семко.
"Оскільки наш запит на візит тут проігнорували, починаємо візуальне спостереження. Традиційно видивляємось дим, бо якщо підприємство вказує в документах, що працює в конкретні години, а то й цілодобово -–наявність кіптяви буде прямим тому підтвердженням. Диму немає. Невже сьогодні на підприємстві вихідний? А, ні, ось будівельники – займаються конструкцією для даху", – коментує Діана Жук.
У розмові з журналістами співробітники пояснили, що підприємство зараз не працює. Але запросили приїхати на екскурсію наступного дня.
Проте згодом Петро Семко за одну ніч передумав показувати медійному простору свою сміттєпереробну "гордість", та ще й... заварив ворота на територію. Невже директору є що приховувати від преси?
Адже за інформацією джерел СтопКору, МПП "Рада" ймовірно порушує умови зберігання та утилізації таких небезпечних видів відходів, як пестициди.
Ідеться про те, що МПП "РАДА" за 2023 рік прийняло на утилізацію від ТОВ "Монсанто насіння" 1,8 тис.тон зернових відходів, протруєних пестицидами.
Відходи протруєного пестицидами насіння не можуть піддаватись операціям з відновлення для повторного використання продукції (рециклінгу).Єдиним способом безпечного для здоров’я людини та навколишнього природного середовища, видалення вказаних відходів є їх термічне оброблення, тобто операція D10 – спалювання на суші, яка повинна здійснюватися на спеціалізованих установках для спалювання відходів.
Потужність піролізного котла ПТЧ-800кВт, який заявлений як матеріально-технічна база МПП "РАДА" для операцій D-10, складає 862 тонн/рік (а загальна кількість відходів, прийнятих МПП "РАДА" у 2023 році, які потенційно мали бути знищені у піролізному котлі – понад 4 тис.тон).
Таким чином, неутилізовані відходи протруєного пестицидами насіння ймовірно були розміщенні у несанкціонованих стихійних сміттєзвалищах на території України або підпільно введені в обіг на чорний ринок засобів захисту рослин.
"На жаль, спростувати цю інформацію так і не вдалося. На це нам не дали можливості. Тому можемо припускати, що ліцензіат і справді порушує законодавство, а щоб уникнути публічного розголосу – не пускає журналістів на територію", – резюмує розслідувачка.
Нагадаємо, два роки тому парламент ухвалив закон, який мав на меті привести Україну до європейських стандартів поводження з медичними і будівельними відходами. Станом на сьогодні лише 25 підприємств отримали відповідні ліцензії, але прозорість і безпечність їхньої діяльності – під сумнівом. Так, на Черкащині, Київщині та у Запорізькій області журналісти виявили численні порушення в діяльності ліцензіатів, зокрема демпінгові ціни на тендерах, підозрілі викиди й навіть несанкціоновані "птахоферми" поблизу смітників.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
